Постанова

від 19.10.2015 по справі 910/18365/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/18365/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання - Філімоновій І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року по справі №910/18365/15 (суддя - Смирнова Ю.М.) про зупинення провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс"

до 1) Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва",

2) Київської міської ради

3) Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

4 ) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс" до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва", Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу постійної комісії Київради з питань власності №169 від 14.03.2014 в частині прийняття рішення про укладення договорів оренди №156-1 від 08.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №156) та №157-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №157); визнання недійсним договору №156-1 від 08.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №156); визнання недійсним договору №157-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №157).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі №910/18365/15 залучено до участі у справі відповідача 3 Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповіда 4 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі №910/18365/15 до вирішення справи №910/24846/14.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сентіс", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі №910/18365/15 в частині зупинення провадження у справі та передати матеріали справи для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/18365/15 , головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а склад колегії суддів підлягав зміні у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.15р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять календарних днів.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 р. у справі № 910/18365/15 в частині зупинення провадження скасувати та передати матеріали справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Представник відповідача-3 заперечував проти доводів скаржника викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.

Представники відповідачів 1,2,4 по справі в судове засідання 19.10.2015 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідачів 1,2,4.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального та матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 р. у справі № 910/18365/15 в частині зупинення провадження прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Так, відповідні обставини можуть мати місце у випадку, коли господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

При цьому, під терміном "інший суд", який вживається у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти, зокрема, будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно ст. 3 та ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору даної господарської справи є визнання протиправним та скасування протоколу постійної комісії Київради з питань власності №169 від 14.03.2014 в частині прийняття рішення про укладення договорів оренди №156-1 від 08.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №156) та №157-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №157); визнання недійсним договору №156-1 від 08.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №156); визнання недійсним договору №157-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.03.2012 №157.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1058 від 23.06.2012 ТОВ "Сентіс" визнано переможцем інвестиційного конкурсу для здійснення заходів з облаштування 45 підземних пішохідних переходів у м.Києві. За результатами наведеного конкурсу 26.09.2012 з ТОВ "Сентіс" (як інвестором) було укладено інвестиційний договір №049-13/і/119 на здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів у Дарницькому та Святошинському районах міста Києва, об'єктом інвестування за яким є пішохідні підземні переходи у Дарницькому та Святошинському районах міста Києва загальною площею 14875,40 кв.м, в тому числі пішохідні підземні переходи за адресами: вул. Зодчих, 62 в м. Києві (підземний пішохідний перехід зупинка "Завод Електромаш") та вул. Зодчих, 72 в м. Києві (підземний пішохідний перехід зупинка "Жмеринська").

У відповідності до п.п. 4.1.4 та 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Інвестиційного договору балансоутримувачі відповідного майна зобов'язалися не залучати будь-яких третіх осіб для проведення облаштування об'єкту інвестування протягом дії договору та не погоджувати продовження термінів оренди площ об'єкту інвестування, а також не погоджувати укладення та не укладати нових договорів із третіми сторонами відносно об'єкту інвестування.

З огляду на вищезазначене позивач вважає протиправним рішення постійної комісії Київради з питань власності (оформлене протоколом №169 від 14.03.2014) про укладення договорів оренди від 08.04.2014 №156-1 та №157-1, та вказує на наявність підстав для визнання таких договорів недійсними.

Таким чином, однією із підстав, на яку позивач посилається в обґрунтування позову у даній справі, є наявність інвестиційного договору №049-13/і/119 від 26.09.2012.

У відповідності до клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у даній господарській справі, підставою для зупинення відповідач-2 вважає наявність в провадженні Господарського суду міста Києва справи №910/24846/14, в рамках якої оскаржується розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.06.2012 №1058 та вирішується питання про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним інвестиційного договору №049-13/і/119 від 26.09.2012.

Необхідно враховувати, що пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає пов'язану справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Оскільки вказане судове рішення не набрало законної сили та на даний момент переглядається у апеляційному порядку у Київському апеляційному господарському суді, а позитивне вирішення даного господарського спору може безпосередньо вплинути на вирішення питання щодо наявності у позивача порушеного права щодо даного предмету спору, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність зупинення провадження в даній справі до вирішення по суті справи № 910/24846/14.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку на момент винесення оскарженої ухвали місцевим господарським судом, були наявні об'єктивні підстави для зупинення провадження у справі, а тому застосування відповідної процедури має сприяти повному та об'єктивному вирішенню спору по суті, та спрямоване на усунення в подальшому виникнення передумов для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. При цьому, виходячи з того, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, вони зобов'язані повідомити суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі є правомірною та містить обґрунтований висновок щодо неможливості розгляду спору у даній справі до розгляду взаємопов'язаної справи, що розглядається господарським судом м. Києва.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з приписами статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 12.08.2015 року у справі №910/18365/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 року у справі № 910/18365/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/18365/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко