Ухвала

від 27.10.2015 по справі 918/246/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 жовтня 2015 року Справа № 918/246/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі № 918/246/15 за позовом навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" про визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, балансова вартість спірного майна на момент подання позову складала 305 000 грн, що підтверджується довідкою від 1 червня 2014 року № 158.

Ураховуючи, що при зверненні з позовною заявою позивачем було сплачено 6 100 грн судового збору, відповідно за подання касаційної скарги навчально-курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" повинен сплатити 7 300 грн судового збору, що становить 120 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, подані скаржником квитанції від 23 вересня 2015 року № 0.0.439332216.1, № 0.0.439330890.1 не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддя М.В. Кузьменко Суддя І.М. Васищак Суддя В.І. Студенець