Ухвала

від 30.01.2017 по справі 813/5578/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            30 січня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/33913/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі №813/5578/15 (876/10989/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- встановив :                      ТОВ «ТД «Міст Експрес» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2015 року №0001352201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63703,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2015 року №000136220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58367,00 грн. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26 серпня 2015 року                         №831/13-50-22-04-11/36152228, щодо порушення ТОВ «ТД «Міст Експрес» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «Профцентр ФМ», ТОВ «КПФ «Карпати», ТОВ «Експедиція Дніпро», ТОВ «Вікторі Транс» та ТОВ «СІЕТЛЕР» товарно-матеріальних цінностей та послуг, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня                   2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено.           Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.           Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди врахували долучені ТОВ «ТД «Міст Експрес» до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: акт наданих послуг, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів. На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТД «Міст Експрес»  та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.    Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі №813/5578/15 (876/10989/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених                          статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             Н.Є. Маринчак