Ухвала

від 29.09.2015 по справі 2605/17733/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Усика Г.І., Пікуль А.А.

при секретарі Троц В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24.06.2015 у справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - Єщенко Ю.І. про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.06.2015 в задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - ЄщенкоЮ.І. про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, на неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не взято до уваги докази на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, докази, що вказують на обізнаність боржника про наявність відкритого виконавчого провадження та строки його добровільного виконання, докази на підтвердження наявності у боржника закордонного паспорта та докази виїзду боржника на довгий час за межі України з метою уникнення цивільно-правової відповідальності, натомість взяті до уваги докази, які одержані з порушення встановленого законом порядку.

Вважаючи постановлену ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання.

Справа № 2605/17733/12 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/10900/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою подання державного виконавця задовольнити.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, просила залишити її без змін.

Державний виконавець ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві - Єщенко Ю.І. в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2013 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 477357 грн. та судовий збір в розмірі 3219 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2013 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2013 залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили, а тому на його виконання 06.11.2013 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/756/520/13.

З матеріалів справи, також, вбачається, що у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві на виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 40607233 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 480 576 грн.

Як зазначав державний виконавець у своєму поданні, боржником рішення суду не виконані в термін, наданий для самостійного виконання, на вимоги державного виконавця боржник не з'являється, будь-які спроби зв'язатися з ним є безуспішними. Також зазначав, що боржник має доходи, але приховує їх від державного виконавця, заборгованість перед стягувачем не погашає, відповідно ОСОБА_3 ухиляється від виконання рішення суду.

З цих підстав державний виконавець просив суд обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань у повному обсязі за виконавчим листом № 2/756/520/13 виданого 18.06.2013 Оболонським районним судом м. Києва.

Відмовляючи в задоволенні подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що боржник - ОСОБА_3 є громадянином Республіки Болгарія та на території України не перебуває, а також не встановлено факт його ухилення від виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Частинами 3 і 4 ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що виїзд та в'їзд з/та в Україну іноземця та особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Отже, боржника може бути тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України лише у разі його ухилення від виконання зобов 'язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов 'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Посилання боржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не взято до уваги докази на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, докази, що вказують на обізнаність боржника про наявність відкритого виконавчого провадження та строки його добровільного виконання, докази на підтвердження наявності у боржника закордонного паспорта та докази виїзду боржника на довгий час за межі України з метою уникнення цивільно-правової відповідальності, є такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки всі вищевказані докази були дослідженні судом під час розгляду справи, та їм надана належна оцінка в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

Крім того, державним виконавцем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що за час виконання судового рішення боржник виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом залишення території України.

Разом з тим, матеріали справи та виконавчого провадження містять докази, а саме заяви подані представником боржника - ОСОБА_8, та ОСОБА_11, які вказають на те, що боржник не відмовляється від виконання покладеного на нього обов'язку щодо виконання рішення суду, не ухиляється від такого обов'язку та інформує державного виконавця через своїх представників щодо наявності майна або зміни місця проживання чи перебування.

Враховуючи вищевикладене, фактичні обставини справи та зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України і доданих до нього матеріалів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для обмеження ОСОБА_3, у праві виїзду за межі України, оскільки він є громадянином Республіки Болгарія та на території України не перебуває, та не встановлено факт ухилення від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань.

Таким чином, твердження апелянта про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення даного питання, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які стягувач посилається в апеляційній скарзі є недоведеними та такими, що не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Ухвалу судом першої інстанції було постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24.06.2015 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: