Рішення

від 22.10.2015 по справі 924/1045/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 924/1045/15 Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: головуючий суддя Радченя Д.І., судді Крамар С.І., Вибодовський О.Д. розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики України, м. Київ та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „Старокостянтинівський елеваторВ»

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 246 963,85 грн.

Представники сторін:

від позивачів: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №769 від 25.12.2014 року

від відповідача: не з'явився

за участю: ОСОБА_2 - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області (службове посвідчення №031297 від 12.01.2015р.)

В засіданні суду 22.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Ухвалою суду від 01.07.2015р. порушено провадження по справі за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики України, м. Київ та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „Старокостянтинівський елеваторВ» про стягнення з відповідача - СТОВ "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області 246 963,85 грн., з яких 145700,49 грн. - основного боргу по договору складського зберігання №86 від 21.10.2013 р., 9954,74 грн. - пені, 74682,58 грн. - інфляційних втрат, 6427,01 грн. - 3% річних, 10199,03 грн. - 7% штрафу.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

На підставі заяви судді Радчені Д.І. від 15.09.2015р., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів подальший розгляд справи № 924/1045/15 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Радченя Д.І. (головуючий), судді Крамар С.І. Вибодовський О.Д..

Чергове засідання суду призначене на 11год. 00 хв. 22 жовтня 2015 року.

Повноважний представник позивача - філії "Старокостянтинівський елеватор" в судовому засіданні позовні вимоги підтримує. Окремо надав письмове пояснення, в якому повідомляє, що після звернення до суду з позовом відповідач в добровільному порядку здійснив поставку зерна урожаю 2015 року на суму основного боргу в рахунок виконання умов договору № 86 від 21.10.2013 року.

В обґрунтування поданого пояснення надав для огляду в оригіналі (належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи) додаткову угоду № 2 від 31 серпня 2015 року до договору поставки № ХМД 0007-С та складську квитанцію № 514 від 25.08.2015 року відповідно до якої зерно ячменю 3 класу урожаю 2015 року в кількості 53930 кг. залікової ваги переоформлено з СТОВ „КолосВ» ( відповідача по справі) на зерновий склад зберігання ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» м.Старокостянтинів, вул.М.Кривоноса,1. Надалі зазначає, що виконання зобов'язання за договором № 86 від 21.10.2013 року не звільняє відповідача від відповідальності по сплаті неустойки та санкцій, передбачених ст.625 ЦК України та ст. 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, річних та інфляційних нарахувань підтримує в заявлений сумі.

Прокурор позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в попередніх судових засіданнях позов визнав. Письмовий відзив на позов з документальним обгрунтуванням своїх доводів не надав.

Інші представник сторін в засідання суду не з'явилися, додаткових пояснень по суті спору не надали.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

21.10.2013р. між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „ДПЗКУВ» „Старокостянтинівський елеваторВ» (зерновий склад) та СТОВ "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області (поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна №86.

Відповідно до п. 1.1 договору СТОВ „КолосВ» зобов'язалось передати, а Зерновий склад прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури врожаю 2013 року, надати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених Договором.

В період з 21 жовтня 2013 року до 05 листопада 2013 року згідно товарно-транспортних накладних: №42 від 22.10.2013р., №43 від 22.10.2013р., № 44 від 23.10.2013р., № 45 від 24.10.2013р., № 46 від 25.10.2013р., № 47 від 25.10.2013р., № 48 від 26.10.2013р., № 49 від 28.10.2013р., № 50 від 29.10.2013р., № 51 від 31.10.2013р., № 54 від 04.11.2013р., Старокостянтинівський елеватор - зерновий склад, прийняв від відповідача зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2013 року фізичною вагою 294 000 кг .

Після проведення лабораторного аналізу зразків зерна кукурудзи, яке належить СТОВ „КолосВ» , елеватором відповідно до п.п. 1.5, 4.1.14 договору № 86 товариству було видано реєстр накладних: № 573 за 21.10.2013р., № 593 за 22.10.2013р., № 603 за 23.10.2013р., № 674 за 25.10.2013р., № 695 за 26.10.2013р., № 729 за 28.10.2013р., № 755 за 29.10.2013р., №799 за 31.10.2013р., № 903 за 05.11.2013р. із зазначенням фактичної кількості в фізичній вазі і якості зерна та складські квитанції на вищевказане зерно: № 638 від 21.10.2013р., № 659 від 22.10.2013р., № 676 від 23.10.2013р., № 755 від 25.10.2013р., № 777 від 26.10.2013р., № 818 від 28.10.2013р., № 836 від 29.10.2013р., № 914 від 31.10.2013р., № 1027 від 05.11.2013р.

Пунктом 5.1 договору визначено, що розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначаються за діючими тарифами, які затвердженні зерновим складом та є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1 до цього договору).

Згідно п. 5.4 договору, Зерновий склад зобов'язаний щомісяця до 3 (третього) числа наступного за звітним місяця надати поклажодавцю акт наданих послуг та виставити рахунок для оплати послуг, що надані Зерновим складом.

Пунтом 5.5 договору обумовлено, що плата за сушіння, очищення зерна проводиться згідно з актами надання послуг, що складені на підставі актів на сушіння, очищення, а за відвантаження та переоформлення - за фактичну кількість відвантаженого та переоформленого зерна.

По закінченню надання додаткових послуг, передбачених додатком №1 до договору № 86 Старокостянтинівський елеватор на виконання п. 5.4 договору надав відповідачу для підписання акти виконаних робіт на загальну суму 145 700,49 грн., а саме № 70 від 31 жовтня 2013 року на суму 91 249,09 грн., № 71 від 31.10.2013 року на суму 28 951,30 грн., №141 від 31.10.2013 року на суму 10 223,18 грн., № 11 від 08.11.2013 року на суму 15 276,92 грн. Зазначені акти були підписані представником відповідача та завірені його печаткою.

На підставі цих актів Старокостянтинівським елеватором сформовано рахунки-фактури: №70 від 31.10.2013р. на суму 91 249,09 грн., №71 від 31.10.2013 року на суму 28 951,30 грн., №141 від 31.10.2013 року на суму 10 223,18 грн., №11 від 08.11.2013 року на суму 15 276,92грн.

Згідно п.5.6 договору, оплата послуг, що надані зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені Поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

На підтвердження виставлення рахунків на оплату наданих послуг позивачем надано до позовної заяви супровідний лист-прохання № 408 датований 09.04.2014р., зі змісту якого вбачається, що Старокостянтинівський елеватор „повторноВ» 10.09.2014р. (підтвердженням є фіскальний чек за 10.04.2014р. та опис вкладення у цінний лист) надіслав для оплати відповідачу рахунки. Однак докази первісного надсилання (вручення під розписку уповноваженій особі відповідача) рахунків позивачі та прокуратура на вимогу суду не надали, тому, враховуючи умови п. 5.6 договору № 86, судом береться до уваги дата виставлення зерновим складом рахунку - „10.04.2014р.В» .

Взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконав, виставленні рахунки-фактури не оплатив, в результаті чого за ним, станом на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою утворилась заборгованість в сумі 145700,49 грн.

Претензія позивача про сплату суми боргу відповідачем залишена без задоволення.

У відповідності до п.6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов даного договору.

Крім сплати суми боргу позивачем нараховано до сплати відповідачу 9954,74 грн. - пені, 74682,58 грн. - інфляційних втрат, 6427,01 грн. - 3% річних та 7% штрафу в сумі 10199,03 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності судом враховується таке:

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підставами виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу ( ст. 11, 509 ЦК України).

Так, 21.10.2013р. між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „Старокостянтинівський елеваторВ» , надалі зерновий склад, та СТОВ "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, надалі поклажодавець, укладено договір складського зберігання зерна № 86.

Відповідно до п. 1.1 договору СТОВ „КолосВ» зобов'язалось передати, а зерновий склад прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури врожаю 2013 року, надати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених договором.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

На виконання умов даного договору, філія "Старокостянтинівський елеватор", в період з 21 жовтня 2013 року до 05 листопада 2013 року згідно товарно-транспортних накладних: № 42 від 22.10.2013р., № 43 від 22.10.2013р., № 44 від 23.10.2013р., № 45 від 24.10.2013р., № 46 від 25.10.2013р., № 47 від 25.10.2013р., № 48 від 26.10.2013р., № 49 від 28.10.2013р., № 50 від 29.10.2013р., № 51 від 31.10.2013р., № 54 від 04.11.2013р., прийняв від відповідача зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2013 року фізичною вагою 294 000 кг.

За результатами лабораторного аналізу зразків зерна кукурудзи, яке належить СТОВ „КолосВ» , елеватором відповідно до п.п. 1.5, 4.1.14 договору № 86 товариству було видано реєстр накладних: №573 за 21.10.2013р., №593 за 22.10.2013р., №603 за 23.10.2013р., №674 за 25.10.2013р., №695 за 26.10.2013р., №729 за 28.10.2013р., №755 за 29.10.2013р., №799 за 31.10.2013р., №903 за 05.11.2013р. із зазначенням фактичної кількості в фізичній вазі і якості зерна та складські квитанції на вищевказане зерно: №638 від 21.10.2013р., №659 від 22.10.2013р., №676 від 23.10.2013р., №755 від 25.10.2013р., №777 від 26.10.2013р., №818 від 28.10.2013р., №836 від 29.10.2013р., №914 від 31.10.2013р., 1027 від 05.11.2013р.

Пунктом 5.5 договору, сторони обумовили, що плата за сушіння, очищення зерна проводиться згідно з актами надання послуг, що складені на підставі актів на сушіння, очищення, а за відвантаження та переоформлення - за фактичну кількість відвантаженого та переоформленого зерна.

По закінченню надання додаткових послуг, передбачених додатком №1 до договору № 86 "Старокостянтинівський елеватор" надав відповідачу для підписання акти виконаних робіт на загальну суму 145 700,49грн., які були підписані представником відповідача та скріплені печаткою товариства.

Пунктом 5.6. договору обумовлено оплата послуг зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

На підставі зазначених актів елеватором сформовано рахунки-фактури: №70 від 31.10.2013р. на суму 91 249,09 грн., №71 від 31.10.2013 року на суму 28 951,30 грн., №141 від 31.10.2013 року на суму 10 223,18 грн., №11 від 08.11.2013 року на суму 15 276,92грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підтвердження виставлення рахунків на оплату наданих послуг позивачем долучено до позовної заяви супровідний лист-прохання №408, датований 09.04.2014р., із якого вбачається, що Старокостянтинівський елеватор „повторноВ» надіслав для оплати відповідачу рахунки. Доказів первісного надсилання рахунків позивачі та прокуратура на вимогу суду не надали.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, виставленні рахунки-фактури не оплатив, в результаті чого за ним, на день звернення до суду з позовом рахувалася заборгованість на загальну суму в суму 145 700,49грн.

В ході судового розгляду 31.08.2015р. між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ та СТОВ "Колос" підписано додаткову угоду до укладеного 20.08.2015р. договору поставки №ХМЛ 0007-С, де сторони дійшли згоди внести зміни до розділу 5 договору та доповнили його пунктом (п.1): „5.1. Продавець здійснює поставку товару на суму 163 946,99 грн. в рахунок погашення заборгованості перед покупцем по договору складського зберігання № 86 від 21.10.2013р.В» . Пунктом 2 додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди внести зміни до розділу п.7 договору та доповнили його пунктом: „7. Продавець здійснює поставку товару на суму 163 946, 99 грн. в рахунок погашення заборгованості перед покупцем по договору складського зберігання № 86 від 21.10.2013р.В» (п.2).

На виконання сторонами додаткової угоди № 2 позивачем надано складську квитанцію № 514 від 25.08.2015 року відповідно до якої зерно ячменю 3 класу урожаю 2015 року в кількості 53930 кг. залікової ваги переоформлено з СТОВ „КолосВ» ( відповідача по справі) на зерновий склад зберігання ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» м.Старокостянтинів, вул.М.Кривоноса,1. тобто відповідач свої зобов'язання по договору складського зберігання № 86 від 21.10.2013р. виконав в повному обсязі, переоформивши 25.08.2015р. на зерновий склад зберігання ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» зерно ячменю 3 класу урожаю 2015 року в кількості 53930 кг. залікової ваги, на суму 163946,99грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи це, та заяву позивача, в якій він підтверджує, що відповідач виконав зобов'язання в частині погашення основного боргу в повному обсязі, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 145 700, 49грн. належить припинити.

Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.2 ч.2 ст. 231 ГК України, разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п.6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору. За прострочку оплати вартості послуг, наданих Зерновим складом Поклажодавець сплачує пеню у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ простроченої суми за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє сторони від виконання договірних зобов'язань. (п.6.2. та п. 6.3. договору).

На підставі цього, та у відповідності до ч.2 ст.231 ГК України, позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача 9954,74 грн. - пені та 10199,03 грн. - 7% штрафу.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Суд, перевіривши правові підстави нарахування пені, встановив, що згідно п.5.6.договору, оплата послуг, що надані зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2014 філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Старокостянтинівським елеватором на адресу СТОВ "Колос" були направлені рахунки-фактури на оплату: №70 від 31.10.2013р. на суму 91 249,09 грн., №71 від 31.10.2013 року на суму 28 951,30 грн., №141 від 31.10.2013 року на суму 10 223,18 грн., №11 від 08.11.2013 року на суму 15 276,92грн., які направлялися відділенням зв'язку 10.04.2014р., підтвердженням чого є фіскальний чек за 10.04.2014р. та опис вкладення у цінний лист за 10.04.2014р. ( аркуш справ №22 та 23).

Згідно Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 №958, доставка листів поштовим зв'язком у межах області та між обласними центрами України здійснюється протягом 3-х днів від дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Позивачем не надано доказів отримання відповідачем рахунків на оплату від 31.10.2013 року та від 08.11.2013 року, тому згідно наявних у справі доказів кінцевою датою отримання цих рахунків є 13.04. 2014р.

Згідно п.5.6 договору, оплата відповідачем послуг повинна була проводитися в період з 14 по 16 квітня 2014р. включно.

Отже перебіг строку прострочки виконання зобов'язань за договором № 86 починається з 17 квітня 2014р.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при визначенні періоду, за який нараховувалася пеня за зобов'язаннями по договору № 86 позивачем взято за основу період по актах виконаних робіт №70, №71, №141, - з 05.11.2013р. по 05.05.2014р. та по акту №11 період з 08.11.2013р. по 08.05.2014р.

Зважаючи на те, що датою перебігу строку прострочки виконання зобов'язання є 17 квітня 2014 року, враховуючи наданий позивачем розрахунок суми пені, правомірним буде до стягнення період прострочки: за актом № 70 від 31.10.2013 - з 17.04. по 05.05.2014 року (кінцева дата як заявлено позивачем) за 19 днів - сума 902,49 грн.;

за актом №71 від 31.10.2013 року - з 17.04. по 05.05.2014 року за 19 днів - сума 286,34 грн.;

за актом № 141 від 31.10.2013 року - з 17.04. по 05.05.2014 року за 19днів - сума 101,11рн.

за актом № 11 від 08.11.2013 року - з 17.04 по 08.05.2014 року за 22 дні - сума 174,95 грн., всього сума пені, яка підлягає до стягнення становить 1464 грн. 89коп.

Щодо заявленого прокурором до стягнення 7% штрафу, суд зазначає, що оскільки позивач є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, тому ним правомірно нараховано до сплати відповідачу 7% штрафу в сумі 10199, 03грн. за прострочку виконання господарського зобов'язання.

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Крім того, абзацом 2 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 14.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що у випадку застосування штрафу поряд з пенею не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, судом враховується, що нарахування інфляційних втрат можливе на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як за один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється, виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день базового місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічних справах щодо періоду нарахування інфляційних (постанови від 10.02.2014р. по справі №924/917/14, від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Заявлена до стягнення сума інфляційних втрат 74682.58 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 6427,01 грн.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що прокурором взято за основу, знову ж таки, період по актах виконаних робіт №70, №71, №141, з 05.11.2013р. по 25.04.2015р. та по акту №11 період з 08.11.2013р. по 25.04.2015р., тоді як обрахуванню підлягає період з 17.04.2014р. по 25.04.2015р. (кінцева дата як заявлено позивачем), тому правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 4478,79грн. В решті вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 74 682,58грн. - індексу інфляції, 4478,79 грн. - 3% річних, 1464 грн. 89коп. - пені та 10199,03грн. - 7% штрафу, всього в розмірі 90 825, 29 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 145700,49 грн. - провадження підлягає припиненню, а вимоги в частині стягнення 8489,85 грн. пені та 1948,22 грн. - 3%річних суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст..82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики України, м. Київ та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „Старокостянтинівський елеваторВ» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області про стягнення 246 963,85 грн. задовольнити частково.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, (код ЄДРПОУ 03785800) на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м.Київ в особі філії „Старокостянтинівський елеваторВ» (код ЄДРПОУ 37506269) - 74682,58 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 58коп.) - індексу інфляції, 4478,79 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 79коп.) - 3% річних, 1464 грн. 89 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири грн. 89 коп..) пені та 10199,03грн.(десять тисяч сто дев'яносто дев'ять грн. 03коп.) - 7% штрафу.

Видати наказ.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, (код ЄДРПОУ 03785800) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 3547,88 грн. (Три тисячі п'ятсот сорок сім гривень 88 коп.)

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 145700,49грн. - припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 23.10.2015р.

Головуючий суддя Д.І. Радченя

Суддя С.І.Крамар

Суддя О.Д.Вибодовський

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи,

2-Міністерство аграрної політики та продовольства України, (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 24)

3- ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 1)

4- Старокостянтинівський елеватор (31100, м.Старокостянтинів, вул.Кривоноса, 1)

5 - відповідачу. (31042, с.Лагодинці Красилівський р- Хмельницька обл.) -

6 - прокуратура області