Рішення

від 24.02.2010 по справі 2-1491/10

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-1491/10

провадження № Б/н 1036

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Цимбал І.К. при секретарі - Барвицькій М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, посилаючись на те, що від зареєстрованого шлюбу з відповідачем у них народилась донька на утримання якої відповідач не надає матеріальну допомогу, а тому остання має бути стягнута у примусовому порядку.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити та стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 3000 грн., посилаючись на те, що відповідач є фахівцем рівня, заробітна плата яких оцінюється приблизно у 6000 грн., а відповідач в свою чергу приховує рівень своїх доходів, проте їздить та транспортному засобі, тому вважають, що відповідач може сплачувати аліменти у вище вказаному розмірі. Крім того, зазначили, що дитина сторін часто хворіє та потребує більших витрат на своє утримання ніж дитина, яка не страждає на ті чи інші захворювання.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив стягувати з нього аліменти у розмірі 1/4 від його заробітної плати, посилаючись на те, що він офіційно працює, та отримує заробітну плату, яка не дозволяє стягувати з нього аліменти у розмірі який просить позивач, тим більш, що підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі немає. Також зазначив, що дитина не страждає на будь які хронічні захворювання, а якщо хворіє то періодично як усі діти.

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Від зареєстрованого шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4, 14.03.2005 року, яка проживає разом з позивачем /а.с. 3,5,6/. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Згідно довідок з місця роботи відповідача та податкової адміністрації України вбачається, що останній працює та отримує заробітну плату, яка у середньому дорівнює 854 грн. /а.с.24, 44/.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов’язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні не встановлено, що відповідач страждає на будь які захворювання, неповнолітніх, малолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, отримує стабільну заробітну плату в розмірі, який на 110 грн. перевищує мінімальний прожитковий мінімум 744 грн., встановлений Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», від 06.11.2009 року, у зв’язку з чим підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні. Враховуючи те, що розмір мінімального прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років, встановлений вище вказаним законом, становить 632 грн., суд вважає, що 1/3 частина від заробітної плати відповідача становитиме половину зазначеного прожиткового мінімуму і з урахуванням принципу рівності батьків у прийнятті участі в утриманні дитини, визначений судом розмір аліментів буде справедливим по відношенню до обох сторін та дитини, тим більш, що за наявності додаткових витрат позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом до відповідача за їх стягненням.

Суд не приймає до уваги доводи позивача та її представника про те, що відповідач скриває доходи, обслуговує за власний кошт транспортний засіб, проти чого в свою чергу відповідач заперечував та зазначив, що таке обслуговування здійснюється його батьками, оскільки будь яких доказів на підтвердження таких доводів позивач та її представник суду не надали.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Також, суд вважає не доведеним ту обставину, що дитина сторін страждає на хронічні захворювання, оскільки в матеріалах справи містяться медичні довідки, які є суперечливими щодо стану здоров’я дитини /а.с. 13-22, 45/.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 80, 88, 208, 209, 212 -218, 367 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Меджибіж, Летичівського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого ТОВ «Поінт Ком» (код СДРПОУ 32073881), зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2. Меджибіж, вул. Жовтнева, 45/2 на користь ОСОБА_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3 Б кв. 128 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 12.10.2009 року та до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Меджибіж, Летичівського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого ТОВ «Поінт Ком» (код СДРПОУ 32073881), зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2. Меджибіж, вул. Жовтнева, 45/2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Меджибіж, Летичівського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого ТОВ «Поінт Ком» (код СДРПОУ 32073881), зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2. Меджибіж, вул. Жовтнева, 45/2 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві, код СДРПОУ: 26268059, р/р 35222012000064, банк УДК м. Києва, МФО: 820019, 02, Дарницький районний суд м. Києва, витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.