Ухвала

від 20.03.2014 по справі 30/5009/1264/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2014 Справа № 30/5009/1264/11

Суддя господарського суду Запорізької області Кагітіна Л.П. , розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником та матеріали справи № 30/5009/1264/11

за позовом: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Металургремонт» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1д)

про стягнення 37401,60 грн. збитків,

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від заявника: ОСОБА_1, довіреність № 03 від 03.01.2014 р.;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 61 від 01.11.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

24.02.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2014 р. суддею Кагітіною Л.П. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 20.03.2014 р.

Заявник у своїй заяві просить замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача по справі № 30/5009/1264/11 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 200/203 від 31.12.2013 р.

В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» посилається на приписи ст.25 ГПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 512 - 515 Цивільного кодексу України. Вважає, що внаслідок укладення договору відступлення права вимоги між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», останній набув статусу сторони у справі, а у виконавчому провадженні - статусу стягувача.

За клопотанням представників заявника та позивача розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у судовому обсязі в повному обсязі підтримав доводи, викладені у заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, наведені у наданому суду письмовому відзиві на заяву, проти заміни ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на його правонаступника ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового слухання були повідомлений належним чином. Письмового відзиву та витребуваних судом документів відповідачем не надано.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 24.02.2014 р. про призначення судового засідання на 20.03.2014 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві і в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу ухвала направлена на адресу: 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-д, що відповідає відомостям Витягу з ЄДРПОУ станом на 18.03.2014 р. Ухвалу суду повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою - відсутність адресата.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За наведених обставин заява розглядається за відсутності представника відповідача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» проаналізувавши матеріали та обставини справи, вислухавши пояснення представників позивача та заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2011 р. у справі № 30/5009/1264/11 було задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Металургремонт» стягнуто 37401,60 грн. передплати, 374,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення суду було видано наказ № 30/5009/1264/11 від 03.06.2011 р.

Постановою Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 07.11.2012 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 03.06.2011 р.

Станом на момент розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2011 р. по справі № 30/5009/1264/11, яке набрало чинності 03.06.2011 р., не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Посилаючись на ст. 25 ГПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 512 - 515 Цивільного кодексу України, ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»» просить замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача по справі № 30/5009/1264/11 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

В якості підстави набуття статусу правонаступника позивача щодо зобов'язання боржника у даній справі заявник посилається на заміну ним первісного кредитора (позивача) відповідно до договору про відступлення права вимоги № 200/203 від 31.12.2013 р.

31.12.2013 р. між Державним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» укладено Договір про відступлення права вимоги №200/203 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 р. № 955.

Відповідно до п. 1.1 Договору Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний кредитор) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Новий кредитор) приймає від Первісного кредитора, право вимоги, передбачене у п.1.2 Договору.

За змістом п. 1.2 Договору, передається право вимоги Первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Металургремонт» (код ЄДРПОУ 32696020) (далі - Боржник) грошових коштів на загальну суму 38011,62 грн. (37401,60 грн. передплати, 374,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), що є несплаченою на дату підписання Акту приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»!.

Акт приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» підписано 31.12.2013 р.

Листом (повідомленням) первісного кредитора № ВК/02-282 від 24.01.2014 р. боржник був сповіщений про перехід права вимоги та повідомлені реквізити нового кредитора.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто сукупність прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Із вищенаведеного можна зробити висновок, що заміна кредитора у зобов'язанні відбувається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору або не заборонено законом

В даному випадку, ні Договором, на підставі якого виникла заборгованість, ні законом будь-яких обмежень щодо передачі прав та обов'язків за зобов'язанням не встановлювалось.

Таким чином, новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», у відповідності до ст. 512 ЦК України, в повному обсязі набув цивільних прав та обов'язків, як кредитор по відношенню до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Металургремонт» у зобов'язанні щодо погашення боргу в сумі 38011,62 грн. (37401,60 грн. передплати, 374,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Безспірність вимог до боржника підтверджена рішенням господарського суду Запорізької області від 17.05.2011 р. по справі № 30/5009/1264/11.

Приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник в обґрунтування своєї заяви, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, чинним господарським процесуальним законодавством врегульовано лише питання повного або універсального правонаступництва (у разі реорганізації юридичної особи), питання щодо сингулярного правонаступництва (відступлення права вимоги) діючим процесуальним законодавством не врегульовано.

У діючому Цивільному кодексі України відступлення права вимоги є одним із різновидів заміни сторони у зобов'язанні. В даному випадку мова йде про заміну кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги є формою сингулярного (часткового) правонаступництва. На відміну від універсального правонаступництва (повного) при сингулярному правонаступник отримує від правопопередника лише частину прав, а не весь їх обсяг.

Сингулярне правонаступництво тісно пов'язане зі здійсненням правонаступником і правопопередником підприємницької діяльності в основі якої є договір, юридична рівність, майнова самостійність, вільне волевиявлення.

В Україні кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України).

Майнові зобов'язання, що виникають у учасників підприємницької діяльності регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей визначених Господарським кодексом України (абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України.

Таким чином, Цивільний кодекс України є основним доктринальним актом, що регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальні положення про зобов'язання, виникнення, порядок виконання, припинення, підстави та порядок заміни сторони у зобов'язанні викладені у п'ятій книзі Цивільного кодексу України «Зобов'язальне право».

Системний аналіз ст.ст. 1, 2, 4, 509-525 Цивільного кодексу України вказує на те, що підстави та порядок заміни сторони у зобов'язанні регулюються виключно Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, до сфери регулювання Господарського процесуального кодексу України відноситься встановлення правил процесу судочинства для суб'єктів підприємницької діяльності, визначення прав та обов'язків сторін - учасників процесу.

Отже, до сфери дії Господарського процесуального кодексу України не відноситься врегулювання відносин, пов'язаних із заміною сторони у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарські суди», Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вже зазначалося вище, стаття 25 Господарського процесуального кодексу України визначає поняття процесуального правонаступництва та порядок дій суду при процесуальному правонаступництві в разі повного (універсального) правонаступництва, що має місце внаслідок реорганізації підприємства чи організації, і не розглядає порядку заміни сторони процесу при сингулярному правонаступництві, що має місце у випадку відступлення права вимоги.

Однак, суд з огляду на системний аналіз норм Конституції України і законів, що регулюють аналогічні правовідносини в інших галузях права, дійшов висновку, що процедура процесуального правонаступництва має запроваджуватись і у випадку якщо має місце сингулярне правонаступництво.

Таким чином, питання заміни сторони у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги повністю врегульовано Цивільним кодексом України. Господарський процесуальний кодекс України прямо не встановлює процедуру сингулярного правонаступництва, однак до врегулювання питання на законодавчому рівні суд дійшов висновку про застосування з даного приводу принципу аналогії закону, шляхом застосування ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Це витікає із принципу верховенства закону. Процесуальний закон не може обмежувати права осіб, встановлені матеріальним законом, а також забороняти вчинення дій, які передбачені матеріальним правом. Процесуальний закон покликаний гарантувати дотримання прав та свобод осіб, передбачених нормами матеріального права, та забезпечувати їх відновлення в разі порушення іншими особами.

Також, у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження» .

Частиною 5 ст. 8 названого Закону передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача по справі № 30/5009/1264/11 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м. Запоріжжя, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, слід задовольнити.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» слід вважати позивачем по справі № 30/5009/1264/11.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про заміну стягувача по справі № 30/5009/1264/11 його правонаступником задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача по справі №30/5009/1264/11 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194731) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 38983006, р/р 26006103297002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764) у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 200/203 від 31.12.2013 р.

Ухвалу надіслати сторонам у справі та до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції до відома та виконання.

Суддя Л.П. Кагітіна