Рішення

від 16.10.2015 по справі 41/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2015Справа №41/55

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Спартак» Простягнення 20 622,88 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Маляр Н.В. - дов. № 691 від 30.06.2015 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Спартак" про стягнення 20 622, 88 грн.

Ухвалою від 30.01.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.02.2009 року.

В судовому засіданні 23.02.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та частково виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 23.02.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/55.

Враховуючи вищезазначене клопотання, суд продовжив строк вирішення спору по справі № 41/55.

В судовому засіданні 23.02.2009 року судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 цього Закону передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані.

Проте постанова Окружного адміністративного суду від 24.01.2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року оскаржені до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою від 29.01.2009 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження по даній справі та зупинив виконання оскаржуваних постанови та ухвали.

За таких обставин, враховуючи те, що справа № 41/55 та справа № 8/131 є пов'язаними і розгляд даної справи був неможливим до вирішення справи № 8/131, ухвалою суду від 23.02.2009 р. суд зупинив провадження у справі № 41/55 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

23.07.2015 року позивач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва звернувся із заявою про поновлення провадження у справі з якої вбачається, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі 41/55 відпали, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Згідно з частиною 3 статті 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/55, ухвалою суду від 14.09.2015 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.09.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2015 року надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача також у даному засіданні надав усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. на підставі статті 77 ГПК України оголошено перерву до 05.10.2015 р.

Представник позивача 05.10.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також подав письмові пояснення, а в судовому засіданні 05.10.2015 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких клопотання про відкладення розгляду справи залишає на вирішення суду.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. на підставі статті 77 ГПК України оголошено перерву до 16.10.2015 р.

Представник позивача 15.10.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 16.10.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.10.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2003 р. між ВАТ «АК «Київводоканал» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Спартак» (абонентом) укладено договір № 02823/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим Договором, та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (далі - Правила користування).

Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник зобов'язаний:

- забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82;

- приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин;

- здійснювати заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що абонент зобов'язаний:

- сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього Договору;

- оформитися як абонент у підприємстві «водо збут» у порядку визначеному Правилами, без чого водокористування та користування каналізацією вважаються самовільними;

- відповідати за збереження водолічильників, водомірних вузлів, санітарний стан водомірного вузла і т.д.;

- мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. При відсутності водолічильників або неможливості зробити ремонт існуючих абонент зобов'язаний придбати новий водолічильник в строки встановлені постачальником;

- при зміні своїх реквізитів повідомляти про це постачальника у 7-ми денний строк.

Відповідно до пункту 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Умовами п. 3.3 договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапили у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Згідно з пунктом 2.3 договору абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

У відповідності до положень пункту 3.4. договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5. договору).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

Позивач зазначає, що за договором № 02823/4-03 відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення у період з грудня 2006 р. по листопад 2008 р. на суму 39 013,61 грн. з яких сплачено 20 666,76 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 18 346,85 грн.

З доданого до позовної заяви розгорнутого розрахунку позовних вимог вбачається, що спірна заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2006 р. по 30.11.2008 р. у розмірі 18 346,85 грн. обліковується позивачем за кодами 3-164 (холодна питна вода) та 3-50164 (питна вода на підігрів).

При цьому, позивач зазначає про те, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у спірний період на загальну суму 39 013,61 грн., а саме:

за кодом 3-164 у період з 01.12.2008 р. по 30.11.2008 р. на суму 37 415,57 грн., з яких сплачено 19 166,76 грн. (-1 910,33 грн. перерахунки ), а розмір заборгованості становить 14 505,81 грн.;

за кодом 3-50164 у період з 01.11.2007 р. по 30.11.2008 р. на суму 5 651,83 грн., з яких сплачено 1 500,00 грн. (310,79 грн. перерахунки), а розмір заборгованості становить 3 841,04 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 18 346,85 грн. основного боргу та 2 276,03 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданої позивачем довідки про надходження коштів за надані послуги вбачається, що під час розгляду справи відповідачем повністю була погашена заборгованість за надані послуги.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14 505,81 грн. за холодне водопостачання (код 3-164) підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимогах в частині стягнення 3 841,04 грн. вартості холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, з огляду на наступне.

За приписами статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Стаття 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Судом встановлено, що у спірний період були чинні Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженні наказом Держжитлокомунгоспа від 01.07.1994 № 65, які регулюють порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.

Пунктом 12.2. правил передбачено, що для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заяву на потрібну кількість води для кожного вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені правилами.

Умовами договору № 02823/4-03 від 22.07.2003 р. не регулюється питання постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води і вказаний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за кодом № 3-50164.

Докази укладення між сторонами додаткової угоди про постачання питної води, що йде на підігрів, суду також не надано.

Пунктом 12.17 правил передбачалось, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до підпункту «б» пункту 12.3 цих Правил, житлово-експлуатаційні організації та ЖЕК зобов'язані були один раз на місяць здійснювати розрахунки з водоканалом, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання.

Таким чином, до моменту набрання чинності Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 р. № 190, розрахунки за спожиту гарячу воду повинен проводитися безпосередньо з підприємством, яке здійснює споживання зазначеної води.

Разом з тим, матеріали справи не містять первинних доказів споживання (копії маршрутних листів, актів про зняття показань з водолічильників) відповідачем гарячої води.

Також матеріали справи не містять належних доказів наявності на балансі відповідача теплових пунктів (бойлерів), на які постачалась питна вода для підігріву.

Крім того, в пункті 3.1. договору зазначено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Проте матеріали справи № 41/55 не містять доказів в підтвердження реєстрації ПАТ «АК «Київодоканал» водолічильників ЖБК «Спартак».

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивач належними та допустимими доказами не довів суду факт споживання відповідачем питної води для підігріву по коду 3-50430.

Враховуючи те що позивачем не доведено споживання відповідачем питної води для підігріву (код 3-500164), то підстави для стягнення з останнього 3 841,04 грн. відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 276,03 грн. інфляційних втрат.

З огляду на те, що судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу за питну воду для підігріву (код 3-500164), то підстави для нарахування інфляційних нарахувань на зазначену суму також відсутні.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків встановленого в договорі, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 1 661,50 грн.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Спартак» заборгованості в сумі 14 505,81 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Спартак» (місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 28, к. 41, код ЄДРПОУ 22908941) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 50 коп. - інфляційних втрат, 161 (сто шістдесят одну) грн. 67 коп. державного мита та 92 (дев'яносто дві) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.10.2015 року

Суддя Спичак О.М.