Постанова

від 29.10.2015 по справі 908/2508/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 908/2508/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грека Б.М.- головуючого, Ковтонюк Л.В., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), прокуратуриСуходольський С.М., старший прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі№ 908/2508/15-г Господарського суду Запорізької області за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

Розпорядженням В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 28.10.2015 №05-05/2025 у зв'язку з відпусткою судді Бондар С.В. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Грек Б.М. - головуючий, судді Ковтонюк Л.В., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 908/2508/15-г.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" про визнання права власності на приміщення аптеки НОМЕР_1, яке розташовано по АДРЕСА_1, загальною площею 984,7 кв.м., вартістю 485502 грн, за територіальними громадами Василівського району в особі Василівської районної ради Запорізької області та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" приміщення аптеки НОМЕР_1, яке розташовано по АДРЕСА_1, загальною площею 984,7 кв.м., вартістю 485502 грн, на користь територіальних громад Василівського району в особі Василівської районної ради Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 (суддя Смірнов О.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015 (судді: Будко Н.В. - головуючий, М’ясищев А.М., Сгара Е.В.), позовні вимоги задоволено; визнано право власності на приміщення аптеки НОМЕР_1, яке розташовано по АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 97764223209, загальною площею 984,7 кв.м., вартістю 485502 грн за територіальними громадами Василівського району Запорізької області в особі Василівської районної ради Запорізької області; витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" приміщення аптеки НОМЕР_1, яке розташовано по АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 97764223209, загальною площею 984,7 кв.м., вартістю 485502 грн, на користь територіальних громад Василівського району Запорізької області в особі Василівської районної ради Запорізької області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 19420,08 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу Заступник прокурора Запорізької області спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 21.11.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (Банк) та Комунальним підприємством "Центральна районна аптека №31" Василівської районної ради Запорізької області (Позичальник) було укладено Кредитний договір №12-043/02-01 про відкриття кредитної лінії, за умовами п.2.1. якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 100000 гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором.

27.11.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Територіальною громадою Василівського району в особі Василівської районної ради Запорізької області (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, п.1.2. якого передбачено, що предметом іпотеки є майно: приміщення аптеки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний № 15694621, що належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на приміщення аптеки НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області 23.05.2002, зареєстрованим в РКП "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області в книзі №1 номер запису №190, та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим РКП "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області 14.11.2006 за № 12493995.

Також суди встановили, що у період 2007-2008 р.р. відносно зазначеного нерухомого майна укладено ряд угод про відступлення права вимоги за вищезазначеними договорами. Всі права за укладеним 19.04.2008 договором про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 12-043/02-01 про відкриття кредитної лінії від 21.11.2006, а також за укладеним 23.04.2008 договором відступлення права вимоги за договором іпотеки, перейшли до приватного підприємства "Дельфа-Плюс", а у подальшому на підставі договору від 28.08.2008 №5307 - до ОСОБА_8

Рішенням постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі "Українська Товарна Біржа" від 16.09.2008 у справі №000400/08 за позовом ОСОБА_8 до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31" Василівської районної ради Запорізької області про визнання права власності визнано право власності ОСОБА_8 на приміщення аптеки НОМЕР_1 загальною площею 984,7 кв.м., позначене на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано районне комунальне підприємство "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області зареєструвати право власності ОСОБА_8 на приміщення аптеки НОМЕР_1 загальною площею 984,7 кв.м., позначене на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано право власності ОСОБА_8 на вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв.м., позначене на плані літерою "А", реєстраційний номер18876853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язано районне Комунальне підприємство "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області зареєструвати право власності ОСОБА_8 на вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв.м., позначене на плані літерою "А", реєстраційний номер 18876853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 16.10.2008 у справі №6-197/08 задоволено заяву ОСОБА_8 про видачу виконавчого документа та видано виконавчий лист за вказаним рішенням третейського суду.

Районним комунальним підприємством "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради 01.12.2008 здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_8

01.12.2008 між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

02.12.2008 між ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Тобто, право власності на майно перейшло від ОСОБА_8 до ОСОБА_9, а потім від ОСОБА_9 до ОСОБА_10

Прокуратурою Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради рішення третейського суду оскаржено до Василівського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28.08.2009 у справі № 6-22/2009, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.12.2009, рішення третейського суду скасовано.

Також ухвалою апеляційного суду Луганської області від 04.08.2009 у справі №22ц-1201/09 скасовано ухвалу Свердловського міського суду Луганської області від 16.10.2008 та прийнято нову ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі "Українська товарна біржа" від 16.09.2008.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010 у справі №2-681/2010 за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_10, районного комунального підприємства "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство "Центральна районна аптека №31" Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про витребування майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_10 до Василівської районної ради Запорізької області, районного комунального підприємства "Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство "Центральна районна аптека №31" Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про витребування майна, позов задоволено; витребувано, зокрема, з володіння ОСОБА_10 приміщення аптеки НОМЕР_1, загальною площею 987,7 кв.м, позначене на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Василівське БТІ скасувати державну реєстрацію зазначеного приміщення аптеки за ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та поновити державну реєстрацію на нього за територіальною громадою в особі Василівської районної ради Запорізької області; у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_10 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.07.2012 рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010 залишено без змін.

04.07.2013 на виконання рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010 у вказаній справі проведено державну реєстрацію права власності на вбудоване приміщення аптеки за Василівською районною радою Запорізької області.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11.09.2013 апеляційну скаргу ОСОБА_11 задоволено; рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_10 задоволено, визнано останнього добросовісним набувачем зазначеного нерухомого майна: приміщення аптеки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Василівську районну раду Запорізької області звільнити зазначене приміщення аптеки.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 29.10.2013, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2013, задоволено заяву ОСОБА_11, допущено поворот виконання рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010, зобов'язано Реєстраційну службу Василівського РУЮ Запорізької області скасувати державну реєстрацію приміщення аптеки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за територіальною громадою Василівського району в особі Василівської районної ради та поновити її за ОСОБА_10

На виконання вказаної 14.01.2014 ухвали суду проведено державну реєстрацію права власності на вбудоване приміщення аптеки за ОСОБА_10

21.01.2014 між ОСОБА_10 (продавець) та ТОВ "Простір Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого право власності на спірний об'єкт нерухомості перейшло до ТОВ "Простір Сервіс" та зареєстровано за останнім.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.09.2014 касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.09.2013 задоволено; касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 29.10.2013 та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2013 задоволено частково; рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.09.2013, ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 29.10.2013 та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2013 скасовано; рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2010 залишено без змін.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, нормами ст.ст.321, 328, 330, 388, 392 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав, одним із яких є визнання права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведеного положення особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі № 56/68).

Вимога про визнання права власності може бути поєднана з іншими вимогами (про витребування майна з чужого незаконного володіння, про виключення майна з акта опису та ін.).

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постановах Верховного Суду України від 16.04.2014 у справі №6-146цс13 та від 30.09.2014 у справі №43/440-6/231, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування норми ч.1 ст.388 ЦК України, зазначено, що за змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Згідно з ч.1 ст.111 28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи те, що, як встановлено господарськими судами, спірне нерухоме майно належало до комунальної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.05.2002; та вибуло з володіння територіальної громади Василівського району в особі Василівської районної ради поза її волею, а тому не могло бути предметом договорів купівлі-продажу, які укладались у подальшому, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, стосовно того, що Василівська районна рада своїм рішенням №19 від 25.10.2006 надала згоду на укладання договору іпотеки та згоду на реалізацію майна в разі невиконання КП "ЦРА №31" зобов'язань за договором, в забезпечення якого був кладений іпотечний договір, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у даній справі з огляду на викладене вище, а також враховуючи таке. По-перше, як встановлено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.07.2012 (а.с.51-56 т.1), рішенням Василівської районної ради №19 від 25.10.2006 надано дозвіл КП "ЦРА №31" на одержання кредиту під заставу приміщення аптеки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а не на реалізацію майна, як зазначає відповідач), а по-друге, цією ж ухвалою встановлено, що 02.06.2008 (тобто ще до прийняття рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі "Українська Товарна Біржа" від 16.09.2008) КП "ЦРА №31" шляхом внесення всієї суми боргу на депозит приватного нотаріуса для передачі ПП "Дельфа-Плюс" у повному обсязі виконало перед останнім свої зобов'язання за договором факторингу та кредитним договором. За змістом ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі №908/2508/15-г залишити без змін.

Головуючий Б. Грек

Судді Л. Ковтонюк

Д. Кривда