Постанова

від 22.10.2015 по справі 910/12274/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12274/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: Рибаков Ю.А., Макіян Г.М. - представники за довіреністю.

Від відповідача: Соболь О.М. - представник за довіреністю.

Від третьої особи: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року

у справі № 910/12274/15 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА

Страхування"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Перший Український

Міжнародний Банк"

про стягнення 24 290 522,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 24 290 522,40 грн., з яких 16 835 049,00 грн. страхове відшкодування, 4 057 246,81 грн. інфляційні втрати, 3 140 534,82 грн. пені, 247 682,77 грн. 3 % річних та 10 000,00 грн. витрати по оплаті послуг експерта.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору страхування № 1565ип/14д/цп від 06.06.2014 року щодо виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк".

\15.06.2015 року позивачем до Господарського суду м. Києва подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 16 835 049,00 грн. страхового відшкодування, 6 784 524,75 грн. інфляційних втрат, 4 607 268,61 грн. пені, 321 019,01 грн. 3 % річних та 10 000,00 грн. витрат по оплаті послуг експерта.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року у справі № 910/12274/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів про настання страхової події.

Крім того, апелянт стверджує про те, що до страхових випадків згідно п.п. 13.4.2, 13.4.3 договору страхування не відносяться події, що сталися внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків.

Апелянт стверджує про те, що сертифікатом (висновком) № 1942 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) торгово-промислової палати України засвідчено настання форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили) з 14.04.2014 р. у Донецькій та Луганській областях, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору на території Донецької області, у тому числі за договором страхування, укладеним сторонами та не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Третя особа в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, проте надала письмові пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просила суд розглядати справу за відсутності її представника.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европласт" було укладено кредитний договір №13.05-493 (далі - Кредитний договір-1) та кредитний договір №13.05-494 (далі - Кредитний договір-2) для придбання екскрузійної установки для виробництва поліпропіленових труб та для придбання екскрузійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб за кредитним договором.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договорами, 22.05.2013 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европласт" було укладено договір застави рухомого майна №13.05-493/13.05-494/3PM (далі - договір застави), а саме обладнання, яке купувалося за рахунок кредитного договору-1: інженерне і виробничо-технологічне обладнання та торгівельне обладнання, в тому числі, екструзійної установки для виробництва поліпропіленових труб та екструзійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб, яке розташоване за адресою: Донецька область, с.Піски, вулиця Леніна, 146 (далі - Обладнання).

Пунктами 5.3.8, 5.3.9. договору застави передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт" повинно було застрахувати Обладнання.

Матеріали спраи свідчать про те, що на виконання умов договору застави 06.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт" уклало договір добровільного страхування майна підприємства та підприємців №1565ип/14д/цп від 06.06.2014 року (далі - договір страхування) з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", за умовами якого було застраховано інженерне і виробничо-технологічне обладнання та торгівельне обладнання, в тому числі, екструзійної установки для виробництва поліпропіленових труб та екструзійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб, яке розташоване за адресою: Донецька область, с.Піски, вулиця Леніна, 146.

Встановлено, що позивач здійснив оплату страхових платежів, що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.06.2014 року № 911995; від 05.09.2014 року № 912784; від 05.12.2014 року № 913491; від 26.02.2015 року № 275.

Відповідно до п. 3 договору страхування вигодонабувачем за договором був Банк.

Пунктом 9 договору страхування визначено строк дії договору з 06.06.2014 року по 05.06.2015 року.

Матеріали справи свідчать про те, що Банк листом від 06.04.2015р. № КПО-54.2.1/2 відмовився від прав Вигодонабувача за договором Страхування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европласт" (Том І, а.с. 52), про що останній повідомив Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" листом № 25 від 08.04.2015 року (Том І, а.с. 53).

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як стверджує позивач, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області у вересні 2014 року проїзд у с.Піски був заборонений, виробництво було зупинено й на території місцезнаходження Обладнання персонал Позивача був відсутній. Територія селища Піски перебувала під контролем регулярних військових формувань України.

Проте, представники позивача змогли відвідати місце знаходження Обладнання та виявили, що усе обладнання, облаштоване за вказаним місцем реєстрації, було викрадене невідомими особами.

Позивач зазначає, що відповідача було повідомлено про настання цієї події за телефоном гарячої лінії та оформлено відповідне звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з чим порушено кримінальну справу, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 12014050380001234.

Позивач, посилаючись на п. 13.1.6 договору Страхування, за яким страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті, у тому числі, протиправних дій третіх осіб, тобто зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище; крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій), вважає, що настав страховий випадок, на підставі чого 24.09.2014 року направив на адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку.

Однак, листом від 05.11.2014 року вих. № 9610/26 ив відповідач з посиланням на п.п.13.4.2 та 13.4.3 договору страхування повідомив позивача про відсутність підстав для кваліфікації вказаних подій як страховий випадок і відповідно відсутність підстав для виникнення зобов'язань страховика за договорами страхування.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 15.1.1 Договору страхування передбачено, що при настанні події, що за умовами Договору може бути кваліфікована як страховий випадок, Страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин, у будь-який спосіб повідомити Страховика та протягом 2 (двох) робочих днів після настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, надати Страховику письмову Заяву про настання події, яка мас ознаки страхового випадку. Якщо з поважних причин Страхувальник не мав змоги надати Заяву про настання події, яка має ознаки страхового випадку, у вказаний строк, цей строк може бути збільшений за згодою Страховика.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку лише за телефоном, оскільки доказів надання позивачем на протязі двох робочих днів, як це передбачено договором, після настання події заяви про настання події, яка має ознаки страхового випадку, в матеріалах справи не міститься.

Отже, за договором страхування у страховика не виникає обов'язку визнавати випадок страховим на підставі телефонного повідомлення.

Крім того, відповідно до підпункту 13.1.6 пункту 13 Договору страхування страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті протиправних дій третіх осіб, тобто зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище; крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій). Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом.

На підтвердження настання страхового випадку позивач посилається на відкриття кримінального провадження № 12014050380001234.

Проте, судовою колегією встановлено, що Постановою від 21.05.2015 року про закриття кримінального провадження № 12014050380001234 слідчого С.В. Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області О.І. Журби, згідно з якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР № 12014050380001234 від 15.09.2014 року за ознаками ст. 185 ч. 3 КК України закрите у зв'язку з відсутністю події кримінального провадження, а саме зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено, що заявниця в с. Піски, Ясинуватського району Донецької області не була, особисто не пересвідчилась у викраденні майна, тобто зі слів невідомої особи їй стало відомо, що нібито невідомі особи проникли на територію підприємства, викрали вони щось, чи ні, їй не відомо. На неодноразові виклики до С.В. Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області не з'являється. На підставі вищевикладеного не підтвердився факт незаконного заволодіння майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Европласт" (Том ІІ, а.с. 33).

Інших доказів настання страхового випадку позивачем не надано.

Як передбачено п. 13.4.14 Договору страхування, не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок таємного (не підтвердженого документами компетентних органів) зникнення застрахованого майна.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 910/1268/15-г від 01.10.2015 року.

Крім того, відповідно до п.п. 13.4.2, 13.4.3 пункту 13.4 Договору страхування не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема: військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні": "Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України".

Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні": " 1. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. 2. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо".

В силу ст..10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції": "Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України".

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" надано сертифікат №1942 про форс-мажорні обставини ТПП України, яким засвідчено настання форс-мажорних обстави з 14.04.2014р. у Донецькій та Луганській областях (т.2, а.с.188).

Отже, спеціально уповноваженим законодавчим органом - Торгово-промисловою палатою України встановлено наявність форс-мажорних обставин, які є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору та території Донецької області, у тому числі за договором страхування, укладеного між сторонами, та не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором.

Крім того, відповідачем були подані й інші документи, що підтверджують, що вказані події не є страховим випадком, а саме:

- лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 № 33/5895, в якому зазначено таке: з 07 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями вчиняються чисельні терористичні акти, пов'язані із захопленням держаних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, умисними вбивствами, захопленням заручників, блокуванням і пошкодженням об'єктів транспортної системи тощо; на сьогодні деякі населені пункти Донецької області, у тому числі м. Донецьк перебувають під контролем терористів (т.1, а.с.226);

- Постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків».

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що підстави для виплати страхового відшкодування у розмірі 16 835 049,00 грн. відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені, 3 % річних, також задоволенню не підлягають, як похідні.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року у справі № 910/12274/15- скасуванню, у позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року у справі № 910/12274/15 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Европласт" (код ЄДРПОУ 31133085, адреса: 83076, м. Донецьк, просп. Красногвардійський 46) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) 200 970 (двісті тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/12274/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова