Ухвала

від 26.06.2014 по справі 826/1024/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про заміну сторони виконавчого провадження

26.06.2014 р. м. Київ № 826/1024/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби проПро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2012 № 0001181702 та № 0001161702.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2013 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 31.10.2012 №№0001181702. 0001161702. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 03124, АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) 57коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 03151, м. Київ, вулиця Смілянська, 6).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

На виконання вищевказаної постанови позивачу 02.04.2014 видано виконавчий лист.

Позивачем подано заяву від 22.05.2014 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, в якій просить суд замінити боржника, а саме Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

04.06.2014 представник податкового органу подав клопотання про зміну способу і порядку виконання постанови суду №826/1024/13-а від 02.04.2013.

Суд призначив розгляд даного клопотання на 05.06.2014, про що повідомив сторін шляхом надіслання телефонограм у порядку ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 05.06.2014 позивач підтримала клопотання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником Державну податкову інспекцію в Солом'янському районі Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просила його задовольнити.

Заявлене клопотання позивачка обґрунтовувала тим, що на її думку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» №229 від 20.03.2013 Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби було реорганізовано на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Представник податкового органу заперечувала проти задоволення заявленого позивачем клопотання про заміну сторони виконавчого провадження. Також представник відповідача підтримала клопотання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, подане представником податкового органу 04.06.2014 через відділ документообігу суду.

В судове засідання 17.06.2014 сторони не прибули, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи. 05.06.2014 через відділ документообігу суду надійшло сумісне клопотання сторін про розгляд справи без участі представників сторін.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулася з заявою до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1024/13-а.

Листом від 25.02.2014 №05-08/555-2478 Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві повідомило, що відповідно до пункту двадцять четвертого Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» №845 стягувачу потрібно звернутися до органу Казначейства в якому обслуговується боржник.

Після отримання вищевказаного листа позивачка звернулася з виконавчим листом до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва.

Листом від 18.04.2014 № 02-13/274 Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва повернуло позивачу виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом м. Києва №826/1024/13-а від 02.04.2014 без виконання зазначивши, що в управлінні відсутні відкриті рахунки по установі - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 26088860) - боржника у зазначеному виконавчому листі, також відсутністю права в управління змінювати сторону виконавчого провадження.

Листом Мінфіну від 11.06.2012 №31-08330-10-18/14701 «Щодо питань повернення судового збору» адресованого Державній судовій адміністрації роз'яснено, що у разі виникнення підстави для повернення судового збору, його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Зазначеною Постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають приймати такі рішення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок №845). (Постанова Кабінету Міністрів України, від 03.08.2011, № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників").

Даний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

· заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

· оригінал виконавчого документа;

· судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

· оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту сьомого Порядку №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

У відповідності до положень статті четвертої Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Вищевказана норма Закону має відсильний характер до Закону України "Про виконавче провадження". Даний Закон, а саме стаття сорок сьома містить вичерпний перелік підстав, з яких може бути повернено виконавчий документ стягувану.

Відповідно до Порядку №845 Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

У той же час в Листі від 18.04.2014 № 02-13/274 Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва за підписом начальника С.В. Гончаренка, відсутні підстави, визначені чинним законодавством України, які б мали наслідком повернення виконавчого документу стягувачу.

При цьому суд звертає увагу позивача, що в разі, якщо він вважає, що дії/бездіяльність органу Казначейства є протиправними та завдають шкоди його законним правам та інтересам, він має право звернутися до суду з позовом про оскарження дій/бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва.

Також суд зазначає, що неправомірні дії/бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва самі по собі не можуть бути підставою для задоволення клопотання позивача про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно частиною першою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Як встановлено під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві шляхом реорганізації Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором 03 червня 2013 року внесено запис про реєстрацію юридичної особи Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви СПД - ФО ОСОБА_1 та заміни боржника виконавчого провадження - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Щодо клопотання відповідача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 02.04.2013, воно не підлягає задоволенню, та доводи, які наводить податковий орган в рахунок його задоволення, спростовується виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України. У разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні асигнування.

Водночас пунктом 19 Порядку №845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Тобто Закони мають пріоритет над підзаконними актами.

Саме у зв'язку з цим, під час винесення рішення було визначено спосіб виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат на користь позивача. При цьому суд виходив з необхідності покладати відповідальність за протиправне рішення не на судові органи, шляхом зменшення їх фінансування, а на отой орган держави, що приймав скасоване рішення.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про заміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки запропонований боржником спосіб порушить порядок розподілу судових витрат за рахунок сторін, покладе на суд обов'язок відшкодування судового збору позивачу за неправомірні дії державного органу - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

З огляду на викладене, керуючись статтею 122, 160, 165, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання позивача про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Замінити Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

У задоволенні клопотання відповідача про зміну способу і порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Арсірій Р.О.