Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/651/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17316/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за поданням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будархреставрація» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будархреставрація» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. (далі - ДПІ) звернулась до суду першої інстанції з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будархреставрація» (далі - відповідач, ТОВ «Будархреставрація»), застосованого рішенням виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві Лавровим О.С. від 16.01.2015 року № 285/10/26-51-22-08.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, подання задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відмова посадової особи платника податків від допуску до проведення перевірки посадових осіб податкового органу є правовою підставою для застосування до такого платника умовного арешту його майна.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні подання. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що ним правомірно відмовлено у допуску посадових осіб податкового органу для проведення перевірки оскільки запит від 09.12.2014 року № 13475/10/26-51-15-01-127 не відповідав вимогам законодавства та не підлягає виконанню, а тому у ДПІ були відсутні правові підстави для проведення перевірки та, як наслідок, прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 16.01.2015 року № 285/10/26-51-22-08.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ДПІ направила відповідачу запит від 09.12.2014 року № 13475/10/26-51-15-01-127 про надання інформації та її документального підтвердження, яким податковий орган з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 та пп. 20.1.1 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, ст. 42, пп. 62.1.2, 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 73.3 ст. 73 ПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245, запропонував відповідачу надати документи за вересень 2014 року, включаючи первинну документацію, та зазначив про необхідність надання певної інформації щодо господарської діяльності відповідача і його правовідносин з контрагентами, за результатами яких товариством були обчислені його податкові зобов'язання.

Зазначений запит був отриманий відповідачем 11.12.2014 року

Листом від 12.01.2015 року ТОВ «Будархреставрація» повідомило ДПІ про те, що запит від 09.12.2014 року № 13475/10/26-51-15-01-127 не відповідає вимогам законодавства, а тому не підлягає виконанню, оскільки у запиті не вказано про підстави для його надіслання.

ДПІ був прийнятий наказ від 16.01.2015 року № 32-П про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будархреставрація» з питань дотримання вимог чинного законодавства за вересень 2014 року з 16.01.2015 року, тривалістю п'ять робочих днів та видано відповідне направлення на перевірку.

16.01.2015 року посадовими особами ДПІ було складено акт № 33 про відмову від підпису посадовими особами ТОВ «Будархреставрація» в направленні на перевірку від 16.01.2015 року № 17/26-51-22-03-10, а також акт № 34 про неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку платника податків у зв'язку з недопущенням посадових осіб податкового органу до її проведення та, відповідно, про неможливість вручення копії наказу від 16.01.2015 року № 32-П на перевірку та пред'явлення направлення від 16.01.2015 року № 17/26-51-22-03-10 на її проведення.

Начальник управління податкового аудиту ДПІ 16.01.2014 року звернувся до виконуючого обов'язки начальника ДПІ з проханням застосувати адміністративний арешт майна платника податків.

Рішенням виконуючого обов'язки начальника ДПІ Лаврова О.С. від 16.01.2015 року № 285/10/26-51-22-08 було застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Будархреставрація», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-а, оф. 616.8.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Виходячи з системного аналізу наведених норм суд касаційної інстанції приходить до висновку, що застосування адміністративного арешту майна можливе за наявності двох самостійних обставин, як разом так і поодинці, зокрема, відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого подання, з огляду на наявність однієї з обставини, на підставі якої можливе застосування адміністративного арешту майна, зокрема, відмови відповідача у допуску працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому правомірно підтверджено обґрунтованість застосування податковим органом умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Будархреставрація».

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що наказ ДПІ від 16.01.2015 року № 32-П про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будархреставрація» з питань дотримання вимог чинного законодавства за вересень 2014 року з 16.01.2015 року відповідачем не оскаржено та такий є чинним, а тому доводи ТОВ «Будархреставрація» про відсутність підстав для проведення перевірки та правомірність відмови у допуску посадових осіб ДПІ до перевірки є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будархреставрація» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 826/651/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко