Постанова

від 21.10.2015 по справі 910/5434/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 910/5434/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал" на рішенняГосподарського суду міста Києва від 06.04.2015 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі№ 910/5434/15-г за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейдінг Україна" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал" простягнення 160886,46 грн за участю представників сторін:

від позивача: Співак Ю.В. - за довіреністю;

від відповідача: Кулибаба Ю.І. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейдінг Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал" про стягнення 160 886, 46 грн. з яких: 160 438,00 грн. - основної заборгованості та 448,46 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі №910/5434/15-г позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 скасувати , справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.08.2014 року між ТОВ "Ресурс Трейдінг Україна" (постачальник) та ТОВ "Транс - Універсал" (покупець) укладено Договір поставки продукції № 13/07-08/14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями (надалі іменується "специфікація"), що підписуються між сторонами та є додатками до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.4. Договору загальна сума даного Договору буде обчислюватись, виходячи з фактичної кількості поставленого товару, що зазначений в належно оформлених накладних.

Пунктом 1.7. Договору визначено, що товар поставляється залізничним транспортом в напіввагонах, обрізних хоппер-цементовозах, партіями відповідно до замовлень покупця, умов специфікацій та наявності товару на складі постачальника.

Розділом 2 Договору сторони погодили строки та порядок поставки товару, відповідно до якого:

Відповідно до пунктів 2.1., 2.7. поставка товару Постачальником здійснюється на умовах СРТ- залізнична станція вказана в заявці покупця згідно пункту 2.4. Одночасно з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: оригінал паспортів якості товару; залізничну транспортну накладну; копію сертифіката радіологічного контролю; оригінал рахунка на оплату партії товару; реєстр з номерами вагонів та масою товару у відправленому залізничному складі. Копії зазначених документів направляються постачальником покупцю факсимільним зв'язком, не пізніше наступного після відвантаження дня.

Відповідно до пункту 6.1. Договору покупець оплачує поставлений Постачальником товар та залізничний тариф за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації.

Ціни в специфікації зазначені з урахуванням ПДВ. Податок на додану вартість нараховується на ціну товару згідно з вимогами чинного законодавства України. Ціна за одиницю товару вказується з урахуванням завантаження з вагони (пункту 6.2. Договору).

Згідно з пунктом 6.3. Договору постачальник протягом строку дії цього Договору має право в односторонньому порядку змінювати ціну товару. Про зміну ціни товару постачальник зобов'язаний повідомити покупця будь-яким доступним шляхом. У випадку незгоди покупця із зміненою ціною, цей Договір вважається достроково припиненим, а поставка товару за цим Договором припиняється. У випадку згоди покупця з новою ціною на товар сторони підписують нову специфікацію.

Відповідно до пункту 7.1. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку, шляхом оплати Покупцем коштів на банківський рахунок Постачальника, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту відвантаження Постачальником Покупцю. Датою відвантаження є дата, вказана в залізничній накладній.

Обов'язок Покупця з оплати товару вважається виконаним належним чином з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 7.2. Договору).

Пунктом 12.1. Договору визначено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1. цього договору та закінчується 31.12.2014. Сторони домовились, що у разі, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів не заявила про бажання припинити договірні відносини, договір вважається пролонгованим на один календарний рік.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій вважає його правомірним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 029 438,00 грн., що підтверджується залізничними накладними: № 34277152 від 12.08.2014 щебінь гранітний 5-20 - 860 400 т на суму 103 248,00 грн.; № 34303032 від 14.08.2014 щебінь гранітний 5-20 - 852 800 т на суму 102 336,00 грн.; № 34364901 від 19.08.2014 щебінь гранітний 5-20 - 855 050 т на суму 102 606,00 грн.; № 34394262 від 21.08.2014 щебінь гранітний 5-20 - 853 250 т на суму 102 390.00 грн.; № 34421487 від 23.08.2014р. щебінь гранітний 5-20 - 857 500 т на суму 102 900,00 грн.; № 34613497 від 07.09.2014 щебінь гранітний 5-20 - 848 600 т на суму 101 832.00 грн.; № 34691824 від 12.09.2014 щебінь гранітний 5-20 - 909 250 т на суму 109 1 10,00 грн.; № 34710004 від 14.09.2014 щебінь гранітний 5-20 - 845 700 т на суму 101 484,00 грн.; № 34711325 від 14.09.2014 щебінь гранітний 5-20 - 776 550 т на суму 93 186,00 грн.; № 34714576 від 14.09.2014 щебінь гранітний 5-20- 71 450 т на суму 8 574.00 грн.; № 34778878 від 19.09.2014 щебінь гранітний 5-20- 848 100 т на суму 101 772,00 грн.

Відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в сумі 869 000,00 грн., що підтверджується виписками ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку ТОВ "Ресурс Трейдінг Україна" № 26004446981 за 11.08.2014 - 24.12.2014.

06.10.2014 позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою до 20.10.2014 сплатити заборгованість за Договором, проте відповіді від відповідача не отримав.

Отже, встановивши факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 160438,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання таким, що настав.

Крім того, враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність вимог позивача, заявлених на підставі ст. 625 ЦК України, в частині стягнення 3% річних в сумі 448,46 грн.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі №910/5434/15-г залишити без змін .

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк