Рішення

від 19.10.2015 по справі 922/5155/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р.Справа № 922/5155/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Фортіс Плюс", м. Харків про стягнення 13272,19 дол.США та 68165,72 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Торгівельний дім "Фортіс Плюс" (відповідач) звернулось ПАТ "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" ОСОБА_1 (позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №500000025927007 від 06.06.2013 року у розмірі 13272,19 доларів США та 68165,72 грн., з яких:

- строкова сума заборгованості за кредитом - 8492,17 дол. США, що еквівалентно 192121,85 грн.;

- прострочена сума заборгованості за кредитом - 4104,04 дол. США, що еквівалентно 92847,38 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 15952,69 грн.;

- строкова заборгованість по відсоткам - 161,51 дол. США, що еквівалентно 3653,91 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам - 514,47 дол. США, що еквівалентно 11639,07 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2261,68 грн.;

- пеня по комісії - 0,16 грн.;

- штрафи - 49951,19 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 07.10.2015 року об 11:00 год. 07.10.2015 року ухвалою суду розгляд справи був відкладений до 19.10.2015 року до 11:15 год.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов’язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 06.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством В«Астра БанкВ» (надалі - Банк) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» ) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«Фортіс ПлюсВ» (надалі - Відповідач/Позичальник) був укладений Кредитний договір № 500000025927007 з наступними змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір).

02.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством В«Астра БанкВ» та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1533.

Згідно Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору № 500000025927007 від 06.06.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«Фортіс ПлюсВ» , Кредитор надає Позичальнику грошові кошти, надалі за текстом - В«КредитВ» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язується своєчасно повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, а також виконати інші зобов'язання за цим Договором.

Відповідно до п. 1.1.1. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору надання Кредиту здійснюється окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - В«ТраншВ» , а у сукупності - В«ТраншіВ» , в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 16984,17 дол. США та зменшенням максимального ліміту заборгованості у порядку, зазначеному в п. 1.1.2. цього Договору з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до В« 14В» липня 2016 року включно, на умовах визначених цим Договором, зі сплатою процентів за користування Кредитом в розмірі 13 % річних.

Відповідно до п. 1.1.3. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п. 3.3.8-3.3.12, 3.3.16 цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом встановлюється в розмірі 15 % (п'ятнадцять процентів) річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин Сторін за цим Договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.8-3.3.12, 3.3.16 цього Договору. При цьому Сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Відповідно до п. 1.1.4. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п. 3.3.17 цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом встановлюється в розмірі 18% (вісімнадцять процентів) річних та починає застосовуватися до взаємовідносин Сторін за цим Договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконанню зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.17 цього Договору. При цьому Сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Згідно п. 1.1.5. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за Кредитом, визначеного в п. 1.1.1. цього Договору, процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 33 % (тридцять три процента) річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин Сторін за цим Договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за Кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за Кредитом. При цьому Сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

У пункті 4.1. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору, сторони домовилися, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту/Траншу, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 4.2. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору у випадку порушення Позичальником вимог п.п.3.3.1, 3.3.6-3.3.17 цього Договору Позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 2 % (Два проценти) від максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього Договору, за кожний випадок порушення.

Відповідно до п. 4.3. Додаткового договору № 4 від 15.07.2014 року до Кредитного договору за порушення умов Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та положень Договору.

Свої зобов'язання, визначені Кредитним договором, Банк виконав належним чином в повному обсязі.

Втім, Відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість, розмір якої, станом на 26.08.2015 року, становить 13 272,19 дол. США (що за курсом НБУ станом на 26.08.2015 року є еквівалентом 300 262,21 грн.) та 68 165,72 грн.

Вказана заборгованість складається з:

- заборгованість за кредитом строкова - 8492,17 дол. США, що еквівалентно 192 121,85 грн.;

- заборгованість за кредитом прострочена - 4104,04 дол. США, що еквівалентно 92 847,38 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 15952,69 грн.;

- заборгованість за відсотками строкова - 161,51 дол. США, що еквівалентно З653,91 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам - 514,47 дол. США, що еквівалентно 11639,07 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2 261,68 грн.;

- пеня по комісії - 0,16 грн.;

- штрафи-49 951,19грн.

Судом встановлено, що договір який укладено між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як роз'яснено у п. п. 2.1., 2.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, враховуючи наведені фактичні дані та норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Фортіс Плюс" (61050, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35475449) на користь Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (м. Київ, вул. Щорса, 36-6; поштова адреса: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38; п/р 373910011 в ПАТ В«Дельта БанкВ» , МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за Кредитним договором № 500000025927007 від 06.06.2013 року у розмірі 13272,19 дол. США (що за курсом НБУ станом на 26.08.2015 року є еквівалентом 300262,21 грн.) та 68 165,72 грн. (заборгованість за кредитом строкова - 8492,17 дол. США, що еквівалентно 192 121,85 грн.; заборгованість за кредитом прострочена - 4104,04 дол. США, що еквівалентно 92 847,38 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 15952,69 грн.; заборгованість за відсотками строкова - 161,51 дол. США, що еквівалентно З653,91 грн.; - заборгованість по простроченим відсоткам - 514,47 дол. США, що еквівалентно 11639,07 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2 261,68 грн.; пеня по комісії - 0,16 грн.; штрафи - 49 951,19 грн.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Фортіс Плюс" (61050, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35475449) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 5526,42 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_4