Ухвала

від 14.10.2010 по справі 2а-231/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 64639/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Ліщинського А. М., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання - Шологон В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації м. Львова третя особа Львівське комунальне підприємство «Листопадове»про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

22 січня 2009 року, Франківським районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації м. Львова третя особа Львівське комунальне підприємство «Листопадове»про зобов'язання Франківської районної адміністрації Львівської міської ради вчинити наступні дії: за результатами огляду будівництва на місці розглянути на міжвідомчій комісії документацію, що стосується розміщення трьох самочинно збудованих гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів, та прийняти рішення про знесення самочинно збудованих гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідно до п. 2.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 406 від 06 травня 2005 року «Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові» відповідальність за своєчасне виявлення, попередження та вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва покладається на комунальні підприємства районних адміністрацій, які здійснюють постійний контроль за дотриманням правил користування і експлуатації житлового і нежитлового фонду на закріпленій території. З метою одержання інформації щодо розташування вказаних трьох гаражів, ОСОБА_2 звернулась до уповноваженого на це органу -ЛКП «Листопадове», з проханням надати їй інформацію про законність розміщення трьох цегляних гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів. 11.07.2007 р. директором ЛКП «Листопадове»дано відповідь про те, що для вирішення питання стосовно розміщення трьох цегляних гаражів на прибудинковій території будинку № 110 по вул. Коновальця в м. Львів, працівниками ЛКП «Листопадове»підготовано необхідний пакет документації на розгляд міжвідомчої комісії при Франківській районній адміністрації. У відповіді також зазначено, що про результати розгляду даного питання ОСОБА_2 буде повідомлено до 31.08.2007 року. Проте, до 31.08.2007 року відповіді на звернення отримано не було. Як наслідок, 13.11.2007 року, ОСОБА_2 подано скаргу щодо ненадання директором ЛКП

Суддя у 1-ій інст. - ОСОБА_3 Справа № 2а-231/09/1326Рядок статзвіту № 2.30 Суддя-доповідач -ОСОБА_4 Справа № 64639/09/9104

«Листопадове»інформації про законність розміщення трьох цегляних гаражів на вул. Коновальця 110. 16.11.2007 р. Франківською районною адміністрацією дано відповідь на скаргу від 13.11.2007 р., в якій зазначено, що питання щодо розміщення трьох цегляних гаражів по вул. Коновальця, 110 у м. Львові не було предметом розгляду на міжвідомчій комісії Франківської районної адміністрації, оскільки три цегляні гаражі по вул. Коновальця 110 у м. Львові були узаконені. Жодних документів, котрі б свідчили про узаконення трьох гаражів за вищевказаною адресою, Франківською районною адміністрацією надано не було. Франківська районна адміністрація, у відповідності до Рішення № 406, повинна булавчинити наступні дії: оглянути будівництво на місці, розглянути наявні документи що стосуються розміщення трьох цегляних гаражів за адресою вул. Коновальця 110 у м. Львові, дати технічний висновок про відповідність або невідповідність всім необхідним умовам будівництва даних гаражів, в якому зазначити, які саме виявлено порушення та чи суперечать вони суспільним інтересам або порушують права інших осіб і, в кінцевому результаті, прийняти одне із рішень, передбаченого п.16 Рішення № 406, за наслідками самочинного будівництва.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради вчинити дії, а саме, за результатами огляду будівництва на місці розглянути на міжвідомчій комісії документацію, що стосується розміщення трьох самочинно збудованих гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів та прийняти рішення про знесення самочинно збудованих гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів.

Зазначену постанову мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 та Львівською міською радою, подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою, відповідно, в задоволенні позову відмовити, а провадження в справі закрити та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що відповідачем обґрунтовано заперечено факт самочинності побудови гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів з покликанням на розпорядження Франківської районної адміністрації № 935 від 22 грудня 1993 року. Проте, всупереч наведеному, судом першої інстанції зазначено, що представник відповідача не заперечує факту знаходження трьох самовільно збудованих гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів. У правовстановлюючих документах на гараж, власником якого є ОСОБА_1, вказано адресу вул. Коновальця, 108, м. Львів, хоча фактичне місце розташування гаража -вул. Коновальця, 110, м. Львів.

Апеляційну скаргу Львівської міської ради мотивовано тим, що до участі у справі їх залучено не було, хоча оскаржуваною постановою ставиться під загрозу чинність ухвали Львівської міської ради № 2459 від 05 березня 2009 року, якою надано право власності на земельну ділянку за адресою вул. Коновальця, 108, м. Львів. Оскаржуваною постановою не доведено факт самочинного будівництва, хоча зроблено висновок, що має місце саме такий факт.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційних скарг заперечив та просить такі залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_1, вимоги апеляційних скарг підтримав та просить такі задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартир № 2, 3, 3а (два, три, три «а») в будинку № 110 по вул. Коновальця у м. Львові.

На прибудинковій території будинку № 110 по вул. Коновальця у м. Львові знаходяться три цегляні гаражі.

З метою одержання інформації щодо розташування вказаних трьох гаражів, ОСОБА_2 звернулась до уповноваженого на це органу - ЛКП «Листопадове», з проханням надати їй інформацію про законність розміщення трьох цегляних гаражів за адресою вул. Коновальця, 110, м. Львів.

11.07.2007 р. директором ЛКП «Листопадове» дано відповідь про те, що для вирішення питання стосовно розміщення трьох цегляних гаражів на прибудинковій території будинку № 110 по вул. Коновальця, працівниками ЛКП «Листопадове»підготовано необхідний пакет документації на розгляд міжвідомчої комісії при Франківській районній адміністрації.

У відповіді також зазначено, що про результати розгляду даного питання ОСОБА_2 буде повідомлено до 31.08.2007 року. Проте, до 31.08.2007 року відповіді на звернення нею отримано не було.

Як наслідок, 13.11.2007 року, ОСОБА_2 подано скаргу щодо ненадання директором ЛКП «Листопадове»інформації про законність розміщення трьох цегляних гаражів на вул. Коновальця 110. 16.11.2007 р. Франківською районною адміністрацією дано відповідь на скаргу від 13.11.2007 р., в якій зазначено, що питання щодо розміщення трьох цегляних гаражів по вул. Коновальця, 110 у м. Львові не було предметом розгляду на міжвідомчій комісії Франківської районної адміністрації, оскільки три цегляні гаражі по вул. Коновальця 110 у м. Львові були узаконені. Жодних документів, котрі б свідчили про узаконення трьох гаражів за вищевказаною адресою, Франківською районною адміністрацією надано не було.

Порядок розгляду питань з самочинного будівництва у м. Львові, що стосуються фізичних осіб, юридичних осіб і фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, врегульовано Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові.

У п. 2.1 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові зазначено, що відповідальність за своєчасне виявлення, попередження і вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва покладається на уповноважені органи -комунальні підприємства районних адміністрацій, які здійснюють постійний контроль за дотриманням правил користування і експлуатації житлового і нежитлового фонду на закріпленій території незалежно від форми власності. Контроль за своєчасним виявленням самочинного будівництва покладається на районні адміністрації.

Пунктом 11 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові встановлено, що розгляд питань з самочинного будівництва за підвідомчістю справ здійснюють: 11.1 виконавчий комітет Львівської міської ради за поданням міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради за фактами здійсненого (здійснюваного) юридичними особами самочинного нового будівництва об'єктів, а також за фактами самочинного будівництва об'єктів у промислових зонах, виявлених інспекцією Держархбудконтролю. 11.2 районна адміністрація за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними особами, фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності та юридичними особами самочинного будівництва, не врахованого у п.11.1.

У п. 14 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові вказано, що за результатами огляду будівництва на місці і розгляду наявних документів міжвідомча комісія при районній адміністрації або управління архітектури і містобудування у 15-денний термін дає технічний висновок про відповідність або невідповідність архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним (для об'єктів промисловості і інших екологічно небезпечних - екологічним) нормативним вимогам самочинного будівництва, встановлює наявність істотного відхилення від проекту, рекомендації щодо технічної можливості продовження будівництва, або експлуатації споруди, або перебудови, або знесення. При виявленні порушень в технічному висновку вказується їх зміст, конкретні пункти, параграфи, розділи державних будівельних норм і стандартів та інших нормативно-технічних документів, за якими виявлено порушення, чи суперечать вони суспільним інтересам або порушують права інших осіб, в чому.

Види рішень, які може прийняти районна адміністрація за наслідками розгляду питань самочинного будівництва встановлено п. 16 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові.

Рішенням Львівської міської ради № 331 від 25 травня 2007 року затверджено Положення про міжвідомчу комісії при районній адміністрації Львівської міської ради.

Відповідно до п. 3.11 Положення про міжвідомчу комісії при районній адміністрації Львівської міської ради міжвідомча комісія розглядає питання і дає технічні висновки про здійснене (здійснюване) юридичними, фізичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності самочинне будівництво, самочинну реконструкцію, переобладнання та капітальний ремонт існуючих об'єктів відповідно вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого відповідним рішенням виконавчого комітету.

Пунктом 4 даного Положення визначено порядок розгляду питань на міжвідомчій комісії.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, а ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено способи захисту вище згаданих прав, свобод та інтересів, зокрема -шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Статтею 376 Цивільного кодексу України, на яку посилається суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків, визначено загальні умови за яких будівництво є самочинним та правові наслідки його здійснення. Однак, Цивільним кодексом України врегульовано відносини суто приватно-правового характеру, а тому статтю 376 згаданого Кодексу не можна вважати такою, що регламентує самочинне будівництво вичерпно та всебічно, оскільки зазначеною статтею врегульовано лише один з аспектів самочинного будівництва, що пов'язаний з правом власності.

Згідно з пп. 6 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.

Таким чином, загальною процедурою вирішення справ щодо самочинного будівництва є адміністративна процедура, передбачена відповідними нормативно- правовими актами, а саме: вищезгаданими Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженим рішенням Львівського міськвиконкому від 18.11.2005 року № 1224, та Положенням про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради, затвердженим рішенням Львівської міської ради від 25.05.2007 року № 331, а компетентними органами для її здійснення є органи місцевого самоврядування, які, в даному випадку, за наслідками розгляду приймають відповідне рішення, види яких, зокрема, встановлено п. 16 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові.

Водночас, суд першої інстанції, приймаючи рішення, яким він зобов'язує Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради прийняти рішення про знесення трьох спірних гаражів на вул. Коновальця, 110 у м. Львові, перевищив надані йому ст. 162 КАС України повноваження та вийшов за межі своєї компетенції, оскільки компетентним органом для прийняття такого рішення є Франківська районна адміністрація -за умови дотримання адміністративної процедури, передбаченої відповідними нормативно-правовими актами.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг її частково спростовують, а тому, таку слід скасувати та прийняти нову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: розглянути питання щодо правомірності розміщення трьох спірних цегляних гаражів на вул. Коновальця, 110 у м. Львів та прийняти з цього питання відповідне рішення.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2009 року № 2а-231/09 -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації м. Львова третя особа Львівське комунальне підприємство «Листопадове»про зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.

Зобов'язати Франківську районну адміністрацію м. Львова розглянути на міжвідомчій комісії питання щодо розміщення трьох цегляних гаражів за адресою: вул. Коновальця, 110, м. Львів.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

ОСОБА_5

Постанову складено в повному обсязі 19 жовтня 2010 року