Постанова

від 21.10.2015 по справі 902/550/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 902/550/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підприємства "Самтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвітло Плюс" на рішення господарського суду Вінницької області від 23.07.2015 року у справі № 902/550/15 (суддя Колбасов Ф.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"

до ОСОБА_1 підприємства "Самтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвітло Плюс"

про стягнення 12816,29 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Колбасов Ф.Ф.) від 23 липня 2015 року у справі №902/550/15 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт Транс» (надалі - позивач) до ОСОБА_1 підприємства «Самтранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвітло плюс» про стягнення 12816,29 грн. шкоди /а.с. 153-161/. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Самтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвітло плюс" код ЄДРПОУ 30453640 (21012, м.Вінниця, провулок Щорса, б.14Б ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт Транс" код ЄДРПОУ 30367782 (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петрушки, вул.Лісна, 1) 12816,29 грн. матеріальної шкоди, 1827,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, 946,57 грн. витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до звіту товариством з обмеженою відповідальністю "Асистуюча компанія "Укравтоекспертиза" про оцінку КТЗ Daimler Chrycler 954, реєстраційний номер 03112 KM, вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного Daimler Chrycler 954, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала 37816,29 грн.. Сума страхової виплати, яка була виплачена ТОВ «Васт-Транс» страховиком в межах ліміту - 25000,00 грн.. Норми статті 1194 Цивільного кодексу України встановлюють, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Дочірнє підприємство «Самтранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвітло плюс» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 23.07.2015 року у справі №902/550/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю /а.с.177-180/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту дослідження доказів. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до Інструкції, що затверджена протоколом Президії МТСБУ №274/2011 від 11.08.2011 року щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду учасникам ДПТ обов'язково слід враховувати наступні чинники: 1)тільки два учасники; 2)шкода нанесена тільки транспортним засобам; 3)учасники в тверезому та адекватному стані; 4)якщо учасники прийшли до спільної думки стосовно обставин ДТП; 5)якщо шкода не перевищує ліміт виплати. Отже, позивач мав би викликати працівників ДАІ УМВС України для оформлення ДТП, оскільки сума шкоди по експертному висновку становить більше ніж встановлено ліміт Розпорядженням №168 від 17.11.2011 року. А оскільки позивач погодився на оформлення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, то позбавив себе можливості отримання ще будь-яких виплат. Крім того, апелянт вважає, що із доданих документів до позовної заяви, що знаходяться у відповідача неможливо встановити правильність та вірність проведеної оцінки КТЗ. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року передбачено, що страхова компанія та фізична особа-водій також залучаються як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, з урахуванням положень статей 1, 12 ГПК України. Відтак, господарський суд Вінницької області безпідставно відмовив в задоволені клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Щодо того, що позивач зазначив у позовній заяві, що 24.03.2015 року він звертався до відповідача з вимогою №7 про добровільне відшкодування завданої шкоди і на день складання позовної заяви відповіді та коштів не отримано, то скаржник зауважує, що це не відповідає дійсності, оскільки позовна заява №8 датована 03 березня 2015 року, а вимога №7 від 23.03.2015 року вручена відповідачу 17.04.2015 року. Також апелянт зазначає, що заяву про збільшення розміру позовних вимог №30 від 21.07.2015 року відповідач отримав лише в залі судового засідання 21.07.2015 року, а тому позивачем було грубо порушено норми статті 54 та статті 57 ГПК України, оскільки відсутні докази направлення заяви відповідачу та документи, що обґрунтовують витрати в сумі 946,57 грн. Крім того, у рішенні суду зазначено, що витрати також складаються із витрат на добові в сумі 150 грн. 21.07.2015 року та 150 грн. 26.05.2015 року, хоча відповідно до норм чинного законодавства добові витрати при відрядженні становлять 30,00 грн. в день.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2015 року у справі №902/550/15 було прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено дату судового засідання на 23 вересня 2015 року /а.с. 176/.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт Транс» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с. 186/. Зокрема зазначає, що висновок апелянта, зроблений із урахуванням статті 9.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що позивач позбавив себе можливості отримання страхової виплати, спростовується положеннями пункту 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який не містить умови про перевищення ліміту виплат при складанні повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, про що зазначено у оскаржуваному судовому рішенні. Судом першої інстанції було перевірено розрахунок вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Daimler Chrycler 954 та підтверджено правильність її визначення експертом з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу. В матеріалах справи наявні докази досудового врегулювання спору і судом першої інстанції була врахована дана обставина. Станом на 01.01.2015 року законом встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218 грн. Максимально допустимий розмір витрат на відрядження, не підтверджених документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України на 2015 рік складає 243,60 грн. Наказом №01/11/2014 від 01 листопада 2014 року на підприємстві позивача встановлена норма добових витрат по Україні - 150 грн.

21 вересня 2015 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання директора ДП «Самтранс» ТОВ «Агросвітло Плюс» про розгляд справи №902/550/15 без участі його представника.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Демидюк О.О. та відповідно до пункту 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року у справі №902/550/15 було відкладено розгляд апеляційної скарги відповідача на 21 жовтня 2015 року /а.с. 198/.

12 жовтня 2015 року від позивача - ТОВ «Васт Транс» надійшли пояснення у яких він просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення та просить провести розгляд скарги за відсутності представника позивача.

21 жовтня 2015 року від відповідача - ДП "Самтранс" ТОВ "Агросвітло плюс" надійшло клопотання про розгляд справи №902/550/15 без участі представника.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 січня 2015 року о 10 год. 00 хв. на території Іллічівського рибного порту відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Daimler Chrycler 954.032 державний реєстраційний номер 03112 KM під керуванням ОСОБА_2, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю В«Васт-ТрансВ» та Scania 1241.420 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_1 підприємству В«СамтрансВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросвітло плюсВ» , внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження.

Учасники вказаної дорожньо-транспортної пригоди склали повідомлення про ДТП (європротокол) без виклику на місце пригоди співробітників ДАІ, згідно з яким дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок наїзду, під час виїзду з місця стоянки, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, на автомобіль Daimler Chrycler 954.032 державний реєстраційний номер 03112 KM, що знаходився на стоянці.

Відповідно до Полісу №АІ/7142353 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність відповідача, була застрахована у ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна ОСОБА_4".

29 січня 2015 року позивач звернувся до страховика ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна ОСОБА_4" з заявою про подію, що має ознаки страхового випадку.

30 січня 2015 року на замовлення страховика Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистуюча компанія "Укравтоекспертиза" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 701 від 20.06.2014 року) було складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) Daimler Chrycler 954, реєстраційний номер 03112 KM, відповідно до якого зазначається, що вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного КТЗ Daimler Chrycler 954, реєстраційний номер 03112 KM, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 37816,29 грн.

Страховик, на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Полісу №АІ/7142353), визнав вказану подію страховим випадком та здійснив 12.03.2015 року виплату страхового відшкодування позивачу в межах ліміту відповідальності в розмірі 25000,00 грн., що стверджується банківською випискою від 12.03.2015 року.

У зв'язку з тим, що страховою компанією не покрито розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, 24.03.2015 року позивач направив відповідачу вимогу №7 від 18.03.2015 року, про сплату різниці між сумою матеріального збитку та страховим відшкодуванням в розмірі 12816,29 грн. (37816,29 грн - 25000,00 грн), яка була залишена без реагування, що і стало підставою для звернення до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пункту 33.2 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобівВ» , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Таким чином, учасники ДТП скористались своїм правом не звертатись до відповідного підрозділу МВС України та самостійно погодили зміст та обопільно підписали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у якому зазначили, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок наїзду, під час виїзду з місця стоянки, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_1 підприємству В«СамтрансВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросвітло плюсВ» , на автомобіль Daimler Chrycler 954.032 державний реєстраційний номер 03112 KM, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю В«Васт-ТрансВ» , який знаходився на стоянці.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт перебування особи ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП у трудових відносинах з Дочірнім підприємством В«СамтрансВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросвітло плюсВ» підтверджується повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та не заперечується відповідачем.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що Дочірнє підприємство В«СамтрансВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросвітло плюсВ» є особою, відповідальною за завдану шкоду.

Відповідно до звіту товариством з обмеженою відповідальністю "Асистуюча компанія "Укравтоекспертиза" про оцінку КТЗ Daimler Chrycler 954, реєстраційний номер 03112 KM, вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного Daimler Chrycler 954, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала 37816,29 грн.

Нормою статті 29 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

При стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна.

Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 року № 1335/5/1 159), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена пунктом 4.4 Методики.

Умовою для відшкодування матеріального збитку особою, відповідальною за заподіяний збиток на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є наявність оцінки завданої шкоди, проведеної у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1.6 Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ і його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників ).

Пунктом 3.9 Методики визначено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених ушкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до пункту 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з копії залученого до матеріалів справи звіту про оцінку КТЗ Daimler Chrycler 954, реєстраційний номер 03112 KM від 31.01.2015 року, у висновку експерта автотоварознавчої експертизи зазначено: ринкова вартість колісного транспортного засобу Daimler Chrycler 954 - 277628,44 грн; вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - 88277,95 грн; значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,700; вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу - 37816,29 грн..

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України за №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при визначенні розміру відшкодування шкоди заподіяної майну, слід враховувати, що якщо відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди. При цьому повинна враховуватися зношеність пошкодженого майна.

Судами обох інстанцій приймається до уваги, що розрахунок вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Daimler Chrycler 954, визначено експертом з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу.

Відповідно до Розпорядження №698 від 17.11.2011 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.12.2011 року за №1412/20150 В«Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС УкраїниВ» максимальних розмірів страхової виплати з 01.01.2013 року становить 25000,00 грн..

Сума страхової виплати, яка була виплачена ТОВ «Васт-Транс» страховиком в межах ліміту - 25000,00 грн..

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу, згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Норми статті 1194 Цивільного кодексу України встановлюють, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пунктів 4, 6 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Господарським судом Вінницької області правомірно не взято до уваги доводи апелянта про те, що оскільки сума шкоди по експертному висновку становить більше ніж встановлено ліміт виплати, то позивач мав би викликати працівників ДАІ УМВС України для оформлення ДТП, а погодившись на оформлення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду він позбавив себе можливості отримання страхової виплати, оскільки відповідно до Інструкції, що затвердження протоколом Президії МТСБУ №274/2011 від 11.08.2011 року щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду учасникам ДТП обов'язково слід враховувати розмір шкоди, який не повинен перевищувати ліміт виплати. Такі доводи є безпідставні не обґрунтовані, з огляду на те, що положення пункту 33.2 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобівВ» не містять умови про перевищення ліміту виплати при повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а закон має вищу юридичну силу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що приписи статей 1166, 1187 1194 Цивільного кодексу України направлені на забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Пунктом 8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" передбачено те, що виходячи з приписів статті 1194 Цивільного кодексу України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою, а не звільнення від відповідальності винної особи. У зв'язку з цим господарський суд не повинен відмовляти в позові про стягнення шкоди безпосередньо з винної особи.

Заперечення скаржника щодо неможливості встановлення правильності та вірності проведеної оцінки, спростовується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією такої оцінки та відсутністю доказів оскарження її відповідачем.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 12816,29 грн. матеріальної шкоди.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про порушення позивачем порядку досудового врегулювання спорів, оскільки норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості без дотримання порядку досудового врегулювання спору. Адже, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002) про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Посилання ДП «Самтранс» ТОВ «Агросвітло плюс» на порушення господарським судом Вінницької області норм статей 54, 57 ГПК України є безпідставним та необгрунтованим, оскільки заяву про збільшення розміру позовних вимог №30 від 21.07.2015 року відповідач отримав у судовому засіданні нарочно, відтак відсутня необхідність надання доказів надсилання вказаної заяви відповідачу.

Не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції також заперечення відповідача щодо розміру добових в сумі 150 грн. за 21.07.015 року та 150 грн. за 26.05.2015 року, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу 4 пп. «а» пп. 170.9.1 п.170.9 статті 170 Податкового кодексу України встановлено, що до оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відрядження за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Станом на 01.01.2015 року Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218 грн.. Максимально допустимий розмір витрат на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України на 2015 рік складає 243,60 грн. Наказом №01/11/2014 від 01 листопада 2014 року на підприємстві позивача встановлено норма добових витрат по Україні - 150 грн..

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 23.07.15 р. у справі №902/550/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства "Самтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвітло Плюс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/550/15 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Саврій В.А.