Постанова

від 20.10.2015 по справі 813/5578/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року № 813/5578/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Шугало С.А.

за участю:

представників позивача - Глодан І.М.

представника відповідача - Луній Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» (далі - ТзОВ ТД «Міст Експрес») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області ( далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) про скасування податкових повідомленнь рішеннь від 14.09.2015 №0001362201 та №0001352201.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях. Зазначає, що в якості доказу не підтвердження реального придбання товару (робіт, послуг) платником податків та зв'язку такої операції із його господарською діяльністю, є припущення податкового органу про факт нереальності здійснення господарських операцій позивача з придбання матеріалів та надання транспортних послуг від ТОВ «Профіцентр ФМ» (ЄДРПОУ 37038401), ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674), ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362) їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту на підставі первинних документів, які містять юридичну дефектність (підписані не встановленими особами). Вважає, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що в ході проведеної перевірки встановлено невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій ТОВ «Профіцентр ФМ» (ЄДРГІОУ 37038401), ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674), ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362) у податковому обліку ТзОВ «ТД «Міст Експрес» фактичним обставинам, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними контрагентами та ТзОВ «ТД «Міст Експрес» фактично не відбувались, оскільки відсутній факт здійсненої господарської операції між ТОВ «Профіцентр ФМ» (ЄДРПОУ 37038401), ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674), ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362).

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову перевірку ТзОВ ТД «Міст Експрес» з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ «Профцентр ФМ» (ЄДРПОУ 37038401) за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ «КПФ «Карпати» (ЄДРПОУ 31805003) за листопад 2014 року, ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674) за січень - лютий 2015 року, ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) за березень 2015року та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362) за березень 2015року.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт №831/13-50-22-04-11/36152228 від 26.08.2015, яким встановлено порушення пп. 198.1,пп.198.3, пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38911,00грн, в тому числі: жовтень 2014 - 5318,00 грн; листопад 2014 - 4400,00 грн; грудень 2014 - 8733,00 грн; січень 2015 - 20460,00 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 63703,00 грн за березень 2015.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 14.09.2015 винесено податкові повідомлення-рішення № 0001352201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 63703,00 грн та № 000136220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58367,00 грн.

ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» не погоджується з висновками, викладеними відповідачем в акті № 831/13-50-22-04- 11/36152228 від 26.08.2015 року, а відповідно винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення №0001352201, №0001362201 від 14.09.2015 оскаржив до суду та просить їх скасувати.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Як видно з матеріалів справи, проведеною перевіркою ТзОВ «ТД «Міст Експрес» встановлено невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій ТОВ «Профіцентр ФМ» (ЄДРГІОУ 37038401), ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674), ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362) у податковому обліку ТзОВ «ТД «Міст Експрес» фактичним обставинам, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними контрагентами та ТзОВ «ТД «Міст Експрес» фактично не відбувались, оскільки відсутній факт здійсненої господарської операції між ТОВ «Профіцентр ФМ» (ЄДРПОУ 37038401), ТОВ «Експедиція Дніпро» (ЄДРПОУ 38360674), ТОВ «Вікторі Транс» (ЄДРПОУ 39617583) та ТОВ «СІЕТЛЕР» (ЄДРПОУ 38890362).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (норми кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з приписами акта перевірки, контрагенами, що впливають на суму розрахунку податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ ТД «Міст Експрес» за перевіряємий період, є ТОВ «Профцентр ФМ», ТОВ «КПФ «Карпати», ТОВ «Експедиція Дніпро», ТОВ «Вікторі Транс» та ТОВ «СІЕТЛЕР».

Щодо взаємовідносин із ТОВ «КПФ «Карпати» у листопаді 2014, то судом встановлено, що ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» із ТОВ «КПФ» «Карпати» уклало Договір про надання послуг з просування бренду від 18.09.2014.

Згідно умов укладеного Договору та додатків до нього, ТОВ «КПФ» «Карпати» як Виконавець за договором на період від дня укладення Договору і до завершення змагального сезону з футболу серед команд клубів ОПФК України «Прем'єр-ліга» 2014 - 2015 рр. зобов'язувався розмістити знак для товарів і послуг (бренду) ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» як Замовника на екіпіровці головної команди та дублюючого складу ФК «Карпати» (на рукаві ігрової форми); розмістити рекламні щити із знаком для товарів і послуг (брендом) Замовника під час проведення матчів за участю ФК «Карпати»; розмістити рекламні банери із знаком для товарів і послуг (брендом) Замовника під час проведення матчів за участю ФК «Карпати» на стадіоні «Україна»; розмістити інтернет-банер - знак для товарів і послуг (бренду) Замовника на офіційному сайті клубу; розмістити відеоролик Замовника 915 секунд) із зображенням знаку для товарів і послуг (бренду) Замонвика в прогамі «ПРО Карпати» (Телеканал ZIK).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «КПФ» «Карпати» надало ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» за листопад 2014р. послуги на суму 42 857,14 грн у т.ч. ПДВ 7142,86 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 30.11.2014 №256 та податковою накладною від 30.11.2014 №16.

Як видно з акта перевірки (стор. 21 акта), де описуються взаємовідносини позивача із ТОВ «КПФ» «Карпати», податковий орган зазначає: «В бухгалтерському обліку ТОВ «Експедиція Дніпро» отримані рекламні послуги відображено наступним проведенням: Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» К-т 6851 «Розрахунки з різними кредиторами». Розрахунки проводились у безготівковій формі шляхом перерахуваня коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КПФ «Карпати». Оплата за одержані піддони відображено бухгалтерським проведенням Д-т 631 К-т 311 в сумі 54 000,00 грн, а саме: платіжне доручення №290 від 03.11.2014 - 30000,00 грн, платіжне доручення №1472802082 від 28.11.2014 - 240000,00 грн».

Представник позивача в судовому засіданні вказала, що ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» у безготівковому порядку здійснило плату за отримані послуги від ТОВ «КПФ» «Карпати» частинами, а саме 28.12.2014р. - 50000,00 грн. і 31.03.2015р. - 30 000,00 грн., а податковим органом в акті перевірки невірно вказано вище дані, тим більше, що йдеться мова про піддони, які не були предметом договору, укладено між позивачем та ТОВ «КПФ» «Карпати».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані в акті платежі, дати, суми є помилковими і не мають відношення до відносин ТОВ «КПФ» «Карпати» та ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес», а тому реальність господарських відносин позивача із ТОВ «КПФ» «Карпати» підтверджені належними первинними документами, а саме: актом наданих послуг від 30.11.2014 №256 та податковою накладною від 30.11.2014 №16.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Профіцентр ФМ», то судом встановлено, що 28.08.2013 між ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» (Покупець) та ТОВ «Профіцентр ФМ» (Постачальник) укладено договір поставки товару №28/08/13-МЕ, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах,визначених договором постачати та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору. Предметом поставки є піддони дерев'яні (які були у використанні) 1200*1000 мм (бувші у вжитку, відремонтовані).

На підтвердження виконання умов даного договору ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» отримано від ТОВ «Профіцентр ФМ» товар (піддони дерев'яні) на загальну суму 121706,80 грн в т.ч. ПДВ 20284,47 грн, що підтверджується видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Податковий орган в акті перевірки сам вказує,що доставка даного товару проводилась транспортом ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» як Покупцем, на що оформлено та надано було до перевірки відповідні товарно-транспортні накладні, однак в порушення позивачем податкового законодавства податковий орган зазначає, що в товарно-транспортних накладних відображено замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» і що відсутній запис від якого постачальника отримували піддони.

З даним твердженням відповідача суд не може погодитись, оскільки як видно з п. 3.5 Договору доставка товару відбувається силами та за рахунок Покупця.

Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009 «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» визначено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно з яким необхідно розрізняти перевезення на договірних засадах і перевезення для власних потреб.

Відповідно до п.2 вказаної Постанови для перевезення для власних потреб товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом, а тому її дефектність чи відсутність в даному випадку не може бути підставою в доведенні нереальності поставки товару та відносин в цілому.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Вікторі Транс», ТОВ «Сіетлер» та та ТОВ «Експедиція Дніпро», то судом встановлено тке.

ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» із ТОВ «Експедиція Дніпро» укладено Договір перевезення №Е-і від 12.01.2015 на перевезення вантажів Замовника (ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес») до визначених пунктів призначення.

На виконання умов Договору ТОВ «Експедиція Дніпро» надало ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» послуги перевезення на суму 280 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 46750,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Транспортування вантажів здійснювалось транспортними засобами Перевізника, на підтвердження чого надано до перевірки оформлені на кожен рейс товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, податковим органом у акті перевірки на стор. 31 встановлено та підтверджено, що податкові накладні отримані ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» від ТОВ «Експедиція-Дніпро» включені до складу податкового кредиту за січень-лютий 2015 на суму 45 349,97 грн. При цьому, встановлено та підтверджено, що ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» за отримані послуги провело розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» із ТОВ «Вікторі Транс» укладено Договір перевезення №В-1 від 01.03.2015 на перевезення вантажів Замовника до визначених пунктів призначення.

На виконання умов Договору ТОВ «Вікторі Транс» у березні 2015р надало ТзОВ 'Торговий Дім «Міст Експрес» послуги перевезення на суму 173 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 28 916,69 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Транспортування вантажів здійснювалось транспортними засобами Перевізника, на підтвердження чого надано до перевірки оформлені на кожен рейс товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи.

Податковим органом у акті перевірки на стор. 39 встановлено та підтверджено, що податкові накладні, отримані ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» від ТОВ «Вікторі Транс» включені до складу податкового кредиту за березень 2015р. на суму 28 916,69 грн. відповідно до вимог п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПКУ є зареєстровані ТОВ «Вікторі Транс» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» із ТОВ «Сіетлер» укладено Договір про надання транспортних послуг із перевезення МГВ та ПВ від 23.12.2013р. №К/641, згідно якого надавались послуги перевезення листів, посилок та малогабаритних відправлень.

На виконання умов Договору ТОВ «Сіетлер» у березні 2015 надало ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» транспортні послуги по перевезенні на суму 517877,91 грн., в т.ч. ПДВ 86 412,07 грн., що підтверджується актами нриймання-передачі наданих послуг та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Транспортування вантажів здійснювалось транспортними засобами Перевізника, на підтвердження чого надано до перевірки оформлені на кожен рейс товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи.

Також встановлено та підтверджено, що ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» за отримані послуги провело розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Стосовно вказаних вище трьох контрагентів в акті перевірки зазначено, що «проведеним аналізом відповідно до даних системи автоматизованого співставленім розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів ІС «Податковий блок» та даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Експедиція-Дніпро», ТОВ «Вікторі Транс» та ТОВ «Сіетлер» в контрагентів-постачальників (відбулось «розірвання» ланцюга надання транспортно- експедиційних послуг).

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пунктом 15.1. ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність і операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України вказано, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Законодавцем не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником чи його контрагентів вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

При цьому, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, кільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може буги притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Таким чином, суд зазначає, що доводи, якими податковий орган мотивує правомірність схем ланцюгів та «припущень про ймовірність» є неправомірними.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В контексті вищевказаного роз'яснення, суд відзначає, що реальність проведених операцій позивача з ТОВ «Профцентр ФМ», ТОВ «КПФ «Карпати», ТОВ «Експедиція Дніпро», ТОВ «Вікторі Транс» та ТОВ «СІЕТЛЕР» підтверджується наступними документами: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату ТМЦ. За таких обставин позивач як добросовісний платник податку не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства контрагентами контрагентів контрагента.

В контексті вказаного, суд додатково наголошує, що в податковому законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така ж позиція висловлена і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", згідно якої, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкових повідомленнь рішеннь від від 14.09.2015 №0001362201 та №0001352201, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 14.09.2015 №0001362201 та №0001352201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн 05 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський