Рішення

від 12.08.2010 по справі 2-1863/2010

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

м. Лубни, вул. Монастирська, 17, 37500, (053615) 31-92

Справа № 2-1863/10

Р I Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді - Матвієнка В.М. при секретарі - Павличенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах Полтавської області про визнання дій протиправними , зобов'язання нарахувати та стягнути 30% надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 1 січня 2008 по 31 грудня 2009 року включно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність управління, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги „Дитині війни’ ' та здійснення перерахунку, посилаючись те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у 2008-2009 роках така допомога йому виплачувалася у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком .

Позивач також вказав, що рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими була зупинена дія положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була бути нарахована соціальна допомога.

Прохає суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області, зобов’язати відповідача здійснити відповідне донарахування щомісячної соціальної державної допомоги з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року ; стягнути з відповідача на його користь не донараховану соціальну державну допомогу за цей період та судові витрати .

В судове засідання позивач не з'явився, згідно заявленого клопотання свої позовні вимоги підтримує, прохає справу слухати у його відсутність.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно. Направив суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у відсутність їх представника, проти позову заперечує.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів .

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.1 1.2004 р. № 2195-1V, набрав чинності 01.01.2006 р.)

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України „Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України АР Крим , областях, містах Києві та Севастополі , Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містахВ» від 30.04.2002 року № 8-2 .основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, однак така виплата підвищення до пенсії відповідачу не здійснювалась.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війниВ» , було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення .

Таким, чином позивачу повинно було здійснюватись нарахування та виплата належної йому допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2008-2009 роки.

Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розраху нку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області. Враховуючи вищевикладене. суд вважає управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області належним відповідачем поданій справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня по 31 грудня 2009 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

Строк звернення до суду за вимогами щодо захисту порушених прав позивачем не пропущено, оскільки, грошові зобов'язання держави щодо громадянина розцінюються як його власність, вимога стосується 3-х останніх років до подачі позову.Відновлення порушених прав позивача повинно провадитись не тільки за минулі роки, а на весь період дії закону, який надає йому права і який не застосовує відповідач.

Позивач наполягає на поверненні судових витрат, а тому їх слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України" «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 5- 12, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року .

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області на користь ОСОБА_1 8 гри. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат за 1ТЗ по розгляду цивільної справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського міськрайонного суду В.М.Матвієнко