Ухвала

від 11.03.2014 по справі 6/39

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні подання державного виконавця

про зміну способу та порядку виконання судового рішення

11 березня 2014 року м. Київ № 6/39

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І. , розглянувши, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження подання Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39

В С Т А Н О В И В:

В провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2010 р. по справі № 6/39 (суддя Добрянська Я.І.) про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розмірі визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 09.07.2007 р. та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом.

24.02.2014 р. до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва від Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві Нечай Г.П. надійшло письмове подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39.

Зважаючи на таке, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2014 р. було призначено до розгляду в судовому засіданні 11.03.2014 р. зазначене подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39.

Заявник в судове засідання 11.03.2014 р. не прибув та не скерував свого представника, однак у вказаному поданні про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39 просив суд розглядати таке подання за відсутності представника заявника.

Відповідач УПФУ в Оболонському районі м. Києва в судове засідання 11.03.2014 р. також не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.03.2014 р. залишила вирішення даного подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення на розсуд суду.

Зважаючи на неприбуття всіх осіб, що були належним чином повідомлені, в судове засідання 11.03.2014 р. (а саме: заявника та відповідача), суд, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, вирішив розглядати подання Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39 в порядку письмового провадження без здійснення аудіо-фіксування судового процесу.

Так, як встановлено судом, в обґрунтування зазначеного подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 6/39 державний виконавець зазначає, що боржником (УПФУ в Оболонському районі м. Києва) рішення суду самостійно не виконується з незалежних від нього причин, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування до боржника штрафних санкцій, передбачених ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».

З приводу наведеного заявник наголошує на тому, що згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва № 12985/07 від 10.12.2013 р. державним виконавцем встановлено, що бюджетні призначення на проведення компенсаційних виплат для забезпечення виконання судових рішень у Державному бюджеті не передбачено.

Водночас, як також зазначає заявник у своєму поданні про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 6/39, з 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Так, ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про викриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Зважаючи на викладене, а саме: повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва № 12985/07 від 10.12.2013 р. та положення ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві Нечай Г.П. звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з письмовим поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39, в якому просить:

- розглянути подання та винести ухвалу, якою змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2010 р. по справі № 6/39 шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 117,31 грн., які нараховані Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва.

Однак, дослідивши наявні матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства України з приводу зазначеного подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку, що вказане подання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

По перше, як підтверджується наявними матеріалами справи, в письмовому повідомленні Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва № 12985/07 від 10.12.2013 р. (на яке посилається заявник в якості обґрунтування свого подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду), відповідач не зазначає про те, що бюджетні призначення на проведення компенсаційних виплат для забезпечення виконання судових рішень у Державному бюджеті не передбачено, проте зазначає про відсутність фінансування для виконання рішення по даній справі № 6/39, а також наголошує на тому, що у разі наявності фінансування - виплата донарахованих коштів буде проведена у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи, судовим рішенням по справі № 6/39 (що набрало законної сили та виданий виконавчий лист), судом було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розмірі визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 09.07.2007 р. та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом, проте як державний виконавець у своєму поданні про зміну способу та порядку виконання рішення суду просить суд саме стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 конкретну суму коштів у розмірі 117,31 грн. (які нараховані Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва відповідно до повідомлення № 12985/07 від 10.12.2013 р. за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.), однак такі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача певної суми коштів не були предметом розгляду в даній адміністративній справі № 6/39, та можуть бути тільки предметом іншого судового спору на підставі наявності судового рішення по даній справі № 6/39, що набрало законної сили.

З приводу наведеного, суд зазначає, що він не вправі змінити резолютивну частину постанови, яка також викладена у виконавчому листі, з метою спрощення державному виконавцю процедури примусового виконання рішення по справі, а відповідні обов'язки, права та заходи щодо примусового виконання рішення, які має (може здійснювати) державний виконавець - передбачені та викладені в Законі України «Про виконавче провадження».

Згідно вимог ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Так, в даному випадку, державним виконавцем не було доведено суду наявності хоча б однієї з обставин, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема: відсутності коштів на рахунку, відсутності присудженого майна в натурі, стихійного лиха, тощо.

З приводу зазначеного суд наголошує на тому, що повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва № 12985/07 від 10.12.2013 р., на яке посилається державний виконавець як на підставу неможливості примусового виконання судового рішення, та в якому орган Пенсійного Фонду України вказує на відсутність фінансування для виплати саме донарахованих коштів - не означає повної відсутності коштів на рахунках боржника, а відповідно таке посилання заявника не узгоджується з вимогами ст. 263 КАС України.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавчі дії виключно в межах постановленого рішення, а також використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Отже, згідно вимог наведеного законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України, державний виконавець не може просити суд фактично змінити резолютивну частину рішення, що набрало законної сили, з метою вчинення тих чи інших дій по виконанню такого рішення.

Такого ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях по справах: № К/800598/14 та К/800/690/14, в яких було відмовлено заявникам (державним виконавцям) у задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, що в таких поданнях посилалися на неможливість виконання постанови суду першої інстанції про перерахування та виплати перерахованої пенсії через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, та просили суд ухвалити рішення саме про стягнення таких коштів з відповідача на користь позивача, хоча стягнення таких коштів не було предметом спору по даних справах, а відповідно судом не розглядалося.

Так, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/690/14, суд касаційної інстанції зазначає про те, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Проте як в даному випадку, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Харцизького міського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року, чого суд здійснити не може, а виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов. А отже, підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.

З огляду на зазначене, Окружний адміністративний суд м. Києва наголошує на тому, що резолютивною частиною постанови по справі № 6/39 від 26.05.2008 р. було задоволено позовні вимоги позивача саме щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розмірі визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 09.07.2007 р. та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом.

Отже, державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавчі дії виключно в межах постановленого рішення, проте як позивач з метою захисту своїх прав та інтересів може також звернутися до суду із позовною заявою щодо стягнення з відповідача відповідної суми коштів, що не були виплачені останньому за наслідками виконання рішення суду по справі № 6/39 від 26.05.2008 р.

Зважаючи на вказані норми законодавства, та наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві Нечай Г.П. про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39 від 26.05.2008 р. шляхом стягнення з відповідача певної суми коштів, оскільки зазначені вимоги не були предметом розгляду в адміністративній справі № 6/39.

Однак, для повного захисту свого права позивач може звернутися до суду про стягнення коштів відповідно до перерахунку, здійсненого Упправлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, відповідно до рішення суду по справі № 6/39 від 26.05.2008 р.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 263, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні подання Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління Юстиції у м. Києві Нечай Г.П. про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 6/39 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І.Добрянська