Ухвала

від 27.10.2015 по справі 382/2003/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/2003/13-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л. І. Провадження № 22-ц/780/5557/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22 27.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13, Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини», третя особа відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію речового права оренди, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» про визнання недійсними договорів оренди,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року позивач ТОВ Агрофірма «Дружба» звернулося до суду із позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію речового права оренди. Заявлені вимоги мотивував тим, що між ним та відповідачами в 2006 році були укладені договори оренди земельних ділянок, що розташовані в межах Капустинської сільської ради та зареєстровані в Державному реєстрі земель. Проте, не розриваючи зазначені договори оренди, орендодавці уклали нові договори оренди зі СП ТОВ «Нива Переяславщини» на ті ж самі земельні ділянки. З огляду на зазначене просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, що укладені між відповідачами та СП ТОВ «Нива Переяславщини», скасувати рішення про державну реєстрацію, яке виникло на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачами та СП ТОВ «Нива Переяславщини» та зобов'язати відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції внести запис до Державного реєстру прав про скасування речового права оренди, яке виникло на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачами та СП ТОВ «Нива Переяславщини».

Відповідачі та їх правонаступники пред'явили зустрічний позов, обґрунтовуючи вимоги тим, що укладені ними договори оренди з ТОВ «Агрофірма «Дружба» є нікчемними, оскільки під час проведення державної реєстрації цих договорів не було визначено кадастрових номерів земельних ділянок. Крім того, в договорах оренди відсутні істотні умови, а саме вони не містять плану або схеми земельної ділянки, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Змінивши предмет позову в травні 2015 року, просили визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ними і їх спадкоємцями.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року позов ТОВ «Агрофірма «Дружба» задоволено, визнано недійсними договори оренди, укладені між відповідачами та їх спадкоємцями та СП ТОВ «Нива Переяславщини», скасовано рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі вказаних договорів оренди земельних ділянок та зобов'язано відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області внести запис до державного реєстру прав про скасування речового права оренди. В задоволенні зустрічного позову відповідачів відмовлено.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, не погоджуючись із рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Агрофірма «Дружба» та відмову в задоволенні вимог за зустрічним позовом та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ТОВ «Агрофірма «Дружба» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію речового права оренди, суд першої інстанції виходив із того, що між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та відповідачами в 2006 році були укладені договори оренди землі, які є діючими на даний час, є не розірваними, не припиненими та визнаними недійсними. Всупереч вимогам ст. 526 ЦК України, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», умов договору відповідачі під час дії договорів уклали договори оренди з СП ТОВ «Нива Переславщини», в зв'язку з чим вказані договори є недійсними та реєстрація речового права підлягає скасуванню. Відсутність кадастрових номерів не порушило прав орендодавців, відтак зустрічний позов власників земельних ділянок про визнання недійсними договорів оренди до задоволення не підлягає.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_10 із кожним окремо укладено договори оренди земельних ділянок, зареєстровані у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (а. с. 4 - 5 т. 1, 4 - 5 т. 2, 4- 5 т. 3, 4 - 5 т. 4, 4 - 5 т. 5, 4 - 5 т. 6, 4 - 5 т. 7, 4 - 5 т. 8, 4 - 5 т. 9, 4 - 5 т. 10, 4- 5 т. 11, 4 - 5 т. 12, 4 - 5 т. 13, 4 - 5 т. 14).

З договору, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_7, видно, що об'єктом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 3225582100:07:007:0010; в інших договорах відсутні дані про присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів.

З договорів оренди землі, укладених між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 від 20 березня 2013 року вбачається, що договори містять відмітку про державну реєстрацію у реєстраційній службі Яготинського районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за 2013 рік. До договорів додані документи, які є невід'ємною частиною договору оренди, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки мають кадастрові номери.

Згідно листа Управління Держземагентства в Яготинському районі Київської області від 25 листопада 2013 року № 07-07/890 вбачається, що надання інформації про зареєстровані договори оренди на земельні ділянки ТОВ «Агрофірма «Дружба» з ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, які були зареєстровані КОФ ДП Центр ДЗК, є неможливим в зв'язку з відсутністю в Управлінні Держземагентства в Яготинському районі Київської області вищевказаної інформації. Інформація про зареєстровані договори оренди землі ТОВ «Агрофірма «Дружба» із зазначеними особами в Державному земельному кадастрі відсутня.

Згідно листа Реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області від 04 грудня 2013 року № 157 вбачається, що книги записів реєстрації договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, технічна документація для огляду, другі примірники договорів оренди, укладених між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13 у реєстраційній службі відсутні.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Пунктами 29 договорів оренди, укладених ТОВ «Агрофірма «Дружба» з ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, передбачають обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Таким чином, встановивши, що відповідачі під час дії договорів оренди, укладених із ТОВ «Агрофірма «Дружба», уклали також інші договори оренди земельних ділянок із СП ТОВ «Нива Переяславщини», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі договори суперечать вимогам чинного законодавства, порушують право належного користувача - орендаря ТОВ «Агрофірма «Дружба», а тому підлягають визнанню недійсними із скасуванням речового права оренди.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції в даній частині не спростовані.

Оцінюючи правильність рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 202 ЗК України в редакції, що діяла до 07 липня 2011 року, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно із Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02 липня 2003 року № 174, реєстрація договорів оренди землі складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Дійсно, під час проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ТОВ «Агрофірма «Дружба» не було зазначено інформації щодо присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок, хоча в силу ст. ст. 125, 202 ЗК України така реєстрація повинна була здійснюватись в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Разом із тим, зазначені договори містять відомості про здійснену реєстрацію у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області без внесення даних відомостей до автоматизованої системи бази даних АСДЗК.

Відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Дані висновки відповідають правовому висновку Верховного Суду України у справі 6-94цс13 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, а саме що однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції з'ясував, що права орендодавців в зв'язку із відсутністю в договорах оренди відомостей про присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів жодним чином не порушуються, оскільки іншого не було ними доведено під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не звернуто уваги на ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону, відхиляються колегією суддів із цих же підстав.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачі за зустрічним позовом не змогли визначитися із підставою та предметом позову, оскільки просили визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, одночасно посилаючись на те, що вони не зареєстровані в передбаченому законом порядку і тому вважаються неукладеними. Проте п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» містить роз'яснення, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними договорів оренди, укладених позивачами із ТОВ «Агрофірма «Дружба».

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

ОСОБА_22