Ухвала

від 15.10.2015 по справі 814/2423/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17650/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дункан Ойл» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 31 липня 2014 року № 0000532200 за касаційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дункан Ойл» (далі ТОВ «Дункан Ойл», позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Баштанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (далі ДПІ, відповідач) повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року № 0000532200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення перевірки, порушення порядку її проведення, а також зазначав про необґрунтованість викладених в акті перевірки висновків податкового органу. Проведення господарських операцій із поставки товарів між позивачем та його контрагентами, як і правомірність віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджується відповідними первинними документами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема тим, що відправлення відповідного листа, достатньо для початку перевірки, сам факт отримання платником відповідного повідомлення не є необхідним для виникнення права на проведення перевірки. Крім того, факт проведення господарських операцій з контрагентами позивача не підтверджується, що свідчить про відсутність необхідних умов для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

14 квітня 2014 року позивачем отримано запит ДПІ №170/10/14-24-15/24 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому, на підставі вимог пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 , п. 73.3 ст. 73 , пп. 78.1.1 , пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 , ст. 79 Податкового кодексу України , відповідач просив надати інформацію щодо взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (а.с.114).

28 квітня 2014 року ТОВ «Дункан Ойл» було надано відповідь на вказаний вище запит та копії усіх первинних документів, які вимагалися цим запитом (а.с.115).

4 липня 2014 року відповідачем винесено наказ № 421 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дункан Ойл», який було змінено Наказом від 8 липня 2014 року № 428 (а.с.135-136), перевірка призначена на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.1 , п. 79.2 ст. 79 , п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України тривалістю п'ять робочих дні з 4 липня 2014 року.

Копія такого наказу разом із повідомленням (а.с.137) від 4 липня 2014 року про проведення перевірки направлена на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням та отримана ним 17 липня 2014 року (а.с.134).

У повідомленні, отриманому позивачем після проведення перевірки, йому запропоновано згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної фіскальної служби.

На підставі наказів з 4 липня 2014 року по 10 липня 2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Дункан Ойл» (код ЄДРПОУ 31257747) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., за результатами якої складено акт № 7/22/31257747 від 10 липня 2014 року.

31 липня 2014 року відповідачем на підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000532200 (форми «Р»), яким визначено ТОВ «Дункан Ойл» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 134 895 грн., в т.ч. 107 916,00 грн. - основний платіж, 26 979,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК , не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу .

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК , який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не дотримано приписів вказаної норми.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Колегія суддів вважає помилковим тлумачення податковим органом пункту 79.2 статті 79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК , КАС виключають тлумачення, яке наводить податковий орган у справі, що розглядається.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК .

Тлумачення, яке наводить податковий орган у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК , з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року в справі № 21-425а/14.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі № 814/2423/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст 235-244-2 КАС України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко