Ухвала

від 22.10.2015 по справі 918/986/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2015 р. Справа № 918/986/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Березнівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Рівненській області

до відповідача: Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства Рівненської обласної спілки споживчих товариств

про стягнення коштів в сумі 41 461 грн. 68 коп.

Представники:

від позивача: Комісаров І.Д. (довіреність від 03 липня 2015 року);

від відповідача: Власюк В.М. (довіреність від 01 червня 2009 року);

від прокуратури: Грицак Ю. М.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Березнівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Рівненській області звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення в сумі 41 461 грн. 68 коп. збитків завданих державі внаслідок самовільного здійснення спеціального водокористування.

Ухвалою суду від 28 серпня 2015 року судом порушено провадження у справі № 918/986/15.

Ухвалою суду від 10 вересня 2015 року розгляд справи відкладено на 29 вересня 2015 року.

Ухвалою суду від 29 вересня 2015 року розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2015 року.

29 вересня 2015 року відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких відповідач позовні вимоги не визнає.

08 жовтня 2015 року Державною екологічною інспекцією України у Рівненській області подано обґрунтування нарахованої суми збитків.

22 жовтня 2015 року прокуратурою Рівненської області подано пояснення по справі № 918/986/15 з додатковим обґрунтуванням позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник органу прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав зазначених в запереченнях на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та уповноважених представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно положень статті 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на заподіяння відповідачем збитків державі внаслідок самовільного здійснення спецводокористування що є прямим порушенням інтересів держави у сфері охорони та використання підземних вод.

З вищевикладеного вбачаються усі підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у господарському суді Рівненської області.

Відповідно до постанови прокуратури Березнівського району про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 29 вересня 2014 року, у зв'язку з ймовірним порушенням Хлібокомбінатом Березнівського РайСт законодавства у галузі охорони надр прокуратурою ініційовано проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням застосування законів Хлібокомбінатом Березнівського РайСТ з питань додержання вимог Кодексу України про надра, Водного кодексу України та іншого природоохоронного законодавства.

За результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Хлібокомбінат Березнівського РайСт є самовільним водокористувачем, спеціальне водокористування здійснювалось відповідачем за період з 23.10.2014 по 09.10.2014 без відповідного дозволу (термін дії попереднього дозволу на спецводокористування закінчився 22.08.2014).

06 листопада 2014 року Державною екологічною інспекцією у Рівненській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 33, згідно зі змістом якого встановлено, що Хлібокомбінатом Березнівського РайСТ за період з 23 серпня 2014 року по 09 жовтня 2014 року здійснювався забір підземних вод без дозволу на спецводокористування що є порушенням статті 44 Водного кодексу України.

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 33 від 06.11.2014, відповідно до якої, у зв'язку з порушенням пункту 3 статті 44 Водного кодексу України визнано Шевчука Ігоря Ростиславовича - інженера Хлібокомбінату Березнівського РайСт винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та на вказану особу накладено штраф в розмірі 85,00 грн.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 33 від 06.11.2014, інженер Хлібокомбінату Березнівського РайСт Шевчук І.Р. з виявленим порушенням погодився.

На підставі матеріалів проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Рівненській області області, згідно з положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, здійснено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання Хлібокомбінатом Березнівського РайСТ води за період з 23 серпня 2014 року по 09 жовтня 2014 року, що складає 41461,68 грн.

В подальшому Державна екологічна інспекція України у Рівненській області звернулася до Хлібокомбінату Березнівського РайСТ з претензією від 13 листопада 2014 року про сплату відповідачем в місячний строк суму заподіяних збитків що становить 41 461,68 грн. на спеціальний рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі статтею 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.

Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

За змістом статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

22 серпня 2011 року Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства видано дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 23 серпня 2014 року.

Разом з тим, 13 жовтня 2014 року Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства повторно видано дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 14 жовтня 2017 року.

Таким чином, з 23 серпня 2014 року по 09 жовтня 2014 року відповідач Хлібокомбінат Березнівського районного споживчого товариства самовільно користувався водними ресурсами без спеціального на те дозволу.

Вказані обставини встановлені протоком про адміністративне правопорушення № 33 від 06 листопада 2014 року та постановою про накладення адміністративного стягнення № 33 від 06 листопада 2014 року.

З наявного в матеріалах справи листа № 92 від 10 жовтня 2014 року слідує, що Хлібокомбінатом Березнівського РайСТ за період з 23 серпня 2014 року по 09 жовтня 2014 року було видобуто 776 м 3 прісної води.

Згідно з наданим позивачем розрахунком Державної екологічної інспекції України у Рівненській області здійсненого відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" розмір заподіяних відповідачем державі збитків складає 41 461,68 грн.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі статтею 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Статтею 153 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до правової позиції, наведеної у пункті 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.07.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, предметом доказування у справі про стягнення збитків є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Так, матеріали справи містять усі докази того, що своєю протиправною поведінкою, організацією було завдано шкоди, також підтверджена протиправна поведінка (використння природних ресурсів без спеціального дозволу).

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Винні дії відповідача встановлені протоколом про адміністративне правопорушення №33 від 06 листопада 2014 року, та постановою про накладення адміністративного стягнення №33 від 06 листопада 2014 року.

Відповідно до принципів здійснення господарського судочинства викладених у статтях 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу на засадах рівності та змагальності сторін, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та допустимими доказами, як того вимагають приписи статей 33, 34 ГПК України, довів факт протиправного, без відповідного дозволу на спеціальне водокористування використання природних ресурсів (підземних вод) відповідачем в період з 23 серпня 2014 року по 09 жовтня 2014 року та факт завданих державі збитків у розмірі 41 461,68 грн., заподіяних внаслідок винних протиправних дій відповідача, які полягають в користуванні водними ресурсами без спеціального дозволу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача на позов суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 23 Кодексу України Про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Проте, протоколом про адміністративне правопорушення № 33 від 06 листопада 2014 року, та постановою про накладення адміністративного стягнення № 33 від 06 листопада 2014 року встановлено, що порушення відповідачем норм Водного кодексу України полягало в користуванні водними ресурсами саме без спеціального дозволу. Тобто відповідач використовував водні ресурси не для власних господарсько-побутових потреб, у зв'язку з чим і були складені вказані протокол та постанова.

Щодо пояснень представника відповідача про неможливість отримання дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку з перебуванням державного адміністратора Єдиного дозвільного офісу райдержадміністрації у відпустці суд зазначає, що згідно з "Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування" який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321 "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459", дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач подав заяву та необхідні документи на видачу дозволу на спеціальне водокористування до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації лише 11.09.2014, про що зроблено відмітку № 2860/д на штампі вхідної кореспонденції Рівненської обласної державної адміністрації, що міститься на заяві відповідача.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не було вжито заходів до своєчасного отримання дозволу на спецводокористування, оскільки з моменту закінчення терміну дії попереднього дозволу та до моменту звернення за отриманням нового минуло понад два тижні.

При цьому, на результат розгляду даного спору не впливають обставини, на які вказує відповідач про те, що останнім подано документи для отримання дозволу до ДП "Українська геологічна компанія", ще до закінчення строку дії дозволу (04.08.2014).

Так, водокористування має здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу, факт водокористування протягом певного часу за відсутності дозволу встановлено, не спростовано та не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права завчасно звернутись до компетентного органу з відповідною заявою про надання дозволу на спеціальне водокористування, вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку по відшкодуванню збитків.

Отже, поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає у здійсненні водокористування без відповідного дозволу.

Здійснення самовільного забору води призвело до спричинення державі збитків в сумі 41 461,68 грн.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства Рівненської обласної спілки споживчих товариств (34600, Рівненська область, м.Березне, вул. Зірненська 12, код ЄДРПОУ 01733408) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області (33018, м. Рівне, вул. Курчатова 11, код ЄДРПОУ 38012803) 41 461 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 68 коп. збитків, завданих державі внаслідок самовільного здійснення спеціального водокористування (р/р 33118331700007 в управління Державної казначейської служби в Рівненській області, код ЄДРПОУ 38029644, МФО 833017).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 27 жовтня 2015 року

Суддя Качур А.М.