Ухвала

від 20.10.2015 по справі 826/7917/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7917/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Фондова біржа ПФТС", Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий депозитарій" про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо письмового не повідомлення її про результати перевірки за її заявою (клопотанням) від 24.12.2014 і суті рішення (у вигляді постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів);

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку винести постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів за її заявою (клопотанням) від 24.12.2014 щодо дій учасників біржових торгів на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014 при укладенні контрактів щодо акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»;

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку розглянути справу про правопорушення на ринку цінних паперів за її заявою (клопотанням) від 24.12.2014 щодо дій учасників біржових торгів на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014 при укладенні контрактів щодо акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», за результатами якого винести постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичних та фізичних осіб, якою притягти причетних до маніпулювання на фондовому ринку з використанням інсайдерської інформації осіб до відповідальності;

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку зупинити внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» до моменту усунення правопорушень на ринку цінних паперів;

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку зупинити обіг акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до моменту усунення правопорушень на ринку цінних паперів;

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку анулювати оприлюднений публічним акціонерним товариством «Фондова біржа ПФТС» біржовий курс простих акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» за 11.06.2014;

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено..

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову про визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо письмового не повідомлення її про результати перевірки за заявою (клопотанням) від 24.12.2014 і суті прийнятого рішення у вигляді постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів; зобов'язання відповідача винести постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів за заявою (клопотанням) від 24.12.2014 щодо дій учасників біржових торгів на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014 при укладенні контрактів щодо акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач - ОСОБА_2 є акціонером публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», їй на праві власності належать прості іменні акції кількістю 1 717 727 шт. (частка у СК 0,0032 %).

24.12.2014 позивач звернулась до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з клопотанням, в якому просила:

- зупинити внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» до моменту усунення правопорушень на ринку цінних паперів;

- зупинити обіг акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до моменту усунення правопорушень на ринку цінних паперів;

- вжити заходів щодо припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»;

- застосувати відповідні санкції до осіб, причетних до маніпулювання на фондовому ринку;

- вжити заходів щодо анулювання оприлюдненого публічним акціонерним товариством «Фондова біржа ПФТС» біржового курсу простих акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» за 11.06.2014.

Листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 13/04/1238/нк від 23.01.2015 позивача повідомлено, що укладені 11.06.2014 на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» контракти щодо акцій публічного акціонерного товариства «ВБТ Банк» не підпадають під вичерпний перелік ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку, дії учасників біржових торгів на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014 можуть свідчити про штучне формування біржового курсу акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС», з огляду на що у Комісії відсутні підстави для застосування санкцій до осіб, причетних до маніпулювання на фондовому.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР), державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно частини першої статті 7 Закону №448/96-ВР основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Порядок розгляду Комісією справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів врегульовано Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку16.10.2012 №1470, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за №1855/22167 (далі - Правила №1470).

Відповідно до пункту 2 розділу III Правил №1470 справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, зокрема, за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач раніше неодноразово зверталась до відповідача з аналогічними заявами про маніпулювання 11.06.2014, на її думку, на фондовому ринку цінами на цінні папери публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», зокрема, 14.07.2014 за вх.№М-522, 14.07.2014 за вх.№М-523, 01.09.2014 за вх.№М-611, 01.09.2014 за вх.№М-612, 15.12.2014 з вх. №ОЗІ/ФО-299, за якими відповідачем проводилась перевірка та були надані відповіді.

Поряд з цим проаналізувавши зміст листа № 13/04/1238/нк від 23.01.2015 на звернення позивача від 24.12.2014 року, колегія суддів встановила, що вказана відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку містить вичерпні відповіді на всі порушені заявником питання. Зокрема вказано, що у Комісії відсутні підстави для зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів та для зупинення обігу цінних паперів ПАТ «ВТБ БАНК». Крім того, Комісія також повідомила, що відповідно до вимог законодавства не має повноважень щодо анулювання оприлюдненого ПАТ «Фондова біржа ПФТС» біржового курсу простих акцій ПАТ «ВТБ БАНК» за 11.06.2014р.

Водночас, позивач в позовній заяві сама підтверджує, що нею отримана відповідь на клопотання від 24.12.2014.

Посилання апелянта на бездіяльність відповідача яка проявляється у тому, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, на заяву позивача мала надати рішення у вигляді постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що чинним законодавством, в тому числі Законом №448/96-ВР, Правилами №1470 не передбачено обов'язкового винесення Комісією постанови щодо порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів за кожним зверненням.

Так, у відповідності до пункту 1 розділу III Правил №1470 справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що в кожному окремому випадку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку окремо визначається, чи достатньо доказів, які підтверджують наявність/відсутність правопорушення законодавства про цінні папери, в даному випадку маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Натомість, з листа відповідача № 13/04/1238/нк від 23.01.2015 вбачається, що за результатами аналізу контрактів щодо фінансових операцій з акціями ПАТ «ВБТ Банк» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014, на предмет наявності ознак маніпулювання на фондовому ринку та їх співвідношення з ознаками маніпулювання цінами на фондовому ринку, визначеними частиною першою статті 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Комісією встановлено, що дані контракти не підпадають під вичерпний перелік ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо письмового не повідомлення її про результати перевірки за заявою (клопотанням) від 24.12.2014 і суті прийнятого рішення у вигляді постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винести постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів за заявою від 24.12.2014 щодо дій учасників біржових торгів на публічному акціонерному товаристві «Фондова біржа ПФТС» 11.06.2014 при укладенні контрактів щодо акцій публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на наведене, судова колегія зазначає, що зобов'язання відповідача винести постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами по справі яка переглядається апеляційним судом, є відмінними від правовідносин, по яких Верховний Суд України висловив свою правову позицію у судовому рішенні від 25.03.2015 року по справі № 3-22гс15, на яке посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст., 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 23.10.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.