Рішення

від 19.10.2015 по справі 904/7839/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.15р. Справа № 904/7839/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибницька ферма "Акватоп", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський осетровий завод "Акваріус", м. Дніпропетровськ

про стягнення 78 592,93 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.09.2015 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, Витяг № НОМЕР_1 від 19.08.2015 року, директор.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибницька ферма «Акватоп» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський осетровий завод "Акваріус" про стягнення заборгованості у сумі 78 592,93 грн., з яких: 50 526,00 грн. - основна сума боргу, 26 588,71 грн. - інфляційні втрати, 1 478,22 грн. - 3% річних. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за видатковими накладними № 214 від 13.08.2014 року на суму 4494,00 грн. (з урахуванням часткової оплати у розмірі 10899,00грн.), № 228 від 04.09.2014 року на загальну суму 42 021,00 грн., № 229 від 04.09.2014 року на загальну суму 4 011,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський осетровий завод "Акваріус" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року з призначенням її до розгляду на 28.09.2015 року, після чого розгляд справи було відкладено на 19.10.2015 року.

17.09.2015 року до господарського суду факсимільним засобом зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибницька ферма "Акватоп" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2015 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

У судовому засіданні 19.10.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибницька ферма «Акватоп» (далі- Позивач) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський осетровий завод "Акваріус" (далі - Відповідач) у період із серпня 2014 року по вересень 2014 року товар (осетр живий для вирощування) на загальну суму 61425, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими наступними видатковими накладними:

- № 214 від 13.08.2014 року на суму 15393,00 грн.;

- № 228 від 04.09.2014 року на суму 42021,00 грн.;

- № 229 від 04.09.2014 року на суму 4011,00 грн. (а.с. 15 - 17 том 1).

Надані до справи видаткові накладні, визначають статус сторін у даному правовідношенні. Зокрема, постачальника (позивач) та покупця (відповідач), містять предмет, кількість та ціну товару, а також засвідчують факт передачі вказаного товару, що свідчить про укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини шостої цієї статті вказаного Кодексу до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Згідно з пунктом 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок виникає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

За таких обставин, строк оплати за цими накладними визначається за правилами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, оплата поставленого товару мала бути здійснена: за накладною № 214 від 13.08.2014 року на суму 15393,00 грн. - 13.08.2014 року, за накладними № 228 від 04.09.2014 року на суму 42021,00 грн. та № 229 від 04.09.2014 року на суму 4011,00 грн. - 04.09.2015 року.

Строк оплати товару за вказаними накладними є таким, що настав. Доказів оплати отриманого товару за вказаними накладними відповідач суду не надав.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 12 від 18.12.2014 року про сплату заборгованості у сумі 50256,00 грн., з яких: 4494,00 грн. - залишок заборгованості за накладною № 214 від 13.08.2014 року; 42021,00 грн. за накладною № 228 від 04.09.2014 року; 4011,00 грн. за накладною № 229 від 04.09.2014 року.

Відповідач листом № 6 від 06.01.2015 року за підписом директора ОСОБА_2 визнав наявність заборгованості перед позивачем та зобов'язався сплатити борг до 01.03.2015 року (а.с. 11 том).

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати відповідачем залишку грошових коштів у сумі 50 526,00 грн. за отриманий товар відповідач суду не надав.

У судовому засіданні представник відповідача заявлену до стягнення заборгованість визнав.

Отже, обставини на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 50526,00 грн. є законними і обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 1478,22 грн. нараховані із заборгованості за товар за кожною видатковою накладною окремо, а саме:

- № 214 від 13.08.2014 року на суму 4494,00 грн. за період 14.08.2014 року по 25.08.2015 року - 138,88 грн.

- № 228 та №229 від 04.09.2014 року на загальну суму 46032,00 грн. за період з 05.09.2014 року по 25.08.2015 року - 1339,34 грн.

За наслідками перевірки розрахунку 3% річних у сумі 1478,22 грн. порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Інфляційні втрати у сумі 26 588,71 грн. нараховані позивачем за прострочку в оплаті товару:

- із заборгованості 4494,00 грн. за видатковою накладною № 214 від 13.08.2014 року за період серпень 2014 року - серпень 2015 року - 2414,87 грн.;

- із заборгованості 46032,00 грн. за видатковими накладними №№228, 229 від 04.09.2014 року за період вересень 2014 року - серпень 2015 року - 24 173,84 грн.

За наслідком перевірки вказаного розрахунку порушень не встановлено, у зв'язку з чим заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 26 588,71 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1827, 00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський осетровий завод "Акваріус" (49102, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 35807198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька ферма «Акватоп» (65007, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд. 2, ідентифікаційний код 34995070) основний борг у сумі 50 526,00 грн., 3% річних у сумі 1 478,22 грн., інфляційні втрати у сумі 26 588,71 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2015 року.

Суддя ОСОБА_3