Постанова

від 21.10.2015 по справі 810/2017/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2017/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Буряк І.М., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010» до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2014 №805170000/2014/000048/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.11.2014 № 805170000/2014/00024.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2013 між компанією GITI Tire Global Trading Pte. Ltd. (постачальник) та ТОВ «Дельта-2010» (дистриб'ютор) було укладено контракт № G-D/2013-0627 на поставку шин, які вироблені постачальником або від імені постачальника під одним із торгових марок/брендів постачальника.

Умовами контракту та інвойсом від 17.09.2014 № FJ1404118А передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF. Відповідно до Інкотермс 2010, групою С передбачено, що продавець організовує та оплачує перевозку без прийняття на себе пов'язаних з нею ризиків.

Відповідно до умов вказаного контракту, кількість, ціна та перелік товарів, які повинні бути поставлені позивачу, відображаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною вказаного контракту.

Постачальник надав позивачу інвойс від 17.09.2014 № FJ1404118А на поставку 560 шт. шин, з яких 379 шин 100EV559G 385/65R22.5 18PR 158/-(160/-)L(К) GT978 GT RADIAL за ціною 215, 53 дол. США за одну одиницю товару, 20 шин 100EV1261G 315/80R22.5 18PR 156/150(154/150)L(М) GT659 + GT RADIAL за ціною 209, 50 дол. США за одну одиницю товару, 140 шин 100EV635G 315/70R22.5 18PR 154/150(152/148)L(М) GT659 + GT RADIAL за ціною 202, 05 дол. США за одну одиницю товару, 21 шина 100EV1172G 315/70R22.5 18PR 156/150(154/150)L(М) GSR225 GT RADIAL за ціною 187, 83 дол. США за одну одиницю товару, що разом складає 118 107, 30 дол. США.

17.10.2014, позивач здійснив перерахування на рахунок постачальника суму згідно інвойсу від 17.09.2014 № FJ1404118А до контракту від 27.06.2013 № G-D/2013-0627 у розмірі 118 107, 30 дол. США, як попередню оплату за партію товару, про що банком було зроблено відповідну відмітку на платіжному дорученні в іноземній валюті № 376 від 13.10.2014.

14.11.2014, позивач подав відповідачу вантажну митну декларацію (МД) № 805170000.2014.002636 щодо розмитнення нових вантажних автомобільних пневматичних гумових шин для вантажних автомобілів в кількості 560 шт., ввезених на підставі контракту від 27.06.2013 № G-D/2013-0627, укладеного позивачем з постачальником GITI Tire Global Trading Pte. Ltd..

Разом з митною декларацією позивач надав відповідачу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0001072 від 17.03.2014; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 500060702/2014/009415 від 08.11.2014; міжнародну автомобільну накладну СМR № 698 від 07.11.2014; міжнародну автомобільну накладну СМR № 761 від 07.11.2014; міжнародну автомобільну накладну СМR № 958 від 07.11.2014; коносамент (Bill of Lading) FCJH042636 від 01.10.2014; платіжне доручення в іноземній валюті №381 від 20.10.2014; рахунок-фактуру (інвойс) 17.09.2014 № FJ1404118А; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.09.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.06.2013 № G-D/2013-0627; договір про надання послуг митного брокера № 2014/09/26-Д від 26.09.2014; сертифікат відповідності UA1.009.004361-14 від 30.01.2014; сертифікат відповідності UA1.009.0127520-14 від 13.11.2014; інформація про радіологічний контроль товару 2761 від 01.10.2014; сертифікат про походження товару форми А G143502000430903 від 30.09.2014; митну декларацію № 805170000.2014.002636 від 14.11.2014.

Сума поставленого позивачу товару за інвойсом від 17.09.2014 № FJ1404118А складає 118 107, 30 дол. США, в тому числі витрати на страхування товару та транспортні послуги відповідно до умов СІF, що в гривневому еквіваленті (виходячи з того, що станом на 17.11.2014 офіційний курс НБУ гривні до долара США становить 15, 41241700 гривень за 1, 00 долар США) на момент декларування складало 1 820 318, 96 грн.

Від вказаної суми позивач розрахував митний платіж (7%) 127 422, 33 грн. та податок на додану вартість (20%) 389 548,26 грн., які сплатив на рахунок Сумської митниці ДФС відкритий у Головному управлінні ДКСУ в м. Києві.

14.11.2014, позивач отримав рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2014 р. за № 805170000/2014/000048/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 14.11.2014 № 805170000/2014/00024.

Наведеним рішенням, з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД від 28.10.2014 № 125130005/2014/548468 та від 28.10.2014 №125130005/2014/548469, було збільшено митну вартість товару, а саме, з 118 107, 30 дол. США до 132 765, 05 доларів США та відповідно митний збір та ПДВ, а саме: митний збір 7% збільшився з 127 422, 33 гривень на 15 813, 79 грн., що загалом склало 143 236, 12 грн., ПДВ 20% збільшився з 389 548,26 грн. на 48 345, 03 грн., що склало 437 893, 29 грн.

Обґрунтовуючи прийняте рішення та картку відмови, відповідач зазначив, що використані декларантом відомості не були об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, декларантом не надані запитувані додаткові документи та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, документи, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

17.11.2014, позивачем було повторно подано відповідачу митну декларацію (МД-2) №805170000/2014/00024 від 17.11.2014 та додано аналогічний перелік документів, що і до митної декларації від 14.11.2014 та додаткові документи, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті № 376 від 13.10.2014; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 143503В0/00389 від 09.10.2014; пакувальний лист № FJ1404118А від 17.09.2014; страховий поліс PYIE201434010200Е03242 від 30.09.2014; бухгалтерські документи від 21.11.2014; переклад експортної декларації від 21.11.2014; копію митної декларації країни відправлення № 350120140014834281 від 14.10.2014.

Однак, не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а тому застосування другорядного методу визначення митної вартості № 6 (резервний метод), як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості, з боку відповідача є незаконним.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням ч. 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дельта-2010» для митного оформлення надало відповідачу документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Дослідивши вказані документи, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що в них наявні суттєві розбіжності.

Так, згідно митної декларації (а.с. 17-18), договору (а.с. 19-24), інвойсу (а.с. 25-27) поставка здійснюється на умовах CIF Одеса, згідно Інкотермс 2010. В той час як у копії декларації країни відправлення (а.с. 34) зазначені умови поставки FOB.

Відповідно до митної декларації (а.с. 17-18), інвойсу (а.с. 25-27), платіжного доручення в іноземній валюті (а.с. 28) загальна вартість товару складає 118 107,30 дол. США, а згідно прайс-листа (а.с. 31), декларації країни відправлення (а.с. 34) - 112 574,09 дол. США.

Таким чином, у митного органу були обґрунтовані підстави вважати, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв'язку з цим, відповідачем направлено позивачу письмову вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару (згідно ч.3 ст. 53 МК України): рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, враховуючи те, що позивачем для підтвердження митної вартості вищезгадані документи надані не були, відповідачем прийнято оскаржувані рішення та картку відмови.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції помилково вказав на те, що митним органом було застосовано резервний метод визнання митної вартості, оскільки з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості (а.с. 13-14) вбачається, що підставою для визначення митної вартості стала цінова інформація щодо ідентичних імпортних товарів, тобто відповідачем було застосовано наступний метод після основного методу - 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні посилався на митні деклараці, на основі яких здійснювалося коригування - №125130005/2014/548468 від 28.10.2014 та №125130005/2014/548469 від 28.10.2014.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем обґрунтовано неможливість застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, які ввозилися позивачем, та правомірно застосовано наступний метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14.11.2014 №805170000/2014/000048/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.11.2014 № 805170000/2014/00024 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року та відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.