Рішення

від 14.03.2012 по справі 2-4863/11

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

справа № 2-4863/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді -Кузьменка В.А.

при секретарі -Бондар Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку В«НадраВ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № 158п/12/2007-980 від 25.09.2007 року відповідач отримав кредит в сумі 8500 грн. строком до 17.09.2010 р. під 2,7 % на місяць. Відповідачка. кредитом скористалася, однак взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту порушує, строк повернення кредиту настав, однак відповідачка має заборгованість по поверненню кредиту в сумі 6579,16 грн., прострочену заборгованість по відсотках в сумі 5506,90грн., пеня за порушення строку погашення щомісячного платежу в сумі 2814,42грн., нарахований штраф в сумі 360 грн., всього в сумі 15 260,48грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту в сумі 15 260,48грн та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково, визнала суму боргу без урахування суми пені.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на підставі кредитного договору 158п/12/2007-980 від 25.09.2007 року відповідач отримав кредит в сумі 8500 грн. строком до 17.09.2010 р. під 2,7 % на місяць.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника у разі прострочення повернення кредиту, відсотків, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, також передбачено право кредитора нарахувати штраф за порушення кредитних зобов'язань згідно п.п.4.2, 4.3 кредитного договору в розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок порушення.

Відповідач кредитом скористався, однак взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту порушує, строк повернення кредиту настав, однак відповідач має заборгованість згідно наданого позивачем розрахунку, який відповідачка ОСОБА_1 не оспорювала, по поверненню кредиту та прострочену заборгованість по відсотках.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки обґрунтовані на законі та відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

До стягнення з відповідачки підлягає заборгованість по поверненню кредиту в сумі в сумі 6579,16 грн., прострочену заборгованість по відсотках в сумі 5506,90грн., пеня за порушення строку погашення щомісячного платежу в сумі 2814,42грн., нарахований штраф в сумі 360 грн., всього в сумі 15 260,48грн.

Також до стягнення з відповідачки в силу вимог ст. 88 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті державного мита в сумі 152,60 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., оскільки зазначені судові витрати понесені позивачем при подачі позову, що підтверджено документально копіями платіжних документів.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 60 СК України ст.ст.16, 526, 527, 530, 551, 553, 554, 559, 599, 610, 611, 1054, 1055 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку В«НадраВ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку В«НадраВ»заборгованість по кредиту в сумі 15260,48 грн. , судовий збір в сумі 152,60 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 15 893 грн.08 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: