Ухвала

від 20.10.2015 по справі 815/7122/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/61123/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Турута Є.І.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 815/7122/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотермінал"

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0001092200 та №0001102200.

Не погодившись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Автотермінал» створено в результаті реорганізації Дочірнього підприємства «Автотермінал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппостач» шляхом перетворення, та є правонаступником усіх прав та обов'язків всього майна Дочірнього підприємства «Автотермінал» ТОВ «Сільгосппостач».

31.01.2011 між ТОВ «Сільгосппостач» (Установник управління) та ТОВ «Автотермінал» (Управитель) було укладено договір щодо управління Вантажним митним комплексом (ВМК), за умовами якого Установник управління обов'язується передати Управителеві на певний строк Вантажний митний комплекс в управління, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління Вантажним митним комплексом в інтересах Установника управління.

Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Автотермінал» - Управитель майна за договором управління майном від 31.01.2011 з ТОВ «Сільгосппостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.03.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 12.09.2013 №369/22/382240293, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.153.13.1 п.153.13 ст.153, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2334983,00 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 2109197,00 грн.

Наведені висновки обґрунтовані тим, що позивач у періоді, що перевірявся, включив до складу валових витрати по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Борол ЛТД» та включив ПДВ по цим операціям до складу податкового кредиту, у зв'язку з придбанням послуг, які не підтверджені податковими накладними, оскільки в актах виконаних робіт зазначено, що виконавцем робіт є ТОВ «Борол ЛТД», а замовник - ТОВ «Автотермінал», а не ТОВ «Автотермінал» - управитель майна за договором управління майном від 31.01.2011 з ТОВ «Сільгосппостач», а також, з договору «Про обслуговування та забезпечення господарськї діяльності ВМК» від 01.04.2011 встановлено, що він укладався між ТОВ «Борол ЛТД» та ТОВ «Автотермінал», а не ТОВ ТОВ «Автотермінал» - управитель майна за договором управління майном від 31.01.2011 з ТОВ «Сільгосппостач», а тому позивач не мав право відносити витрати по цим правовідносинам до складу валових та ПДВ по вказаним операціям до податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 27.09.2013 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0001092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 693 295,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 2 334 983,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 358 312,75 грн.);

- №0001102200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 576 985,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 2 109 197,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 467 788,75 грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо включення до складу валових витрат та податкового кредиту отриманих та сплачених сум вартості виконаних ТОВ «Борол ЛТД» робіт та має документальні підтвердження їх фактичного здійснення та розміру.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.153.13.1, пп.153.13.2, пп.153.13.3 п.153.13 ст.153 Податкового кодексу України, платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління. До складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді. До складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно із статтями 138 - 143 цього Кодексу, у тому числі винагорода управителю.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, 31.01.2011 між ТОВ «Сільгосппостач» (Установник управління) та ТОВ «Автотермінал» (Управитель) укладено договір щодо управління вантажним митним комплексом, за умовами якого Установник управління обов'язується передати Управителеві на певний строк Вантажний митний комплекс в управління, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління Вантажним митним комплексом в інтересах Установника управління.

Відповідно до п.1.1 Договору, ВМК - це Вантажний митний комплекс розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Новомосковська дорога, 23; Управління ВМК - будь-яка діяльність Управителя, пов'язана з ВМК, що випливає із цього Договору, мети управління, договорів з контрагентами, пов'язаних з діяльністю ВМК.

За умовами п.2.1.3 Договору, до витрат пов'язаних з управлінням ВМК, відносяться будь-які витрати, у будь-якому вигляді, пов'язані з ВМК.

Згідно п.2.1.4 Договору, зазначення або не зазначення у правочинах, що вони вчинені Управителем, не впливає на застосування таких правочинів, результатів їх реалізації (виконання) для визначення доходів та/або витрат від управління ВМК - вони (доходи/витрати) визначаються (формуються) Управителем за ознакою їх зв'язку з управлінням ВМК (діяльністю ВМК). Власною господарською діяльністю Управителя є його діяльність, не пов'язана з управлінням ВМК.

10.03.2011 позивач додатково став на облік в податковому органі, як платник податків за договором управління з видачею додаткової довідки 4 - ОПП з реєстраційним номером платника податків №382240293. Також, позивач, як управитель майна, 22.04.2011 зареєструвався платником ПДВ та отримав свідоцтво платника ПДВ №100334636; відкрив окремий банківський рахунок №26001328596 для використання в діяльності по управлінню ВМК; вів окремий бухгалтерський облік.

З метою обслуговування та забезпечення господарської діяльності ВМК, 01.04.2011 між ТОВ «Автотермінал» (Замовник) та ТОВ «Борол ЛТД» (Виконавець) був укладений договір про обслуговування та забезпечення господарської діяльності ВМК та доповнення до цього договору від 01.04.2012 про зважування автотранспорту автомобільними вагами, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок по здійсненню послуг Замовнику, пов'язаних з управлінням ВМК: здійснення вантажно-розвантажувальних робіт; забезпечення чистоти і прибирання територій, складських і офісних приміщень; послуги по наданню персоналу: різноробочих - до десяти чоловік (для здійснення загальногосподарських робіт, робіт по благоустрою територій, фасадів, ремонт окремих ділянок дорожнього покриття) та інших працівників; зважування автотранспорту автомобільними вагами.

В акті перевірки №369/22/382240293 від 12.09.2013 податковим органом, серед іншого, зазначено, що згідно з наданими до перевірки актами виконаних робіт неможливо встановити, кому саме ТОВ «Борол ЛТД» надавало послуги згідно договору від 01.04.2011, оскільки договір безпосередньо укладено з ТОВ «Автотермінал», яке по відношенню до ТОВ «Автотермінал» - Управитель майна за договором управління майна від 31.01.2011 з ТОВ «Сільгосппостач» є різними платниками податків.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги наведені висновки відповідача, оскільки підпунктами 1.1, 1.2 Договору від 01.04.2011 прямо передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги замовнику, які пов'язані з управлінням ВМК; місце виконання послуг: ВМК, Одеська область, с. Усатове, Новомосковська дорога, 23. В протоколах узгодження цін, актах виконаних робіт, в податкових накладних за вказаним Договором зазначені реквізити Замовника - ТОВ «Автотермінал» як Управителя майна (зокрема, номер реєстрації платника ПДВ, номер свідоцтва платника ПДВ). Крім того, акти виконаних робіт мають посилання на Договір щодо управління вантажним митним комплексом від 31.01.2011.

Судами встановлено, що в актах виконаних робіт зазначені реквізити позивача як платника ПДВ по договору управління ВМК, рахунок яких використовувався лише для розрахунків по договору управління ВМК. Тобто, зі змісту операцій, які здійснювало ТОВ «Борол ЛТД» (пов'язані з управлінням ВМК), із місця надання послуг (на ВМК), із платежів з рахунку по управлінню ВМК, з якого сплачувались надані ТОВ «Борол ЛТД» послуги, зі змісту первинних документів та їх реквізитів, підтверджується правомірність віднесення витрат на послуги ТОВ «Борол ЛТД» на витрати ТОВ «Автотермінал» у податковому обліку саме за договором управління майном.

Податкові накладні, які є єдиною підставою для віднесення зазначених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту, виписані ТОВ «Борол ЛТД» за наданими послугами ТОВ «Автотермінал» як Управителю майна за договором управління майном від 31.01.2011 з ТОВ «Сільгосппостач», із зазначенням відповідного номеру та свідоцтва платника ПДВ саме як управителя майна у відповідних графах податкових накладних.

Отже, з наданих позивачем під час перевірки первинних документів вбачається, що замовником у зазначеному вище договорі виступало ТОВ «Автотермінал» як управитель майна.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх про те, що операції з контрагентом ТОВ «Борол ЛТД» реальні та вони слугували базою для отримання доходів в сумі 15847963,00 грн., витрати підприємства у загальній сумі 10745779,00 грн. на оплату ТОВ «Борол ЛТД» послуг прибирання, вантажно-розвантажувальних робіт, роботи механізмів, послуг зважування та надання персоналу, їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «Автотермінал» - Управителя підтверджуються документально, змістом його діяльності, а тому підприємство правомірно віднесло ці витрати на збільшення валових витрат та, відповідно, не занижувало податок на прибуток в сумі 2334983,00 грн. і не завищувало податковий кредит на суму 2109197,00 грн. Позивач виконав всі передбачені законом умови щодо включення до складу валових витрат, отриманих та сплачених сум вартості виконаних ТОВ «Борол ЛТД» робіт та має документальне підтвердження їх фактичного здійснення та розміру.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль