Рішення

від 19.10.2015 по справі 905/1464/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2015 Справа № 905/1464/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мазурік М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БАО», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором №51313К17 від 05.12.2013р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р. в розмірі 4 615 524,53 грн.; заборгованості за кредитним договором №51314К17 від 18.04.2014р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р. в розмірі 921 582,83 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кайдашов В.С. - за дов. №010-01/3283 від 26.04.2013р.

Від відповідача: не з'явився;

Суд перебував в нарадчій кімнаті 19.10.2015р. з 12.34 год. по 12.38 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БАО», м. Донецьк з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №51313К17 від 05.12.2013р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5від 16.05.2008р. в розмірі 4 619 594,53 грн.; заборгованості за кредитним договором №51314К17 від 18.04.2014р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5від 16.05.2008р. в розмірі 921 582,83 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитними договорами №51313К17 від 05.12.2013р. та №51314К17 від 18.04.2014р., укладеними в межах Генеральної угоди №5108N5від 16.05.2008р.

Ухвалою суду від 18.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 905/1464/15.

Враховуючи неявку представника відповідача, часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судові засідання неодноразово відкладались.

04.09.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог №051-02/728 від 03.09.2015р., в якій останній просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором №51313К17 від 05.12.2013р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р. в розмірі 4 615 524,53 грн.; заборгованість за кредитним договором №51314К17 від 18.04.2014р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5від 16.05.2008р. в розмірі 921 582,83 грн.

Заява про зменшення позовних вимог №051-02/728 від 03.09.2015р. судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №051-02/728 від 03.09.2015р.

В судовому засіданні 19.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №051-02/728 від 03.09.2015р. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 19.08.2015р. помічник судді Табачніков В.Г., провідний спеціаліст Білоцерківська С.В. та помічник судді Губань М.С. склали акт, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: місто Донецьк, вул. Артема, 90, 83050. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua), у розділі "Новини та події суду" були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1464/15.

В порядку Закону України "Про доступ до судових рішень", ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1464/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі банк або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БАО» (далі позичальник або відповідач) була укладена генеральна угода №5108N5 (далі Генеральна угода). Предметом Генеральної угоди за умовами п. 4.1 є проведення банком кредитних операцій в межах лімітів, визначених п. 4.5 угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди. Сторони зазначили, що якщо будь-яке з положень кредитного договору суперечить положенню угоди, положення угоди мають перевагу.

П. 4.2 угоди сторони встановили, що кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначити валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови.

Відповідно до п. 4.3. угоди термін користування кредитом зі цією генеральною угодою встановлюється до 15.05.2015р.

З п. 4.5.1. (в редакції додаткової угоди №13 від 20.06.2013р. до генеральної угоди №5108N8 від 16.08.2008р.) угоди вбачається, що загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою не може перевищувати 4 770 000,00грн.

Генеральна угода №5108N8 від 16.08.2008р. та укладені в її межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох підприємств без зауважень.

05 грудня 2013р. між позивачем та відповідачем в межах генеральної угоди №5108N8 від 16.08.2008р. був укладений кредитний договір №51313К17 (далі договір-1). Предметом договору за умовами п. 2.1 є надання банком позичальнику кредиту та встановлення обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору-1 кредит надається позичальнику: однією сумою шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії.

З пункту 2.3.1. договору-1 вбачається, що ліміт кредитної лінії: 4 070 000,00 грн.

Пунктом 2.4. (в редакції додаткової угоди №51313К17-1 від 24.07.2014р. до кредитного договору ) договору встановлено, що кінцевим терміном погашення кредиту є 14.05.2015р.

В рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договору, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6. договору-1).

Згідно з п. 3.1.2. (в редакції додаткової угоди №51313К17-1 від 24.07.2014р. до кредитного договору №51313К17 від 05.12.2013р.) договору-1 розмір процентної ставки за кредитом встановлюється на рівні 21,5% річних.

За умовами п. 3.2.1.1 договору-1 розмір ставки комісії за управління кредитною лінією 0,1% від встановленого ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 3.2.2.2 договору-1 комісія за управління кредитною лінією нараховується щомісячно у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа). За неповний місяць комісія за управління кредитною лінією стягується пропорційно кількості днів користування кредитною лінією.

Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць.

Пунктом 9.2.22.1 договору-1 встановлений обов'язок позичальника надати банку у строк до 30.06.2014р. договір оренди земельної ділянки площею 0,0453 га, для експлуатації існуючої адміністративної будівлі, кадастровий номер 1410136900:00:021:0075, яка знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Брюсова, 2 Б.

З пункту 10.4.1 договору-1 вбачається, що за невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 9.2.22.1 цього договору, позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно в строки та у порядку визначеному умовами кредитного договору до повного виконання цього зобов'язання.

Згідно з п.10.2 договору-1 у випадках невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 14.1.1. договору-1, цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін.

Додатком №1 до договору-1 та додатком №1 до додаткової угоди №51313К17-1 від 24.07.2014р. встановлений графік зміни ліміту заборгованості.

Кредитний договір №51313К17 від 05.12.2013р. та укладені в його межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох підприємств без зауважень.

18 квітня 2014р. між сторонами в межах генеральної угоди №5108N8 від 16.08.2008р. був укладений кредитний договір №51314К7 (далі договір-2), згідно якого встановлений ліміт кредитної лінії - 700 000,00 грн., що кінцевим терміном погашення кредиту є 15.04.2015р.

У рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договору, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6. договору-2).

Згідно з п. 3.1.2. договору-2 розмір процентної ставки за кредитом встановлений на рівні 21,5% річних.

За умовами п. 3.2.1.1. договору розмір ставки комісії за управління кредитною лінією 0,1% від ліміту кредитної лінії, зазначеної у пункті 2.3.1 цього договору.

Згідно з п.10.2 договору-2 у випадках невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 14.1.1. договору-2, цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак кредит надається після виконання позичальником зобов'язань, встановлених пунктом 5.1. цього договору.

Додатком №1 до договору №51314К7 від 18.04.2014р. встановлений графік зміни ліміту заборгованості.

Кредитний договір №51314К7 від 18.04.2014р. та укладені в його межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох підприємств без зауважень.

Оцінивши договори банківського кредиту, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитних договорів №51313К17 від 05.12.2013р., №51314К7 від 18.04.2014р. та додаткових угод, укладених у їх межах, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказані угоди дійсними та обов'язковими для виконання сторонами.

На виконання умов кредитного договору-1 позивач надав відповідачу грошові кошти в межах встановленого ліміту. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті суми кредиту,у останнього утворилась заборгованість в сумі 3 395 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та випискою по особливому рахунку № 20679015110, відкритому в ПАТ "Укрексімбанк" для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитною угодою. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору-1.

На виконання умов кредитного договору-2 позивач надав відповідачу грошові кошти в межах встановленого ліміту, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті кредиту, у останнього утворилась заборгованість в сумі 700 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та випискою по особливому рахунку № 20670025110, відкритому в ПАТ "Укрексімбанк" для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитною угодою. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість:

1) за договором банківського кредиту №51313К17 від 05.12.2013р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 3 395 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 293 938,11 грн., заборгованості з комісії за управління в сумі 20 350,00 грн.

2) за договором банківського кредиту №51314К7 від 18.04.2014р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 700 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 61 162,49 грн., заборгованості з комісії за управління в сумі 3 500,00 грн.

Заборгованість по сплаті відсотків та комісії за управління за договором банківського кредиту №51313К17 від 05.12.2013р. підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особливим рахункам № 20695055110 та №20696065110.

Заборгованість по сплаті відсотків та комісії за управління за договором банківського кредиту №51314К7 від 18.04.2014р. підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особливим рахункам № 20699095110 та №20698085110.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивач заявив до стягнення пеню на підставі п. 10.2 договорів:

- за договором №51313К17 від 05.12.2013р. за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 15.02.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 752 920,00 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 31 125,40 грн. та пеню на прострочену заборгованість з комісії за управління (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 2 191,02 грн.

- за договором №51314К7 від 18.04.2014р. за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 17.02.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 150 016,67 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 6 532,67 грн. та пеню на прострочену заборгованість з комісії за управління (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) в сумі 371,00 грн.

Також, позивачем заявляється до стягнення штраф за невиконання умов кредитного договору №51313К17 від 05.12.2013р. сумі 120 000,00 грн. за невиконання п. 10.4.1. договору, щодо надання до банку у строк до 30.06.2014р. договору оренди земельної ділянки площею 0,0453 га, для експлуатації існуючої адміністративної будівлі, кадастровий номер 1410136900:00:021:0075, яка знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Брюсова, 2 Б.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України " Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України "Про боротьбу з тероризмом", керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія міста Донецька є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Згідно витягу з ЄДРПОУ місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Донецьк. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

Враховуючи місце розташування відповідача, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Донецьк, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру:

1) штрафу за невиконання п. 10.4.1 кредитного договору №51313К17 від 05.12.2013р. до 100,00грн.;

2) пені за договором №51313К17 від 05.12.2013р. за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) до 100,00 грн.;

3) пені за договором №51313К17 від 05.12.2013р. на прострочену заборгованість з комісії за управління (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) до 100,00 грн.

4) пені за договором 51314К7 від 18.04.2014р. за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) до 100,00 грн.;

5) пені за договором 51314К7 від 18.04.2014р. на прострочену заборгованість з комісії за управління (за період з 08.04.2015р. по 12.08.2015р.) до 100,00 грн.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Проте, відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі "Серявін та інші проти України", будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" порушує той самий "справедливий баланс" та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Судом враховане, що у відповідності до ч.7 ст. 4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність теоретичного підходу у вирішенні питання застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , а саме застосовує подолання прогалини в законодавстві в частині визначення зони проведення АТО, шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

Враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року " Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за кредитом, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (15.02.2015р. по 12.08.2015р.).

Проте, суд не застосовує зазначені приписи при стягненні пені за несвоєчасну сплату відсотків та комісії, а, як зазначалося вище, зменшує її, виходячи з того, що згідно Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» пеня та штрафні санкції не нараховуються на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами. Враховуючи акцент, який зроблений в Законі відносно заборгованості, на яку не нараховується пеня, суд вважає, що понятті «основна сума заборгованості» за кредитним договором має застосовуватися через призму банківського законодавства. Так, за змістом Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ № 23 від 25.05.2012 року (п. 1.10) боргове зобов'язання боржника за активною (кредитною) операцією банку складається із суми основної заборгованості та нарахованих доходів. При цьому згідно Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ № 255 від 18.06.2003 доходами банку від здійснення активних (кредитних ) операцій є проценті доходи (операційні доходи, отримані банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка) та комісійні ( операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою) (п.2.3, 2.4 Правил). Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідності до Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мораторій на нарахування пені розповсюджується тільки на пеню за несвоєчасну сплату кредиту. Така позиція суду узгоджується із ст. 534 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», згідно якими основна сума боргу відокремлюється від процентів, які нараховуються за користування коштами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та з урахуванням п.2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 6 ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України "Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції", Закону України "Про боротьбу з тероризмом " , ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БАО», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №51313К17 від 05.12.2013р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р. в розмірі 4 615 524,53 грн.; заборгованості за кредитним договором №51314К17 від 18.04.2014р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р. в розмірі 921 582,83 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БАО» (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 90, ЄДРПОУ 13529668) на корить Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ЄДРПОУ 00032112) заборгованості за кредитним договором №51313К17 від 05.12.2013р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3 395 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 293 938,11 грн., заборгованості з комісії за управління в сумі 20 350,00 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 100,00 грн., пені на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 100,00 грн., штрафу за невиконання п. 10.4.1 кредитного договору №51313К17 від 05.12.2013р. в сумі 100,00грн.; заборгованості за кредитним договором №51314К17 від 18.04.2014р., укладеним в рамках Генеральної угоди №5108N5 від 16.05.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 700 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 61 162,49 грн., заборгованості з комісії за управління в сумі 3 500,00 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 100,00 грн., пені на прострочену заборгованість з комісії за управління в сумі 100,00 грн. судовій збір в сумі 61 162,84 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.10.2015р.

Суддя П.В. Демідова