Рішення

від 19.10.2015 по справі 135/1065/13-ц

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1065/13-ц

Провадження у справі № 2/135/9/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Білодіда П.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника Ладижинської міської ради ОСОБА_2,

представника Держгеокадарстру ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижині Вінницької області цивільну справу за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради звернувся до суд з указаним позовом , в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯО № 560381 від 26 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у м. Ладижині Вінницької області, кадастровий номер 0510600000:07:028:0040, виданий на ім'я ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 повернути вказану вище земельну ділянку у розпорядження Ладижинської міської ради; судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що проведеною прокуратурою Вінницької області перевіркою виявлено факт порушення законодавства при видачі на ім'я ОСОБА_4 вказаного вище державного акта на право власності на землю. Так, в державному акті вказано, що його видано на підставі рішення Ладижинської міської ради № 891 від 04 липня 2008 року, однак, це рішення міської ради не пов'язано з видачею державного акта, а стосується затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж м. Ладижина Вінницької області, а згідно протоколу 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради від 04 липня 2008 року № 24 на зазначеній сесії розглядалось 5 питань щодо надання земельних ділянок у власність та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, 4 з яких стосувались видачі державних актів іншим особам, прізвища яких зазначено у відповідних рішеннях і протоколі сесії, а 1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери без зазначення конкретних осіб. За результатами розгляду вказаного питання Ладижинською міською радою прийнято рішення № 892 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери», яке не пов'язано з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку відповідачу, а регулює зовсім інші відносини. В даному рішенні не зазначено відомостей про площу землі, громадян, яким слід видати державні акти, а також в ньому не зазначено про наявність до нього певних додатків. Крім того, земельну ділянку відповідачу передано за рахунок земель водного фонду - прибережної захисної смуги річки Південний Буг всупереч вимогам ст.ст. 58-61 ЗК України.

Ухвалою Ладижинського міського суду від 04 жовтня 2013 року залучено до участі в розгляді даної справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держземагенства у м. Ладижин Вінницької області.

Ухвалою Ладижинського міського суду від 19 жовтня 2015 року у відповідності до ст. 37 ЦПК України у даній цивільній справі замінено третю особу Відділ Держземагентства у м. Ладижині Вінницької області його правонаступником Відділом Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області у зв'язку із реорганізацією Відділу Держземагентства у м. Ладижин Вінницької області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив задовольнити заявлені позовні вимоги та визнати недійсним державний акт серії ЯО № 560381 від 26 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у м. Ладижині Вінницької області, кадастровий номер 0510600000:07:028:0040, виданий на ім'я ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 повернути вказану вище земельну ділянку у розпорядження Ладижинської міської ради з підстав, що викладені у позовній заяві. Уточнивши при цьому, що не наполягає на визнанні спірного державного акту недійсним з тих підстав, що земельна ділянка була передана відповідачу за рахунок земель водного фонду - прибережної захисної смуги річки Південний Буг в порушення вимог статей 58-61 Земельного кодексу України, оскільки дані обставини є предметом розгляду кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013010000000064 від 25.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.357 КК України, що знаходиться на даний час у провадженні Бершадського районного суду Вінницької області. В решті позовні вимоги, з викладених у позовній заяві підстав, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку відповідачу видано за відсутності волевиявлення Ладижинської міської ради підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення йому поштового відправлення, причини своєї неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник Ладижинської міської ради ОСОБА_2 заявлених вимог не підтримала, вважала, що доводи прокурора, які стали підставою для звернення до суду є необгрунтованими та передчасними, посилаючись на те, що твердження позивача про те, що в матеріалах 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради відсутні відомості про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку не відповідають дійсності, оскільки рішенням 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради № 892 від 04.07.2008 року затверджено технічну документацію з землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, в тому числі і відповідачу. В акті під час отримання виписки з рішення сесії внаслідок технічної помилки замість №892 був вказаний №891, що призвело до помилкового друку в акті номеру рішення. Список громадян кому виділяються земельні ділянки був зазначений у документації, яка для затвердження надавалась депутатам міської ради. У протоколі ведення сесії зазначено, що депутати під час розгляду даного питання вивчали списки. Окрім того, звертає увагу на те, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видавався на підставі рішення Ладижинської міської ради, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт. Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку. На даний час рішенням 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради № 892 від 04.07.2008 року у судовому порядку не скасовано. З огляду на викладене вище, вважає що позовні вимоги заступника прокурора Вінницької області є необгрунтованими та передчасними, а спірний державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий відповідачу у відповідності до вимог закону. Проти винесення судом заочного рішення не заперечувала.

Представник Держгеокадарстру ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підстави, які зазначала у своїх поясненнях представник Ладижинської міської ради Вінницької області ОСОБА_2, повністю підтвердивши її позицію. Проти винесення судом заочного рішення також не заперечувала.

Враховуючи думку учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що державний акт серії ЯО № 560381 від 26 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку в м. Ладижині Вінницької області, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510600000:07:028:0040, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051060001001190, видано на підставі рішення Ладижинської міської ради № 891, 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року на ім'я ОСОБА_4

З рішення Ладижинської міської ради № 891 від 04.07.2008 року 24 сесії 5 скликання видно, що даним рішенням було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж міста Ладижина Вінницької області в натурі (на місцевості). Дане рішення жодним чином не стосується питання видачі земельної ділянки ОСОБА_4 , а регламентує зовсім інші правовідносини.

З пояснень представників Ладижинської міської ради та відділу Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видно, що підставою видачі державного акту на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 було рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 5 скликання № 892 від 04.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери».

З рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 5 скликання № 892 від 04.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери», на яке посилаються представники Ладижинської міської ради та відділу Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області, видно, що в ньому було зазначено: «видати громадянам ОСОБА_6 акти на право власності на земельні ділянки, що розташовані на території м. Ладижин». Проте в даному рішенні не зазначено прізвищ, імен, по батькові осіб, яким видавалися державні акти на право власності на земельну ділянку; не зазначено площ, адрес, цільового призначення земельних ділянок; не зазначено про наявність до нього певних додатків.

З протоколу 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року видно, що на цій сесії було прийнято 48 рішень, за номерами: з 854 по 902 включно. В жодному із цих рішень питання щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 також не вирішувалося.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що рішення № 892 Ладижинської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери " на 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради 04.07.2008 приймалось. Поіменно вона не пам'ятає, яким саме особам вирішувалося питання про надання земельних ділянок і чи був серед них відповідач. Дані відомості повинні бути відображені у відповідному рішенні органу місцевого самоврядування. Проте, якщо в рішенні не зазначаються особи, яким видаються державні акти, площа, адреса земельних ділянок, то до такого рішення обов'язково виготовлюються та додаються додатки, в яких висвітлюються усі ці питання. Додаток до рішення є його невід'ємною частиною, яка підписується міським головою, або нею, як секретарем міської ради, та зберігається разом з рішенням. В разі виготовлення додатків до рішення про це обов'язково зазначається в самому рішенні. Списки до рішення № 892 від 04.07.2008 року були, депутати з ними знайомилися. При вилученні прокуратурою Вінницької області рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 5 скликання № 892 від 04.07.2008 року та протоколу 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року , додатків при рішенні не було. Де вони зберігались їй не відомо, проте можливо вони зберігалися при технічній документації.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду показали, що державний акт дійсно підписаний ними, однак під час підписання спірного державного акта ними не було виявлено жодної технічної помилки. При цьому зазначили, що в разі виявлення під час поставлення підписів в державному акті посадовими особами, в послідовності передбаченій п.2.14 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» від 22.06.2009 року (діючої на час видачі державного акту) технічної помилки міська рада та її посадові особи повинні були повернути його для усунення недоліків або не посвідчувати його підписом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради. Положенням цієї норми відповідає і ст. 19 Закону України «Про землеустрій» . Виходячи з положень ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції 2001 року), громадяни набувають право власності на земельну ділянку із державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України (в тій же редакції) в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність відповідна рада надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Реалізація положень вищенаведеної норми на час виникнення спірних правовідносин здійснювалася відповідно до вимог Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, та надання дозволу на розробку технічної документації у власність.

За правилами ч. 10 ст. 118 ЗК України проект відведення розглядається відповідною радою з ухваленням рішення про його затвердження.

Визначений порядок щодо надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 був порушений.

Так, згідно рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 5 скликання від 04.07.2008 року за № 892 була затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки працівникам соціальної сфери на території м. Ладижин за рахунок земель резервного фонду.

При вирішенні цього питання затвердженню підлягали проекти землеустрою, а не технічна документація із землеустрою, оскільки в розумінні Закону України «Про землеустрій» технічна документація готується на земельні ділянки, що перебувають у користуванні та проекти землеустрою на новоутворюванні земельні ділянки .

Невід'ємною ж частиною цього рішення є додатки, в тому числі списки осіб, відносно яких вирішувалось таке питання, площ та адрес, цільового призначення земельних ділянок, про що мало б бути зазначено в самому рішенні. Однак вказане рішення таких відомостей, в тому числі і щодо ОСОБА_4 , не містило.

