Постанова

від 11.04.2012 по справі 2а-231/09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Лободзинський А.С.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" квітня 2012 р. Справа № 2а-231/09

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області на постанову Демидівського районного суду від "15" червня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2009 року позивач звернулася з адміністративним позовом до УПФУ в Демидівському районі про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок недоплаченого щомісячного державного підвищення до пенсії дитині війни з 2.04. 2006 року по 31.12. 2008 року.

Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 15 червня 2009 року позов задоволено визнано неправомірними бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі щодо відмови в перерахунку пенсії як дитині війни та зобов"язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить - скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі Пенсійний фонд посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.7).

Таким чином ОСОБА_4 є особою, що належить до соціальної категорії громадян В«діти війниВ» в розумінні ст.1 ЗУ В«Про соціальний захист дітей війниВ» , а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.

Згідно ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» особам, що належать до соціальної категорії громадян В«діти війниВ» , з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України В«Про Державний бюджет УкраїниВ» на відповідний рік.

Законом України В«Про державний бюджет України на 2010 рікВ» збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії за віком.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ В«Про соціальний захист дітей війниВ» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України В«Про соціальний захист дітей війниВ» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

В той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, не врахувавши річний строк звернення до суду в адміністративних справах.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. У ч. 2 ст. 99 КАС України(в редакції від 6.07.2005 року) чинній на час розгляду справи, встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Статтею 100 КАС України (в редакції від 6.07.2005 року) визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмові у задоволені адміністративного позову , за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Спірні виплати є регулярними, тобто про своє порушене право позивач мав знати при отриманні щомісячного підвищення до пенсії передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Позовну заяву ОСОБА_4 подано до суду 6 травня 2009року, а тому визначений законом річний строк протягом якого можуть бути задоволені позовні вимоги закінчується 6 травня 2008 року.

Посилання суду першої інстанції на вимоги ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як підставу того , що дані допомоги виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, є безпідставними , так як вказаний Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які стосуються пенсійних виплат. В той же час Закон України "Про соціальний захист дітей війни" установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яка за своєю природою є соціальною виплатою, а не пенсійною чи одним із видів пенсійних виплат, а тому до неї повинні застосовуватись строки звернення до суду визначені ст.99 КАС України.

Строки звернення до суду за захистом порушеного права визначені Законом і обмежені у часі, а тому в разі пропуску шестимісячного строку з поважних причин і доведення цієї обставини він може бути поновлений судом. За таких обставин коли позивачем визначено період стягнення з 9.07.2007 року по 31.12.2008 року і він є значно більшим ніж встановлений законом річний строк , то суд 1-ї інстанції помилково вважав , що строки позивачем не пропущені.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду, скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

В даному випадку позивачем пропущено річний строк звернення до суду і підстав для його поновлення колегія суддів не вбачає , а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання дій неправомірними та зобов"язання ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 21 травня 2008 року необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195,197,202,205,207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Демидівського районного суду від 15 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов"язання ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 21 травня 2008 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В інйшій частині постанову Демидівського районного суду від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с.Боремель,Демидівський район, Рівненська область,35210

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області вул. Миру, 19,смт. Демидівка,Демидівський район, Рівненська область,35200