Ухвала

від 27.10.2015 по справі 2/1522/8888/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8530/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши цивільну справу за заявою представника відповідача - ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 П про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства - фірма «Ч.С.М.», ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Головне управління Держасанепідслужби в Одеській області, Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Управління освіти й науки Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернулася з позовом в якому просила заборонити діяльність кафе-бару «Вечеря» у підвальному приміщенні будинку 4 по пр. Олександрівському у м. Одесі, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на праві приватної власності та зобов'язати ОСОБА_2 усунути допущені порушення її прав шляхом встановлення дощоприймачів та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.06.2015 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2014 року залишено без змін.

Представник відповідача - ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення по справі, у зв'язку з тим, що суд не вирішив питання про судові витрати, а саме: не відшкодував витрати на правову допомогу.

Позивачка у письмовій заяві до суду заперечувала проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції посилався на те, що у відповідності до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Згідно ч. 2 ст. 56 цього Кодексу особа, яка надає правову допомогу має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2011 року адвокат ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю №1351 від 05.05.2005 року, (а.с. 63, т.1) та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги по зазначеній справі (а.с. 61, т. 1). Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 62, т.1 ) ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 за вказаним договором 4000 грн. 17.04.2013 року до суду надано було розрахунок витрат на правову допомогу за вищевказаним договором (а.с. 102, т. 2).

На підставі наведеного суд першої інстанції вважав, що заява представника відповідача - ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Колегія вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі не містять підстав для скасування додаткового рішення суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 приймав участь у розгляді справи як представник ФОП ОСОБА_2, судом не постановлювалася відповідна ухвала в порядку визначеному п.5 ч.6 ст. 130 ЦПК України про допуск ОСОБА_3 в якості особи яка надає правову допомогу ФОП ОСОБА_2, та ФОП ОСОБА_8 не подавав відповідну заяву про допуск до участі у справі ОСОБА_3 як особи яка надає йому правову допомогу, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегія вважає помилковим.

Частиною 4 ст. 42 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

У пунктах 47-48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року «"Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Непостановлення судом першої інстанції ухвали про допуск ОСОБА_3 в якості особи яка надає правову допомогу ФОП ОСОБА_2, не змінює процесуального статусу ОСОБА_3, як представника та особи яка надає правову допомогу ФОП ОСОБА_2, оскільки він був залучений до розгляду справи на підставі договору про надання правової допомоги по зазначеній справі між ФОП ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3П (а.с. 61, т. 1), а також ордера адвоката ОСОБА_3 (а.с. 70).

На підставі наведеного колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_4 та залишає додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року без змін.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити. Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді О.А. Ступаков

ОСОБА_9

ОСОБА_10