Ухвала

від 19.10.2015 по справі 820/5493/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р.Справа № 820/5493/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 820/5493/15

за позовом Товаритва з обмеженою відповідальністю " Лагуна -С"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна-С» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015 року № 0001242201 та №0001252201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року по справі №820/5493/15 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2015 року № 0001242201 та №0001252201.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру держаної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, про що складений акт від 07.04.2015 року №1102/20-34-22-01-05/31641844.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст..44, п.135.4 ст.135,п.137.1 ст.137.п.138.1, п.138.2ст.138 ПК України та завищенні доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 32 201 334, в тому числі за 2013 рік на суму 13 597 463 грн, за 2014 рік на суму 18 603 871 грн; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 30 800 450 грн, в тому числі за 2013 рік 13 024 935 грн, за 2014 рік 17 775 515 грн; ст.ст.181,183 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 533 050грн, у тому числі за березень 2013 року - 150 000 грн, за квітень 2013 року - 24 89928 грн, травень 2013 року - 305511 грн, червень 2013 року - 114156 грн, липень 2013 року - 241946 грн, серпень 2013 року - 572583 грн, вересень 2013 року - 300447 грн, жовтень 2013 року - 87917 грн, листопад 2013 року - 220300 грн, грудень 2013 року- 238549, лютий 2014 року - 311141, квітень 2014 року - 397409 грн, травень 2014 року - 342163 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2015 року №0001242201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 416 320,50 грн, із них за основним платежем - 3 533050 грн, за штрафним (фінансовими) санкціями - 883262,50 грн; та податкове повідомлення - рішення від 24.04.2015 року №0001252201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 510,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що працівниками податкового органу коли робився висновок про досягнення позивачем обсягу оподатковуваних операцій у лютому 2013 року, не досліджувалась загальна сума від здійснення операцій від постачання товарів послуг за 12 календарних місяців (за 2012-2013роки), не встановлювались товари або послуги. які мають бути оподатковувані податком на додану вартість, не встановлювалась загальна сума від здійснення господарських операцій у лютому 2013 року, досягнення у сукупності якої призвело до обов'язкової умови для реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

На підставіп.183.2 ст.183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що під час перевірки були використані первинні документи, які є в наявності в СЧ СВ УМВС України на Південній залізниці в рамках кримінального провадження, про що є відмітка у п.2.11 акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для встановлення та підтвердження факту порушення суб'єктом господарювання правил реєстрації в якості платника податку на додану вартість та сплати податку на додану вартість до бюджету, сума оподатковуваних операцій має бути розрахована із сукупності суми доходу від постачання товарів/послуг за 12 останні календарні місяці, тоді як в акті зазначений період з 01.01.2013 року по 31.05.2014 року, що становить 17 місяців.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що працівниками податкового органу коли робився висновок про досягнення позивачем обсягу оподатковуваних операцій у лютому 2013 року, не досліджувалась загальна сума від здійснення операцій від постачання товарів послуг за 12 календарних місяців (за 2012-2013роки), не встановлювались товари або послуги, які мають бути оподатковувані податком на додану вартість, не встановлювалась загальна сума від здійснення господарських операцій у лютому 2013 року, досягнення у сукупності якої призвело до обов'язкової умови для реєстрації в якості платника податку на додану вартість, та не посилаються (не зазначають переліку та реквізити первинних документів), які підтверджують факт перевищення (досягнення) певного обсягу оподатковуваних операцій.

З приводу частини позовних вимог про визнання протиправними податкового повідомлення-рішення від 24.04.2015 року №0001252201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 510,00 грн, то колегія суддів зазначає на таке.

На підставі п.п.1, 2 ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як свідчать матеріали справи, працівниками відповідача даний висновок був зроблений на підставі складеного акту про втрату документів.

Наведений вище акт був складений в рамках проведеної перевірки відповідно до наказу №1882 від 18.12.2014 року, тоді як дана перевірка проведена відповідно до наказу №316 від 27.03.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що працівниками податкового органу не було встановлено порушень ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить спростувань вказаних доводів, а повторює позицію викладену в запереченнях на позов.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі №820/5493/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2015 р.