Постанова

від 22.10.2015 по справі 817/1621/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1621/15

22 жовтня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд"

простягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд" про стягнення податкової заборгованості по податку на додану вартість у сумі 3180,30 грн. та по податку на прибуток у сумі 3962,64 грн., у загальній сумі 7142,94 грн. за податковою вимогою від 03.10.2014 року №4076-25.

Так, податкова заборгованість відповідача по податку на додану вартість виникла у таких сумах і з наступних підстав:

- 2500,00 грн. визначено контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №1000972342 від 17.05.2012 року, де 2000,00 грн. – сума за основним платежем та 500,0 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями);

- 680,30 грн. - пеня.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість складає 3180,30 грн. (2500,00 грн. + 680,30 грн.).

Податкова заборгованість відповідача по податку на прибуток виникла у таких сумах і з наступних підстав:

- 3125,00 грн. визначено контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №1000962342 від 17.05.2012 року, де 2500,00 грн. – сума за основним платежем та 625,00 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями);

- 837,64 грн. - пеня.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача по податку на прибуток складає 3962,64 грн. (3125,00 грн. + 837,64 грн.).

Ухвалою від 02.07.2015 року судом відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою від 03.08.2015 року суд перейшов до розгляду справи за загальними правилами позовного провадження.

При цьому відповідач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) заперечення на позовну заяву (вх. №12425/15), у яких зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає безпідставними, оскільки пред'являючи позов про стягнення суми податкового боргу відповідача позивач вийшов за межі строку, протягом якого таке право могло бути реалізоване з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, винесені 03.03.2012 року та 17.05.2012 року, в той час як позовна заява датована 25.05.2015 року. Вказана обставина, на переконання відповідача, унеможливлює розгляд даного спору у судовому порядку, відтак просив суд відмовити у задоволенні позову.

Водночас, представник позивача подав суду письмові пояснення (вх. №17590/15 від 01.10.2015 року), у яких зазначив, що грошові зобов'язання платника податків набули статусу узгоджених з 11.05.2012 року.

Судовий розгляд справи призначався на 09.09.2015 року, відкладався на 30.09.2015 року, на 01.10.2015 року, на 22.10.2015 року.

До початку судового розгляду представник позивача подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) письмові пояснення, у яких вказав, що платник оскаржував у адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, у 2012 році в кінцевому результаті якого рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги за вих. №16194/7/10-2115 від 11.06.2012 року залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 03.03.2012 року №0001102342 та №0001112342. Вказане рішення надіслане платнику 12.06.2012 року, що охоплено у 1095 календарних днів, у межах якого податковий орган зберігає право звернення до суду про стягнення податкового боргу платника. З таких підстав просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу 7142,94 грн. та розглянути справу без участі представника податкового органу.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується доказами в матеріалах справи. Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України постановив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За обставинами справи, за результатом документальної позапланової виїзної перевірки відповідача по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Елітрембудімідж" за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, що оформлено актом від 20.02.2012 року №206/23-100/37245915, Державною податковою інспекцією у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення від 03.03.2012 року №0001102342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2500,00 грн. за основним платежем та 1250 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001112342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2000,00 грн. та 1000,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями 15.03.2012 року платник звернувся до Державної податкової служби у Рівненській області зі скаргою, за результатом розгляду якої рішенням від 11.05.2012 року №7370/10-210/74 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби від 03.03.2012 року №0001102342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2500,00 грн. за основним платежем та 625 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001112342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2000,00 грн. та 500,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу платника від 15.03.012 року в цих частинах – без задоволення; та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби від 03.03.2012 року №0001102342 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 625 грн. та №0001112342 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 500,00 грн., а скаргу платника від 15.03.012 року у цих частинах – задоволено.

В подальшому 23.05.2012 року платник звернувся із відповідною скаргою до Державної податкової служби України, рішенням якої від 11.06.2012 року №16194/7/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 03.03.2012 року №0001102342 та №0001112342 з урахуванням рішення Державної податкової служби у Рівненській області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги платника.

За інформацією позивача, вказане рішення за результатом адміністративного оскарження направлено платнику 12.06.2012 року. В свою чергу, позивач отримав вказане рішення 14.06.2012 року (вх. №1784/8/01-39), про що додав докази до матеріалів справи.

Вирішуючи питання стосовно строку звернення податкового органу до суду про стягнення податкового боргу платника податків суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Водночас, цією ж нормою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно і позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Такі висновки викладені Вищим адміністративним судом України у листі від 10.02.2011 року №203/11/13-11.

Таким чином, строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу.

Так, строки сплати податкових зобов'язань регулюються статтею 57 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

56.17.4. виключено;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий).

Підпунктом 14.1.175. пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги за вих. №16194/7/10-2115 від 11.06.2012 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (з урахуванням рішення Державної податкової служби у Рівненській області за вих. №7370/10-210/74 від 11.05.2012 року) від 03.03.2012 року №0001102342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2500,00 грн. за основним платежем та 625 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001112342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2000 грн. та 500 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції. Внаслідок чого прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 17.05.2012 року №1000962342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3125,00 грн. та №1000972342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2500,00 грн.

Враховуючи процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань платника по податку на додану вартість та податку на прибуток, яка закінчилась прийняттям рішення Державної податкової служби 11.06.2012 року за вих. №16194/7/10-2115, зважаючи на встановлений податковим законодавством строк звернення податково органу до суду про стягнення податкового боргу у 1095 днів, який розпочинає свій відлік через 10 календарних днів, що надаються платнику для самостійної сплати з моменту виникнення податкового боргу, що виник, за правилами статті 56 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) наразі з дня отримання відповідачем рішення від 11.06.2012 року, в той час як позивач звернувся до суду вже 08.06.2015 року (вх. №9747/15), що охоплюється межами визначеного строку звернення до суду (1095 днів). Тобто реалізація позивачем відповідного права на звернення про стягнення податкового боргу наразі має місце протягом встановленого строку, відтак доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду суд визнає хибними та такими, що не грунтуються на нормах законодавства.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено надіслання (вручення) податкової вимоги також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, згідно з пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 03.10.2014 року №4076-25 є врученою відповідачу 08.10.2014 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи. Існування податкового боргу у сумі 7142,94 грн., у тому числі по податку на додану вартість у сумі 3180,30 грн. та по податку на прибуток у сумі 3962,64 грн., не заперечувалось відповідачем, оскільки заперечення з приводу факту наявності або розміру суми боргу суду не подані.

Таким чином, вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

За обставинами справи, вказана податкова вимога в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалась, не скасована, докази про сплату податкового боргу до суду не подавались.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рівне-Трейд" (ідентифікаційний код 37245915) податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 3180,30 грн. (три тисячі сто вісімдесят гривень 30 коп.) та по податку на прибуток у сумі 3962,64 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 64 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Кравчук Т.О.