Ухвала

від 22.10.2015 по справі 909/1194/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 жовтня 2015 р. Справа № 909/1194/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. розглянувши заяву про забезпечення позову ( вх. 11130/15 від 21.10.15.року) у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт",

юридична адреса: 23241, Вінницька область, Вінницький район, с. Стадниця, , вул. Гонти,88

поштова адреса:: 21011, м.Вінниця, вул.Гонти, 88

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" вул.Б.Хмельницького,68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

поштова адреса:77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Підвальна, 12

про стягнення 1097426,12грн, з яких основна заборгованість становить 977450,00грн, пеня - 20808,71грн, 3% річних - 1422,41грн, штраф- 97745,00грн, що утварилась вналідок невиконання Договору поставки борошна № 0511 від 15.03.2013року

встановив

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення заборгованості 1097426,12грн.

21.10.2015року через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області ( вх. 1120/15 від 21.10.2015року) від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а також на грошові кошти, які знаходяться на всіх відкритих банківських рахунках, які належать відповідачу.

Відповідно заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором № 0511 від 15.03.2013року, розмір заборгованості 1097426,12грн є значний, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою суду міста від 22.10.2015року порушено провадження по справі № 909/1194/15, розгляд справи призначено на 17.11.2015року.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з пунктом 1 частини статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Відповідно до частини 2, 3 статті 67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову виноситься ухвала, ухвала про забезпечення позову може бути оскаржено.

Пунктами 1, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.

У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом.

Отже, ухвала господарського суду про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти , підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що обов'язковим для заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, так як заявник ОСОБА_1 "Зерносвіт" не навів належних, допустимих та переконливих доказів щодо утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 65,66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт"№ 20-юр від 20.10.2015року (вх.11120/15 від 21.10.15року) про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Шкіндер П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"