Постанова

від 19.10.2015 по справі 904/2552/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 року Справа № 904/2552/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 16.10.2015 року)

Секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

За участю прокурора Дичко С.М., посвідчення №035515 від 07.09.2015 року.

За участю представників сторін:

від ПАТ "ВТБ Банк": ОСОБА_2, представник, довіреність №179/11.5.2 від 18.04.14;

від ПАТ "БТА Банк": ОСОБА_3, представник, довіреність №75 від 19.08.15;

від позивача: ОСОБА_4, представник, довіреність №15 від 26.05.15;

від відповідача-2: ОСОБА_5, представник, довіреність №2/07/04/2015 від 07.04.15;

від третьої особи-3: ОСОБА_6, представник, довіреність №220/331/д від 18.05.15;

представники відповідача-1,3 та третьої особи-2 не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2552/15

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача-3 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент", м. Дніпропетровськ

третя особа-1: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ

третя особа-2 : Релігійна громада ОСОБА_7 Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії Української православної церкви в м.Дніпропетровськ, м.Дніпропетровськ

третя особа-3 : Міністерство оборони України, м. Київ

за участю: Прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України

про витребування майна з чужого незаконного володіння осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2552/15 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Райвел" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5-С, код ЄДРПОУ 32861294) в державну власність нерухоме майно: гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63.

Витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 35496584) в державну власність нерухоме майно: будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А 1 -2, а-1, а 1 -1 - а 5 -1, та приямки літ. а-а 31 , ґанки літ. а 32 -а 36 , димохід літ. а 37 , загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н 1 -2, Н 2 -2, н-1, ґанки літ. н, н 1 -н 4 , н 6 -н 8 , пандус літ. н 5 , повітровід літ. н 9 , сходи літ. н 10 , вентиляційна шахта літ н 11 , загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф 1 -2, Ф 11 -2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф 3 -Ф 6 , загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б 1 , ґанки літ. б, б 1 ; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015р. у справі №904/2552/15 (суддя Ліпинський О.В.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "РАЙВЕЛ" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 24 360 грн. 00 коп. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, 24 360 грн. 00 коп. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, 24 360 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволені позовних вимог відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності. Вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи та обставинам, що набрали законної сили по суті спірних відносин.

Крім того, скаржником зазначено, що перебіг строку позовної давності у даній справі почався з 10.04.2008р. (набрання законної сили рішення господарського суду м.Києва у справі №32/6 за позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсним договору №1 "Інвестування та модернізації матеріально -технічної бази військового шпиталю", за яким було здійснено перехід права власності до ТОВ "ПМЗ "РАЙВЕЛ"), проте як позивач, так і прокуратура не зверталися до суду за захистом цивільного права або інтересу у межах трирічної позовної давності та не навели поважних причин пропущення позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Оскільки ПАТ "БТА Банк" не приймало участі при розгляді справи у суді першої інстанції, тому скаржник посилається на те, що не мав можливості подати заяву про застосування позовної давності до прийняття рішення по справі.

Скаржником зазначено, що право власності на нерухоме майно відповідачем-1 отримано на законних підставах, вказане встановлено постановою ВГСУ від 19.04.2008р. у справі №10/378-07.

Право на подачу апеляційної скарги скаржником обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням суду було вирішено питання щодо прав та обов'язків Банку, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013р. у справі №904/6898/13 позовні вимоги ПАТ "БТА Банк" було задоволено: в рахунок часткового задоволення вимог ПАТ"БТА Банк" за договором не відновлюваної лінії №16-Н/10 від 29.07.2010р. звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Український готельний менеджмент" і розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63, припинено право власності ТОВ"Український готельний менеджмент" на дане майно та визнано його за ПАТ"БТА Банк".

Не погодившись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник стверджує, що у зв'язку з утворенням Державного департаменту надлишкового майна до моменту укладання договору №1 "Інвестування та модернізації матеріально -технічної бази військового шпиталю" (Постанова КМУ від 26.04.2006р. №560), не існувало обмежень щодо можливості відчуження військового майна Міноборони та підприємствами, які проводять реалізацію військового майна, встановлених розпорядженням КМУ від 22.09.2006р. "Про деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних сил" №491-р.

Скаржник посилається на те, що підзаконні нормативно-правові акти, що змінюють процедуру відчуження державного майна, в тому числі військового, прийняті після укладання договору.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" вважає необґрунтованим подання до суду даного вендикаційного позову, оскільки виходячи із обставин справи, оспорюване майно було відчужено на підставі договору за актами приймання-передачі нерухомого майна.

У поясненнях на апеляційні скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "РАЙВЕЛ" просить суд припинити провадження по справі через відсутність у позивача права на звернення з відповідним позовом, у разі розгляду справи по суті - відмовити в задоволенні позовних вимог.

У поясненнях на апеляційні скарги Міністерство оборони України просить суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Зазначає, що спірне майно було відчужено не уповноваженою особою на це, та без згоди власника майна - держави, на момент передачі права власності на спірне нерухоме майно, діяло ряд нормативно-правових актів, якими було заборонено відчуження військового майна. Крім того, Міноборони зазначено, що беручи до уваги характер заявлених позовних вимог, триваючий характер правопорушення, позовна давність при розгляді цієї справи не застосовується.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "БТА Банк" просить суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, позивач зазначає, що під час укладання іпотечного договору №16-Н/10-1/7 від 28.04.2011р. не були дотриманні вимоги чинного законодавства щодо охорони культурної спадщини та щодо іпотеки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 27.03.2007р. між Міністерством оборони України та Підприємством матеріального забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю В«РайвелВ» був укладений договір № 1 "Інвестування та модернізації матеріально -технічної бази військового шпиталю".

Відповідно до п. 1.1. Договору, його метою є підвищення рівня матеріального -технічного забезпечення, технологічного та медичного оснащення бази військового шпиталю розташованого на земельній ділянці, площею 3,59 га по вул. Комсомольській у м.Дніпропетровську, яка перебуває у державній власності, до рівня вимог світових стандартів шляхом реконструкції, переобладнання та модернізації його існуючих корпусів з будівництвом та надбудовою нових поверхів з метою раціонального використання існуючих, забезпечення високотехнологічною медичною технікою з програмним забезпеченням тощо.

Предметом даного Договору є правове регулювання участі Сторін у складанні, корегуванні проекту, реконструкції, модернізації, технологічному оснащенні матеріально -технічної бази військового шпиталю, зазначеному у п. 1.1. цього Договору, ( далі -Об'єкт ), а також здійсненні інших робіт, зокрема, будівельних, направлених на досягнення мети цього Договору, та введення Об'єкта в експлуатацію.

03.10.2008 року між Міністерством оборони України (сторона-1) та Підприємством матеріального забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю В«РайвелВ» (сторона-2) підписано Додаткову угоду до договору № 1 від 27.02.2007 року.

Відповідно до вказаної угоди, п. 1.1. договору викладено в наступній редакції: "1.1. Метою Договору є підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення, технологічного та медичного оснащення бази військового шпиталю, розташованого на земельній ділянці, площею 3,59 га по вул.. Комсомольській, у м. Дніпропетровськ, яка перебуває у державній власності, а також інших об'єктів у (для) підрозділів військово-медичної служби Збройних Сил України на суму інвестиційних внесків, погоджених сторонами та пропорційним ринковій вартості об'єктів, запропонованих Стороною-1 для передачі у власність Стороні-2 з метою врегулювання всіх спірних питань, пов'язаних з розрахунками зі Стороною-2".

Згідно п. 6 Договору до ПМЗ ТОВ В«РайвелВ» переходять у власність звільнені будівлі та споруди Об'єкта з вбудованими та підсобними приміщеннями з прилеглою територією, що не входять в перелік об'єктів реконструкції та будівництва стосовно Сторони -1.

Як закріплено п. 6.3. Договору, ПМЗ ТОВ В«РайвелВ» може отримувати у власність звільнені будівлі та споруди Об'єкта з вбудованими та підсобними приміщеннями на суму вкладених інвестицій на підставі щоквартального ОСОБА_4 виконання інвестиційного проекту.

Відповідно до п. 3.1.3. та 3.2.9. даного Договору Сторони зобов'язані підписати В«ОСОБА_4 розподілу часток Сторін в об'єкті", які закріплюються за ними.

На виконання умов договору, 16.08.2007, 06.09.2007, 08.10.2007, 17.12.2007, 01.08.2008 між Міністерством Оборони України та ПМЗ ТОВ В«РайвелВ» було підписано ОСОБА_4 розподілу часток Сторін в Об'єкті, за якими Міністерство оборони України в рахунок отриманих інвестицій передало у власність ПМЗ ТОВ В«РайвелВ» наступні споруди і будівлі розташовані на території військового містечка № 7 в м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 63: будівлю лікувального корпусу (А-2), площею 3923,4 кв. м., з прилеглою територією загальною вартістю 10 048 368 грн. 05 коп.; будівлю гаражу (В), площею 340,3 кв. м., з прилеглою територією загальною вартістю 736 624 грн. 27 коп.; будівлю майстерні (Д), площею 237,3 кв. м., з прилеглою територією на суму 513 667 грн. 18 коп.; будівлю бомбосховища (П), площею 47, 2 кв. м., з прилеглою територією на суму 80 446 грн. 50 коп.; будівлю овочесховища (Р), площею 264,7 кв. м., з прилеглою територією на суму 451 148 грн. 06 коп.; будівлю клубу (Н-2) площею 1725,4 кв.м. з прилеглою територією на суму 4 418 987,16 грн.; будівлю лікувального корпусу (Ф-2) площею 1615,40 кв.м. з прилеглою територією на суму 4137262,01 грн.; будівлю контрольно-перепускного пункту літ. Б площею 74,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 162130,93 грн.; будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 площею 1880,9 кв.м., на суму 4817244,08 грн.; дезкамеру літ. Е площею 66,7 кв.м. з прилеглою територією на суму 144380,95 грн.; трансформаторну підстанцію літ. У площею 43,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 47513,68 грн.; господарчі будівлі літ. Г, площею 24,0 кв.м., з прилеглою територією на суму 51951,17 грн.; господарчу будівля літ. К, площею 35,1 кв.м., з прилеглою територією на суму 75978,59 грн.; господарчу будівлю літ Л, площею 20,1 кв.м., з прилеглою територією на суму 43509,11 грн.; господарчу будівлю літ. І, площею 17,9 кв.м. з прилеглою територією на суму 38746,91 грн.; господарчу будівлю літ. С, площею 47,7 кв.м., з прилеглою територією на суму 103252,94 грн.; господарчу будівлю літ. Ж, площею 0,7 кв.м., з прилеглою територією на суму 757,62 грн.; господарчу будівлю літ. З, площею 4,0 кв.м., з прилеглою територією на суму 4329,26 грн.; будівлю лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 площею 5532,4 кв.м., з прилеглою територією на суму 7 440 000,00 грн.

06.10.2008 року між сторонами було підписано ОСОБА_4 розподілу часток, згідно якого проведено коригування раніше підписаних актів на суму ПДВ, та визначено, що загальна вартість будівель та споруд, переданих Міністерством оборони України у власність Відповідача-1 за актами від 16.08.2007, 06.09.2007, 08.10.2007, 17.12.2007, 01.08.2008 становить 27 763 582,06 грн. без урахування ПДВ.

Після державної реєстрації за Відповідачем-1 права власності на спірне нерухоме майно, останнім було вчинено правочини по відчуженню цього майна, внаслідок чого право власності на майно військового шпиталю було зареєстроване за наступними особами:

- ТОВ В«Науково-виробниче підприємство "Райвел": гараж літ. В, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63, який входить до складу спірного нерухомого майна.

- ТОВ "Український готельний менеджмент": будівлі, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 63, а саме: будівля лікувального корпусу літ. А-2, А 1 -2, а-1, а 1 -1 - а 5 -1, та приямки літ. а-а 31 , ґанки літ. а 32 -а 36 , димохід літ. а 37 , загальною площею 3923,4 кв.м.; будівля клубу літ. Н-2, Н 1 -2, Н 2 -2, н-1, ґанки літ. н, н 1 -н 4 , н 6 -н 8 , пандус літ. н 5 , повітровід літ. н 9 , сходи літ. н 10 , вентиляційна шахта літ н 11 , загальною площею 1725,4 кв.м., будівля лікувального корпусу літ. Ф-2, Ф 1 -2, Ф 11 -2, Ф-1, ґанки літ. Ф, Ф 3 -Ф 6 , загальною площею 1615,4 кв.м., бомбосховище літ. П; овочесховище літ. Р, будівля лікувального корпусу літ. М-2, М 1 -1, М 11 -1, М 3 -1, м 3 , м 6 , м 8 , м 10 , м 13 , м 17 , м 21 , м 22 , м 30 , м 32 , м 35 , м 36 , м 38 , м 42 , приямки літ. м 1 , м 2 , м 4 , м 5 , м 7 , м 9 , м 11 , м 14 -м 16 , м 18 , м 24 - м 29 , м 31 , м 33 , м 34 , м 39 , м 41 ,м 44 , м 45 , ґанки літ. м, м 12 , м 19 , м 20 , м 23 , м 43 (загальною площею 5532,4 кв.м.); будівлю лікувального корпусу літ. О-2, О 1 -1, ґанки літ. о, о 1 , о 2 , приямки літ. о 3 , о 4 , балкон літ о 5 (загальною площею 1880,9 кв.м.); будівлю КПП контрольно-пропускного пункту) літ. Б, Б 1 , ґанки літ. б, б 1 ; дезкамеру літ. Е; трансформаторну підстанцію літ. У; господарчу будівлю літ. Г; господарчу будівлю літ. К; господарчу будівлю літ. Л; господарчу будівлю літ. І; господарчу будівлю літ. С; господарчу будівлю літ. Ж; господарчу будівлю літ. З.

- Релігійна громада ОСОБА_7 Муромця Печерського Парафії Дніпропетровської Єпархії української православної церкви в м. Дніпропетровську: церква літ. Д-1,д 1 -1, д 2 -1- загальною площею 191,8 кв.м., ґанки літ. д, д 1 , що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 63, яка входить до складу спірного нерухомого майна.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про Фонд державного майна України», основними завданнями Фонду державного майна України є захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України», діяльність Фонду спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 03.03.2015р. №04-25/13-210 та доручення Фонд державного майна України від 13.06.2015р. №3/00293, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положенням «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000 року, в редакції чинній на час укладення договору № 1 "Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю" та складання сторонами цього договору актів розподілу часток, закріплено, що до військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військових містечок, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відчуженням військового майна є вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації) - суб'єкти підприємницької діяльності, яким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку.

Слід зауважити, що на момент передачі прав власності на спірне нерухоме майна, діяли наступні правові акти, згідно яких було заборонено відчуження військового майна, зокрема, відповідно до розпорядження від 22.09.2006 Кабінету Міністрів України "Про деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних сил" № 491-р Міноборони та підприємства, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил" провадять реалізацію військового майна, зупинено з 23 вересня 2006 року до формування Державного департаменту надлишкового майна та земель укладення договорів, пов'язаних з відчуженням, реалізацією та передачею, у тому числі в оренду, військового майна, майна державних (казенних) підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони (розпорядження втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №1063).

Пунктом 5 постанови від 15 серпня 2007 р. Кабінету Міністрів України "Про деякі питання реалізації та управління військовим майном" постановлено Міністерству оборони затвердити у місячний строк за погодженням з Міністерством фінансів план-графік реалізації нерухомого військового майна на 2007 рік та визнано процедуру реалізації нерухомого військового майна Збройних Сил на аукціонах (за конкурсом).

Розпорядженням від 24.12.2007 Кабінету Міністрів України № 1231-р "Деякі питання розпорядження об'єктами державної власності" зупинено прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, в тому числі військового майна та майна державних органів (крім державного майна, яке відчужується відповідно до законодавства про приватизацію), внесення їх до статутного фонду суб'єктів господарювання, передачу зазначених об'єктів у комунальну власність, вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до відчуження об'єктів державної власності та зупинено виконання власних рішень із зазначених питань, прийнятих до набрання чинності цим розпорядженням (розпорядження втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 № 313).

Постановою від 02.04.2008 Кабінету Міністрів України № 313 "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" установлено, що: продаж нерухомого майна державних підприємств, установ та організацій здійснюється на аукціонах; відчуження об'єктів нерухомого військового майна здійснюється на аукціонах виключно разом із земельними ділянками, на яких вони і розташовані, або майновими правами на них.

Отже, з урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме, що договір № 1 Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю", за яким фактично відбулося відчуження спірного нерухомого військового майна, був вчинений безпосередньо Міністерством оборони України, а не уповноваженим підприємством (організацією), та без наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження такого майна, в той час, як існували законодавчі обмеження, тобто вибуття спірного майна з володіння держави, відбулося з порушенням вимог чинного законодавства та поза її волею.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та обґрунтовано прийняв вірне рішення про задоволення позову відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання відповідача-2 на рішення судів у справах № 36/6 (господарський суду міста Києва) та № 32/60-10 (господарський суд Дніпропетровської області), якими відмовлено в задоволенні вимог про визнання договору № 1 "Інвестування та модернізації матеріально-технічної бази військового шпиталю" недійсним, правомірно та обґрунтовано відхилено місцевим судом, адже право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Також у господарського суду були відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки спірне майно перебуває під забороною, що виключає можливість їх відчуження та відповідно ускладнення виконання судового рішення у даній справі.

Стосовно заперечень представника відповідача-2 щодо невідповідності вимогам чинного законодавства додаткового рішення господарського суду від 25.05.2015р. про стягнення судового збору, оскільки відповідно до договору пожертви (а.с.225, 226, т.3), спірне нерухоме майно - нежитлову будівлю гаражу було передано Міністерству оборони України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Рішення господарського суду прийнято 18.05.2015р., а так як договір пожертви було укладено після винесення рішення по справі, колегія суддів вважає обґрунтованим визначений судом першої інстанції порядок розподілу судових витрат.

Стосовно заяви Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" про застосування позовної давності необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року №10, у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі , яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Отже, оскільки ПАТ "БТА Банк" не є стороною по даній справі, подана заява про застосування позовної давності колегією суддів залишено без розгляду.

На підставі зазначеного, апеляційні скарги не підлягають задоволенню, оскільки доводи, викладені в них не доведено та не підтверджено належним чином, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2552/15 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.10.2015 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна