Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/3904/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/3904/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд"

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія" Київміськбуд"

про стягнення 548 334,31 грн.

Суддя А.М.Селівон

Представники сторін:

Від позивача : Волін К.Є. - представник, довіреність №971 від 14.07.2015

Від відповідача: Варицький Є.В. - представник, довіреність б/н від 31.12.2015

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення 548 334,31 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Контракту №17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь" позивачем виконувались роботи з будівництва об'єкту з інженерним забезпеченням у м. Севастополі по вул. Маринеско. Додатковою угодою від 10.04.2012 №2 про розірвання контракту №17/70 на будівництво "VI Камишової бухти. ІІ МБК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь від 07.08.2007" сторони дійшли згоди розірвати Контракт № 17 та Додатком 1 Додаткової угоди №2 встановили існування за відповідачем заборгованості у розмірі 548334,31 грн., яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" заборгованість у розмірі 548 334,31 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 966,69 грн..

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013р. у справі № 910/3904/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2013 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2013 р. у справі № 910/3904/13 скасовано; прийнято нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Полібуд" відмовлено у задоволенні позовних вимог, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-А, 04205, код ЄДРПОУ 30554646) на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (м. Київ, вул. Суворова, 4/6, 01010 код ЄДРПОУ 23527052) 10 966,68 грн. витрат по сплаті судового збору за перегляд справи у апеляційному та касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2015 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2013 у справі № 910/3904/13 задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 07.08.2013 у справі № 910/3904/13 скасовано за нововиявленими обставинами, а саме в зв'язку з встановленням факту продажу Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" на підставі договору купівлі - продажу від 12.07.13 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Укрбуд" об'єкту незавершеного будівництва, 5,3 відсотків готовності, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 3, кадастровий номер земельної ділянки: 8536400000:01:011:0056, площею 1,3379 га, наявність якого унеможливила виконання п. 5 додаткової угоди № 2 від 10.04.12 р. про остаточний розрахунок після відновлення робіт з будівництва об'єкта та зумовила вихід за рамки договірних відносин, які існували між Замовником і Генпідрядником. Справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 справу № 910/3904/13 передано для розгляду судді Селівону А.М..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.07.2015 справу № 910/3904/13 прийнято до провадження суддею Селівоном А.М. та призначено до розгляду на 19.08.2015.

У судове засідання 19.08.2015 з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 19.08.2015 не з'явився.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду у справі від 27.07.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 19.08.15 р. до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103035300868, в якому зазначено, що 03.08.2015 вказане поштове відправлення вручено адресату за довіреністю.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 19.08.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 27 від 17.08.2015. Клопотання судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.08.2015 представником позивача подано клопотання б/н від 19.08.2015 про витребування в порядку ст. 38 ГПК України у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Антоніни Володимирівни оригіналу Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 1796 від 12.07.2013, при цьому в якості обставин, що перешкоджають наданню цих доказів позивачем зазначено про неможливість їх самостійного отримання у нотаріуса оскільки позивач не є суб'єктом даного правочину. Клопотання про витребування доказів долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.08.2015 подане у судовому засіданні 19.08.2015 представником позивача клопотання б/н від 19.08.2015 про витребування в порядку ст. 38 ГПК України у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. оригіналу Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 1796 від 12.07.2013 задоволено частково, зобов'язано Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Антоніну Володимирівну (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) надати суду: Довідку про вчинення нотаріальної дії, а саме посвідчення договору купівлі-продажу від 12.07.13 р. об'єкта незавершеного будівництв, та належним чином у відповідності до приписів п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" засвідчену копію договору купівлі-продажу від 12.07.13 р. об'єкта незавершеного будівництва, зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій 12.07.2013, без вчинення нотаріальної дії; розгляд справи відкладено на 17.09.2015.

У судове засідання 17.09.2015 з'явились уповноважені представники сторін.

Проте, станом на час проведення судового засідання 17.09.2015 витребувані судом документи Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. суду не надані. Про причини невиконання останнім вимог ухвали суду від 19.08.2015 суд не повідомлений.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2015 розгляд справи №910/3904/13 відкладено на 07.10.2015.

У судове засідання 07.10.2015 з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 07.10.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли письмові заперечення №03765/0/1-15 від 05.10.2015, в яких відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що Додаткова угода № 2 від 10.04.12 р. повністю або в частині визначення порядку розрахунків між сторонами недійсною не визнавалась, при цьому пунктом 5 вказаної додаткової угоди момент здійснення остаточного розрахунку визначено вказівкою на подію - відновлення робіт з будівництва. Зважаючи на те, що докази відновлення робіт з будівництва об'єкту по вул. Маринеско в м. Севастополі відсутні, на думку відповідача вказана підстава для розрахунку не настала, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Письмові заперечення долучені судом до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що до початку судового засідання 07.10.2015 через відділ діловодства господарського суду м. Києва приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. супровідним листом № 399/01-16 від 24.09.15 р. надіслано довідку та копію договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва за реєстровим №1796, які долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 07.10.15 р. сторонами суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників сторін було ознайомлено з їх правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні 07.10.15 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.15 р. заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (генпідрядник за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (замовник за договором, відповідач у справі) укладено Контракт №17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь" (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту сторони домовились здійснити будівництво об'єкта: - комплексу житлових будинків у м. Севастополі по вул. Маринеско, загальною площею квартир, що становить - 28 117,5 кв. м., у каркасно-монолітному виконанні, в т.ч.: - корпус 1, загальною площею - 8 698,5 кв. м., вбудовані приміщення - 674 кв. м., - корпус 2, загальною площею - 8 698,5 кв. м., вбудовані приміщення - 674 кв. м., - корпус 3, загальною площею - 8 698,5 кв. м., вбудовані приміщення - 674 кв. м.

Пунктом 1.2 Контракту встановлено, що генпідрядник виконує роботи по будівництву об'єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою об'єкта, із прокладанням зовнішніх внутрішньо-квартальних мереж і споруд, зовнішнього освітлення; благоустрою та озеленення території та пусконалажувальних робіт.

Зі змісту п. 3.1.5 Контракту вбачається, що генпідрядник несе витрати за охорону, теплову та електричну енергії, утримання прилеглої до будівельного майданчика вуличної смуги, у відповідності до вимог ДАІ, до заселення будинку.

Пунктом 7.4 Контракту визначено, що контакт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, контракт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.

10.04.2012 р. сторони підписали Додаткову угоду №2 про розірвання контракту №17/70 на будівництво "VI Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь від 07.08.2007 р.". (надалі - Додаткова угода №2)

Відповідо до п. 1 Додаткової угоди №2 сторони, керуючись вимогами ст. 651 Цивільного кодексу України, дійшли згоди та вирішили розірвати Контракт №17/70 на будівництво ""VI Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь від 07.08.2007 р." (надалі за текстом - Контракт).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 2.1. Контракту вартість будівельно-монтажних робіт об'єкта визначена на підставі проведеного тендерного торгу, на якому ТОВ "Полібуд" визначено переможцем. Вартість будівництва є договірною ціною зазначеного об'єкта, яка визначається відповідно до норм ДБН Д.1.-1.2000. Вартість будівництва визначається: без оздоблення квартир; з інженерним забезпеченням; виконанням пуско-налагоджувальних робіт; оздобленням місць загального користування; внутрішніх інженерних мереж, зовнішнього освітлення, благоустрою та озеленення території; у службових квартирах і квартирах, які передаються Севастопольській МДА (2% від загальної площі житлової частини) виконується оздоблення квартир та встановлення сантехфаянсу, ванн та газових плит. Договірна ціна складає 94 099 900,00 грн., кріт того ПДВ (20%) - 18 819 980,00 грн. Всього - 112 919 880,00 грн.

Окрім цього, вартість позамайданчикових інженерних мереж буде визначена окремо додатковою угодою до цього Контракту.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Так, пунктом 1.3. Контакту встановлено, початок будівництва - вересень 2007 року, закінчення робіт: корпус 1 - 4 кв. 2008 року; корпус 3 - 2 кв. 2009 року, корпус 2- 4 кв.2009 року. Під закінченням робіт розуміється дата затвердження Акту про приймання об'єкта в експлуатацію Державною приймальною комісією.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 2 Додаткової Угоди №2 сторони підтверджують, що на момент укладання цієї Додаткової угоди вартість виконаних Генпідрядником, але неоплачених Замовником будівельно-монтажних робіт за контактом становить 374 631,92 грн., у тому числі ПДВ 20% - 62 438,65 грн.

Положеннями п. 3 Додаткової угоди №2 сторони визначили, що замовник, крім суми, вказаної в п. 2 цієї Додаткової угоди, компенсує Генпідряднику:

- витрати за охорону об'єкту - 130 530,34 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 21 755,06 грн., на підставі акту компенсації витрат №1 від 09.04.2012 р.

- витрати за електроенергію об'єкту - 39 464,29 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 6 577,38 грн. на підставі акту компенсації витрат №2 від 09.04.2012 р.

- витрати водопостачання об'єкту - 3 707,76 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 617,96 грн., на підставі Акту компенсації витрат №3 від 09.04.2012 р.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №2 одночасно з підписанням цієї Додаткової угоди сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків, що невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Згідно п. 6 Додаткової угоди №2 ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на виконання умов п. 4 Додаткової угоди №2 сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2008 р. по 10.04.2012 р., яким визначили, що станом на 10.04.2012 р. заборгованість замовника на користь генпідрядника складає 548 334,31 грн., а саме: будівельно-монтажні роботи 374 631,92 грн., охорона об'єкту будівництва - 130 530,34 грн., електроенергія - 39 464,29 грн., водопостачання - 3 707,76 грн. тощо.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Положеннями ст. 252 Цивільного кодексу визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати. В іншому випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, положеннями п. 5 Додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок буде здійснено замовником після відновлення робіт з будівництва об'єкту, тобто за умовами вказаного пункту Додаткової угоди момент здійснення остаточного розрахунку визначено вказівкою саме на подію.

15.01.2013 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 4 про виконання боржником грошового зобов'язання в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої зазначив, що оскільки п. 5 Додаткової угоди №2 про розірвання контакту №17/70 від 07.08.2007 р. Контракту №17/70 від 07.08.2007 р. фактично не встановлено строку виконання замовником зобов'язання по оплаті заборгованості, а відновлення робіт з будівництва об'єкту не є подією, яка має неминуче настати, то строк виконання замовником грошових зобов'язань перед генеральним підрядником за вищевказаною угодою сторонами не встановлено, у зв'язку із чим на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач просить відповідача погасити заборгованість у розмірі 548 334,31 грн. у семиденний строк.

Факт отримання відповідачем вимоги позивача про виконання боржником грошового зобов'язання від 15.01.2013 р. на суму 548 334,31 грн., підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0102106173343, яке отримано останнім 17.01.2012 р..

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, представником відповідача надано відповідь ПАТ «ХК «Київміськбуд» № 458/0/2-13 від 31.01.13 р. на вимогу позивача, згідно якої вбачається, що роботи з будівництва "VI мікрорайону Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско" у м. Севастополі не відновлені, а також довідку відповідача від 10.04.13 р., за змістом якої через кризові явища в будівництві та низьку купівельну спроможність населення будівництво житлових будинків було призупинено та термін відновлення останнього не визначено.

В свою чергу, судом встановлено за матеріалами справи, що 12.07.13 р. між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Укрбуд" укладено договір купівлі - продажу об'єкту незавершеного будівництва 5,3 відсотків готовності, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 3, кадастровий номер земельної ділянки: 8536400000:01:011:0056, площею 1,3379 га. Вказаний договір, копія якого наявна в матеріалах справи, підписано уповноваженими представниками ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «КУА «Укрбуд», засвідчено печатками товариств та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 1796 від 12.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Антоніною Володимирівною.

За умовами п.1.2 вказаного договору майно, що відчужено за даним договором, розташоване на земельній ділянці площею 1,3379 га, кадастровий номер 8536400000:01:011:0056, цільове призначення: будівництво і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні продавця - ПАТ «ХК «Київміськбуд» на підставі договору оренди земельної ділянки зареєстрованого Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 06.04.06 р. за № 0406659000055 в Книзі реєстрації договорі оренди землі (номенклатурний номер № 0406659).

Тобто, об'єкт будівництва за Контрактом №17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь" від 07.08.07 р. та Договором купівлі - продажу від 12.07.13 р., а саме кадастровий номер земельної ділянки та її площа повністю співпадають.

Отже, оскільки укладений між представниками ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «КУА «Укрбуд» договір купівлі - продажу повністю нівелює встановлений п. 5 Додаткової угоди № 2 від 10.04.12 р. обов'язок замовника будівництва - ПАТ «ХК «Київміськбуд» з відновлення робіт з будівництва об'єкту, за умови переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва до ТОВ «КУА «Укрбуд», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності, та унеможливлює виконання замовником договірних зобов'язань в цій частині, суд доходить висновку про неможливість застосування вказаного пункту 5 Додаткової угоди № 2 від 10.04.15 р. як вказівки на подію, яка має настати, і з настанням якої обов'язок з остаточного розрахунку за Контрактом підлягає виконанню за приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, тобто в якості умови для проведення здійснення остаточних розрахунків в сумі 548 334,31 грн. відповідача за Контрактом.

Отже, враховуючи даний факт відчуження нерухомого майна, при визначенні строку виконання зобов'язання за Контрактом та Додатковою угодою до нього застосуванню підлягають саме приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.

В подальшому позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 14 від 22.04.15 р. та вимогу - доручення № 04/15 від 22.04.15 р. про сплату боргу за Додатковою угодою № 2 від 30.04.12 р., факт надсилання яких на адресу відповідача та отримання її останнім 27.04.15 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 7558 від 22.04.15 р., опису вкладенні в цінний лист від 22.04.15 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0318704252838.

Вказані претензія та вимога - доручення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу..

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, як встановлено судом згідно матеріалів справи, а також підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, свої зобов'язання щодо сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Полібуд" грошових коштів в сумі 548334,31 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку позивач просив суд стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів розірвання чи визнання недійсним вказаних Контракту №17 на будівництво "VI мікрорайон Камишової бухти. ІІМ БК. Три 16-ти поверхові житлові будинки по вул. Маринеско, м. Севастополь" від 07.08.07 р., Додаткової угоди № 2 від 10.04.12 р. та Договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва від 12.07.13 р. або їх окремих положень сторонами суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірних Договорів на час їх підписання та під час виконання з боку сторін відсутні.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 р. «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Контрактом та Додатковою угодою у встановлений законодавством строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача розміру основного боргу в сумі 548 334,31 грн. за вказаним Контрактом та Додатковою угодою підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; код ЄДРПОУ 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд" (04205, м. Київ, пр-т. Оболонський 23-А, код ЄДРПОУ 30554646) заборгованість у розмірі 548 334 (п'ятсот сорок вісім тисяч триста тридцять три) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 966 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 69 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя А.М. Селівон