Рішення

від 01.12.2015 по справі 909/1194/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р. Справа № 909/1194/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт",

юридична адреса: 23241, Вінницька область, Вінницький район, с. Стадниця, вул. Гонти,88

поштова адреса: 21011, м.Вінниця, вул.Гонти, 88

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" вул.Б.Хмельницького,68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

поштова адреса:77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Підвальна, 12

про стягнення 1097426,12грн, з яких основна заборгованість становить 977450,00грн, пеня - 20808,71грн, 3% річних - 1422,41грн, штрафу 97745,00грн, що утворилась внаслідок невиконання Договору поставки борошна № 0511 від 15.03.2013року

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (паспорт АВ179451 від 18.01.00)- директор; ОСОБА_2, (довіреність б/н від 15.10.15 )- представник;

Від відповідача ОСОБА_3 ( довіреність б/н від 18.08.15)-представник;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення 097426,12грн, з яких основна заборгованість становить 977450,00грн, пеня - 20808,71грн, 3% річних - 1422,41грн, штраф- 97745,00грн, що утворилась внаслідок невиконання Договору поставки борошна № 0511 від 15.03.2013року. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.15 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.11.15. Ухвалою суду від 17.11.2015року розгляд справи відкладено на 01.12.2015року

Представники позивача позовні вимоги підтримують, просять суд позов задоволити, свої обґрунтування виклали у позовній заяві.

Представник позивача, в судовому засіданні 17.11.2015р подав суду клопотання № 111 від 16.11.2015року ( вх.12358/15 від 17.11.15року), в якому, просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 947450грн., в зв'язку з частковим погашенням заборгованості розмірі 60000грн. (платіжне доручення № 29 від 10.11.2015року, платіжне доручення № 787 від 12.11.2015року, платіжне доручення № 806 від 13.11.2015року, платіжне доручення № 878 від 20.11.2015року, платіжне доручення № 851 від 19.11.2015року, платіжне доручення № 838 від 18.11.2015року, на загальну суму 60000грн.)

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв клопотання позивача про зменшення позовних вимог. У зазначеній заяві позивач вказує що сума первісно заявлених позовних вимог становила 109426,12грн, нова ціна позову становить 947,450грн.

При цьому, суд бере до уваги п. 3.10.Постанова Пленуму ВГС від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судовому засіданні заявлений позивачем позов визнає частково. Крім того, подав суду на виконання вимог ухвали від 17.11.2015року контррозрахунок сума заборгованості, відповідно до якого відповідач визнає суму основного боргу з урахуванням проплат, 7028,91грн. пені, 3% річних - 956,62грн. та штраф - 72885,0грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" (Продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки борошна №0511 від 15.03.2013року.

Згідно п.1.1. Договору, Продавець зобов"язується передати у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману продукцію у строки визначені у п.4.1 Протоколу розбіжностей до Договору поставки - борошна №0511 від 15.03.2013року.

Покупець вважається таким, що отримав продукцію з моменту підписання видаткової накладної (п.3.2.Договору).

Пунктом Додаткової угоди №1 від 22.12.2014року встановлено, що оплата покупцем за отриману продукцію здійснюється в безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару відповідно до п.3.3. даного Договору.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що станом на 01.12.2015року на виконання умов договірних відносин, позивач передав у власність відповідача, по видаткових накладних товар на загальну суму 917150,00грн.

Наявність боргу за поставлений позивачем товар, обумовлений Договором поставки борошна №0511 від 15.03.2013року в сумі 917150грн., визначено самим відповідачем, у судовому засіданні.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт наявності заборгованості за отриманий товар в сумі 917150грн.

Станом на 10.11.15р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договір поставки борошна №0511 від 15.03.2013року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 917150,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом Додаткової угоди №1 від 22.12.2014року встановлено, що оплата покупцем за отриману продукцію здійснюється в безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару відповідно до п.3.3. даного Договору.

Пунктом 6.2. Договору, (зі змінами Протоколу розбіжностей від 15.03.2013року) встановлено, що у разі порушення Покупцем строків оплати отриманої продукції за цим Договором, Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаного грошового зобов"язання та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

У разі порушення строків сплати, передбачених п. 4.2 договору понад 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф, пеню та борг з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. ( п.6.3 Протоколу розбіжностей до Договору від 15.03.2013року

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.6.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 20808,71грн. та 97745,00грн. штрафу.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, враховуючи при цьому, умови Договору поставки борошна №0511 від 15.03.2013року, Протокол розбіжностей до Договору від 15.03.2015року, додаткову угоду № 1 від 22.12.2014року подані докази та встановлено, що правомірним є нарахування, в межах заявлених позивачем позовних вимог, пені в сумі 20808,71грн, 1422,41грн-3% річних та штраф у розмірі 72885,00грн. (без врахування видаткових накладних № РН- 2368 від 15.09.2015 та РН-2377 від 16.09.2015року, оскільки початок строку нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат станом на день подання позову 21.10.2015року ще не настав).

В частині стягнення 24860грн. штрафу - відмовити.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача та позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 526, 527, 530, 614, 611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт", Вінницька область, Вінницький район, с. Стадниця, вул. Гонти,88 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" вул.Б.Хмельницького,68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область про стягнення 1 097 426,12грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" вул. Б.Хмельницького, 68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 37690038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт", Вінницька область, Вінницький район, с. Стадниця, вул. Гонти, 88 (ідентифікаційний код 25073081) - 917 150,00грн. ( дев'ятсот сімнадцять грн. основного боргу, 20808,71 грн. ( двадцять тисяч вісімсот вісім грн. 71 коп.) пені, 1422,41 ( одна тисяча чотириста двадцять два грн. 41 коп.) грн. -3 % річних, 72885,00 грн. ( сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять грн. 00коп.) штрафу та 15855,81грн. ( п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 81 коп.) судового збору.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани", вул. Б.Хмельницького, 68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 37690038) 24860,00грн. штрафу - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.15

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.