Із протоколу № 24 сесії 5 скликання від 04.07.2008 року Ладижинської міської ради, а саме з частини щодо вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери ( п. 21) вбачається, що проект рішення з долученими до нього додатками, в тому числі і списками осіб відносно яких вирішувалось дане питання, не був підготовлений. Не відображені в протоколі дані щодо кількісного складу цих осіб. Тому доводи про те, що цей протокол дає підстави вважати, що на сесії вирішувалось питання щодо затвердження проекту землеустрою ОСОБА_4 , є необґрунтованими, а тому до уваги не приймаються.

Крім того, виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на землю не містить в собі запису про те, що саме рішення за № 892 Ладижинської міської ради було правовою підставою для його видачі. Зазначення номеру рішення є обов'язковою вимогою щодо заповнення державного акта. Всупереч зазначеному в державному акті було вказано, що він виданий на підставі рішення за № 891 Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року.

Як встановлено судом, рішенням за №891 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж міста Ладижин в натурі. Дане рішення не стосується питання видачі земельної ділянки ОСОБА_4 , а регламентує інші правовідносини.

Також судом встановлено та не оспорюється учасниками судового розгляду, що державний акт на ім'я ОСОБА_4 було підписано не міським головою Ладижинської міської ради ОСОБА_10, що в свою чергу суперечить вимогам п.2.14 Інструкції №43, відповідно до змісту якого державний акт мав бути підписаний органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність, тобто міським головою м. Ладижин, як належним представником органу, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність - Ладижинської міської ради.

Суд не приймає до уваги покази представників Ладижинської міської ради та відділу Держгеокадасту у м. Ладижин про те, що підставою видачі державного акту на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_11 було рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 5 скликання № 892 від 04.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери», оскільки незважаючи на численні судові засідання по даній справі, не надано будь-яких доказів прийняття Ладижинською міською радою рішення про видачу саме відповідачу державного акту на право власності на земельну ділянку; не надано додатку до рішення № 892 від 04.07.2008 року, з якого було б видно, що відповідачу надано у власність земельну ділянку.

Суд не приймає до уваги ксерокопію додатку до рішення № 892, надану представником міської ради, оскільки він підписаний не посадовою особою міської ради, не затверджений міським головою, чи секретарем ради, а також суду не було надано оригіналу вказаного вище додатку.

Суд також не приймає до уваги заперечення представників Ладижинської міської ради та відділу Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області ОСОБА_2 та ОСОБА_12 про те, що даний спір не можливо розглянути до розгляду кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013010000000064 від 25.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.357 КК України, що знаходиться на даний час у провадженні Бершадського районного суду Вінницької області, та до розгляду адміністративної справи у Вінницькому окружному суді щодо законності рішення № 892, з таких підстав.

Таким чином, в судовому засіданні, вище приведеними доказами доведено, що державний акт серії ЯО № 560381 від 26.12.2012 року на право власності на земельну ділянку в місті Ладижин Вінницької області, площею 0,1000 га, з кадастровим номером 0510600000:07:028:0040, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 051060001001190, виданий ОСОБА_4 без відповідного рішення Ладижинської міської ради.

А відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 04.06.2014 року (справа № 6 - 46 цс 14), визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце уразі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Звідси слідує, що спірний державний акт, оскільки він прийнятий з порушенням вимог закону, можливо визнавати недійсним окремо від рішень.

Отже, у судовому засіданні доведено, що земля вибула із власності держави незаконно.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля,яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Пунктом 4 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з вимогами ст. 387 ЦК України власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зважаючи на те, що під час судового розгляду був встановлений факт видачі відповідачу державного акту на право власності на земельну ділянку з порушенням вимог закону, а саме без відповідного рішення міської ради, суд вважає, що в даному випадку, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення Ладижинській міській раді буде належним та самостійним способом поновлення порушених прав територіальної громади на володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 243,60 грн. судового збору.

На підставі ст. ст. 6 - 15, 88, 208 - 215, 224-226 ЦПК України, керуючись ст. ст. 58-60, 118, п. 12 перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 387 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у м. Ладижині Вінницької області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення - задовольнити.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт серії ЯО № 560381 від 26.12.2012 на право власності на земельну ділянку в місті Ладижині Вінницької області, площею 0,1000 га, з кадастровим номером 0510600000:07:028:0040.

Зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку в місті Ладижині Вінницької області, площею 0,1000 га, з кадастровим номером 0510600000:07:028:0040 Ладижинській міській раді.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом десяти днів після його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Суддя