Ухвала

від 22.10.2015 по справі 826/4848/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 жовтня 2015 року м. Київ № 826/4848/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Іщука І.О., ознайомившись із завою ТОВ «Демеус» про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку письмового провадження в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕУС» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило:

1. Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" (код ЄДРПОУ 39166406).

2. Визнати декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві визнати податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" (код ЄДРПОУ 39166406), направлену 19.01.2014 р., як податкову та вчинити всі необхідні дії щодо відображення її показників в картці платника податку у відповідних інформаційно-аналітичних базах ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2015 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" (код ЄДРПОУ 39166406). Визнано декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві визнати податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕУС" (код ЄДРПОУ 39166406), направлену 19.01.2014 р., як податкову та вчинити всі необхідні дії щодо відображення її показників в картці платника податку у відповідних інформаційно-аналітичних базах ДФС.

Згідно відмітки служби діловодства, 02.10.2015 р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від ТОВ "ДЕМЕУС" заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2015 р. призначено судовий розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що оскільки рішення по справі № 826/4848/15 набрало законної сили, представником ТОВ «ДЕМЕУС» на адресу начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено заяву про добровільне виконання рішення суду з додатками. Станом на 17.09.2015 р., згідно відповіді заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Корнієвської О.М. на поданий в інтересах заявника адвокатський запит від 11.09.2015 р., судове рішення є невиконаним, оскільки за даними інформаційної системи ДФС України «Податковий блок» декларація підприємства ТОВ «ДЕМЕУС» з податку на додану вартість за грудень 2014 року має статус «історія подання».

З урахуванням наведеного, представник позивача просить зобов'язати Начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у місячний строк, з моменту постановлення по даній заяві ухвали, надати суду звіт про виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. за адміністративним позовом ТОВ «ДЕМЕУС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії. У разі неподання звіту, постановою суду накласти на керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідального за виконання ухвали суду, штраф у розмірі від 10 до 30 мінімальних заробітних плат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні 16.10.2015 р. суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕУС» про зобов'язання Начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві подати звіт про виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. у справі № 826/4848/15, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на нижченаведене.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що рішення суду ухвалене іменем України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Порядок примусового виконання рішень судів та інших компетентних органів і посадових осіб визначається Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV (із змінами і доповненнями).

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Положеннями статті 5 Закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 84 Закону повноваження по здійсненню перевірки законності виконавчого провадження покладено на директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступників - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби; заступників начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальників управлінь державної виконавчої служби, їх заступників - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду стаття (82 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Відповідно до частини 10 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною 2 статті 162 цього Кодексу.

Серед переліку постанов, які приймаються судом у разі задоволення адміністративного позову, наведених у частині 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відсутня постанова про підтвердження порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 7 пункту 4 частини 1 статті 163, абзацу 5 пункту 4 частини 1 статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу 7 пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Згідно абзацу 5 пункту 4 частини 1 статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

З наведеного вбачається, що відповідно до положень зазначеної правової норми ухвала постановляється судом лише при вирішенні питання для встановлення нового строку подання звіту та накладення на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штрафу у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.

Постановлення ухвали про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Таке питання вирішується відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України та є складовою частиною резолютивної частини постанови суду.

У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2014 р. питання щодо надання звіту не вирішувались, позивачем не було заявлено такої вимоги під час подання позову до суду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 р. справа № К/800/57378/14, від 10 жовтня 2012 року № К/9991/71136/11.

Оскільки питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення не було предметом розгляду суду першої інстанції і постановою суду не вирішувалось, підстави для розгляду наведеної заяви після набрання судовим рішенням законної сили та для її задоволення по суті ухвалою суду відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 160, 165, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕУС» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук