Постанова

від 30.10.2015 по справі 825/3306/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3306/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Гайдука С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 16.09.2014 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: від 12.05.2015 № НОМЕР_1, від 12.05.2015 № НОМЕР_2, від 12.05.2015 № НОМЕР_3.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Податковим кодексом України передбачена, як підстава для формування податкового кредиту, наявна у платника податку - покупця належно оформлена податкова накладна. Твердження ДПІ у м. Чернігові про те, що товарно-транспортна накладна є єдиним документом для оприбуткування товарів покупцем - є протиправним та законодавчо не обґрунтованим. Під час перевірки відповідачу були надані усі первинні документи, складання/наявність яких передбачена діючим законодавством, та які підтверджують факт укладення та виконання спірних правочинів між ТОВ «Укрметал-Чернігів» та ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Лікс Груп». Зазначені господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права; претензій до право- і дієздатності юридичних та фізичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів, як платників ПДВ ДПІ у м. Чернігові при проведенні перевірки не мало: первинні документи складені у відповідності до закону; вони не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також, оскаржувані правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків для сторін, що обумовлені ними, що підтверджується укладеними та виконаними угодами між платником податків та контрагентом. Товари/послуги були оплачені (даний факт підтверджується платіжними документами та не оспорюється податковим органом). Таким чином, приймаючи до уваги наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Укрметал-Чернігів» з ТОВ «Лейтер Плюс» та ТОВ «Лікс Груп», в т.ч. податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. За наявності у позивача первинних документів, а саме: договору, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, рахунків-фактур, свідоцтв, актів, товарно-транспортних накладних висновки, зроблені відповідачем в акті, є необґрунтованими, а винесені на його основі податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що мають бути скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що під час проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові позивачу вручено лист-запит стосовно надання документів щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Лейтер Плюс» та ТОВ «Лікс Груп» за вересень 2014 року. Позивачем частково надано оригінали документів по взаємовідносинам з контрагентами, а саме: договір поставки, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, сертифікати якості, частково товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, банківські виписки та платіжні доручення. В наданих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено лише загальне найменування робіт та їх вартість без конкретних обсягів та напрямків робіт, за якими вони проводилися, кількості відпрацьованих годин, переліку використаних ресурсів та частини їхньої вартості, включеної до вартості робіт, у зв'язку з чим неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності платника. Також, ТОВ «Укрметал-Чернігів» не в повному обсязі надано документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Лейтер Плюс» за вересень 2014 року, а саме товарно-транспортні накладні що підтверджують перевезення товарів. В той же час, з наданих на перевірку товарно-транспортних накладних неможливо встановити марку та номер автомобіля, яким перевозився товар, фактичне місце навантаження товару, на відміну від наданих до суду. Таким чином, не можливо підтвердити факт використання в господарській діяльності позивача послуг ТОВ «Лейтер Плюс». Отже, ТОВ «Укрметал-Чернігів» безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами в перевіряємий період. За наведених обставин, ТОВ «Укрметал-Чернігів» в задоволенні позову має бути відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що ТОВ «Укрметал-Чернігів» є юридичною особою, зареєстрованою реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції 21.08.2008 та платником податку на додану вартість з 04.02.2008 (а.с. 42, 43 Т.1).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видом економічної діяльності товариства є 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами.

Па підставі направлення від 10.04.2015 № 894, вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. та ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 10.04.2015 № 894 працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрметал-Чернігів» (код ЄДРПОУ 35686810) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Лейтер Плюс» (код ЄДРПОУ 39006869) та з ТОВ «Лікс Груп» (код ЄДРПОУ 39284846) за вересень 2014 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами, згідно плану перевірки наведеного.

Перевірку проведено в період з 10.04.2015 по 17.04.2015 з відома директора та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки складено акт від 24.04.2015 № 801/22/35686810 (а.с. 13-37 Т.1).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення:

- п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Укрметал-Чернігів» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 139 506,00 грн., у т.ч.: за вересень 2014 року на суму ПДВ 139 506,00 грн.;

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Укрметал-Чернігів» занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 125 555,00 грн. у т.ч.: за 2014 рік - 125 555,00 грн.;

п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 28.09.2011 № 1213 (зі змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства Доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 30.12.2013 № 872 підприємством занижено значення рядка 23 "Авансовий внесок ((рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства - рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток; підприємства)/12), що підлягатиме сплаті щомісячно" протягом березня 2015 - травня 2016 року на 10 463,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2015: № НОМЕР_1 відповідно до якого позивачем завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість на суму 139 506,00 грн., № НОМЕР_3 на суму 31 389,00 грн. (20 926,00 грн. за основним платежем та 10 463,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), № НОМЕР_2 на суму 188 333,00 грн. (125 555,00 грн. за основним платежем та 62 778,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 38-40 Т.1).

Вважаючи, оскаржувані повідомлення-рішення неправомірними позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак рішеннями Головного управління ДФС у Чернігівській області № 1767/10/25-01-10-04-15 від 26.06.2015 та ДФС України № 18618/6/99-99-10-01-04-25 від 01.09.2015 останні залишені без змін, а скарги ТОВ «Укрметал-Чернігів» - без задоволення.

Судом встановлено, що в період який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Лейтер Плюс» та ТОВ «Лінекс Груп».

Так, в ході ведення власної господарської діяльності між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності було укладено ряд договорів постачання, відповідно до умов яких ТОВ «Укрметал-Чернігів» виконувало поставку товару до чи від контрагента. Так, зокрема серед них були:

- ТОВ «Метінвест-СМЦ» - постачальник (договір поставки МКП-66333/02/14). Відповідно до умов договору ТОВ «Укрметал-Чернігів» (покупець) зобов'язане прийняти та оплатити товар (а.с. 94-96 Т.2). На підтвердження реальності виконання вказаного договору та подальшої реалізації придбаного товару позивачем надано первинні документи (а.с. 96-116 Т.2);

- ПСП «Авангардхліб» - покупець (договір поставки від 18.02.2014 № 12). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Укрметал-Чернігів» (продавець) зобов'язане постачати покупцю визначену цим договором продукцію за власний рахунок та власним транспортом (а.с. 117-118 Т.2). На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано первинні документи (119-121 Т.2);

- ТОВ «Екотрейд» - продавець (усний договір купівлі-продажу). На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано первинні документи (а.с. 122-128 Т.2);

- ФОП ОСОБА_4 - продавець (договір постачання від 31.05.2013 № 24-з). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Укрметал-Чернігів» зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с. 130 Т.2). На підтвердження реальності виконання вказаного договору та подальшої реалізації придбаного товару позивачем надано первинні документи (а.с. 131-134 Т.2);

- ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів». На підтвердження реальності виконання зобов'язань позивачем надано первинні документи (а.с. 135-141 Т.2);

- ТОВ «ВІКАНТ». На підтвердження реальності виконання зобов'язань та подальшої реалізації придбаного товару позивачем надано первинні документи (а.с. 142-160 Т.2);

- ДП «Прилуцьке лісове господарство» - замовник (договір від 10.03.2014 № 10/03/14) (а.с. 166-167 Т.2). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Укрметал-Чернігів» зобов'язується поставити товар. На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано первинні документи (а.с. 161-165, 168-171 Т.2).

У зв'язку з відсутністю у ТОВ «Укрметал-Чернігів» транспорту необхідного для виконання вище перелічених зобов'язань, між ним (клієнт) та ТОВ «Лейтер Плюс» (експедитор) було укладено договір з організації послуг транспортного експедирування від 03.03.2014 № 20, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 74-75 Т.1).

Відповідно до умов договору експедитор зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони - клієнта, організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (п. 2.1 Договору).

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків за даним договором інших осіб та несе відповідальність за будь-яке порушення ними даного договору (п. 2.2 Договору).

Вартість транспортно-експедиційного обслуговування складається з: вартості транспортування (включаючи транспортно-експедиційні послуги експедитора) та вартості експедиційних послуг клієнта (п. 5.1 Договору).

Згідно із п. 5.2 Договору оплата клієнтом здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора на протязі 35 банківських днів з моменту отримання оригіналів: рахунку, товарно-транспортної накладної, акту виконаних робіт експедитора. Якщо інше не вказано в заявці.

ТОВ «Лейтер Плюс» позивачу виписано податкові накладні: від 01.09.2014 № 8, від 02.09.2014 № 20, від 03.09.2014 № 31, від 04.09.2014 № 46, від 05.09.2014 № 58, від 08.09.2014 № 64, від 09.09.2014 № 72, від 10.09.2014 № 75, від 11.09.2014 № 88, від 12.09.2014 № 92, від 13.09.2014 № 96, від 15.09.2014 № 113, від 15.09.2014 № 132, від 15.09.2014 № 114, від 16.09.2014 № 121, від 16.09.2014 № 147, від 17.09.2014 № 125, від 18.09.2014 № 129, від 19.09.2014 № 139, від 20.09.2014 № 143, від 22.09.2014 № 150, від 23.09.2014 № 163, від 24.09.2014 № 172, від 25.09.2014 № 179, від 26.09.2014 № 189, від 29.09.2014 № 206, від 30.09.2015 № 232, (а.с. 92, 99, 108, 115, 124, 131, 139, 143, 154, 160, 167, 173, 178, 187, 197-198, 205, 209, 216, 222, 228, 233, 240, 248 Т.1; 3, 10, 18, 27,)

На виконання умов договору сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 01.09.2014 № 8, від 02.09.2014 № 20, від 03.09.2014 № 31, від 04.09.2014 № 46, від 05.09.2014 № 58, від 08.09.2014 № 64, від 09.09.2014 № 72, від 10.09.2014 № 75, від 11.09.2014 № 88, від 12.09.2014 № 92, від 13.09.2014 № 96, від 15.09.2014 № 113, від 15.09.2014 № 132, від 15.09.2014 № 114, від 16.09.2014 № 121, від 16.09.2014 № 147, від 17.09.2014 № 125, від 18.09.2014 № 129, від 19.09.2014 № 139, від 20.09.2014 № 143, від 22.09.2014 № 150, від 23.09.2014 № 163, від 24.09.2014 № 172, від 25.09.2014 № 179, від 26.09.2014 № 189, від 29.09.2014 № 206, від 30.09.2015 № 232, (а.с. 91, 97, 106, 113, 122, 129, 137, 141, 152, 158, 165, 171, 176, 185, 195, 203, 207, 214, 220, 226, 231, 238, 246 Т.1; 1, 8, 16, 25 Т.2).

Оплата за надані послуги відбувалась відповідно до наданих контрагентом рахунків: від 01.09.2014 № 8, від 02.09.2014 № 20, від 03.09.2014 № 31, від 04.09.2014 № 46, від 05.09.2014 № 58, від 08.09.2014 № 64, від 09.09.2014 № 72, від 10.09.2014 № 75, від 11.09.2014 № 88, від 12.09.2014 № 92, від 13.09.2014 № 96, від 15.09.2014 № 113, від 15.09.2014 № 132, від 15.09.2014 № 114, від 16.09.2014 № 121, від 16.09.2014 № 147, від 17.09.2014 № 125, від 18.09.2014 № 129, від 19.09.2014 № 139, від 20.09.2014 № 143, від 22.09.2014 № 150, від 23.09.2014 № 163, від 24.09.2014 № 172, від 25.09.2014 № 179, від 26.09.2014 № 189, від 29.09.2014 № 206, від 30.09.2015 № 232, (а.с. 91а, 98, 107, 114, 123, 130, 138, 142, 153, 159, 166, 172, 177, 186, 196, 204, 208, 215, 221, 227, 232, 239, 247 Т.1; 2, 9, 17, 27 Т.2).

При наданні послуг з транспортного експедирування для позивача ТОВ «Лейтер Плюс» було виписано товаро-транспортні накладні (а.с. 95, 96, 100-105, 109-112, 116-121, 125-128, 132-136, 140, 144-151, 155-157, 161-164, 168-170, 174-175, 179-184, 188-194, 199-202, 206, 210-213, 217-119, 223-225, 229-230, 234-237, 241-245, 249-250 Т.1; 4-7, 11-15, 19-24, 28-30, 88-90, 100, 101, 121-123, 129, 135, 139, 142, 145, 151-154, 159-161, 164-165, 170, 171 Т.2).

Факт зарахування коштів на розрахункові рахунки контрагента підтверджується банківською випискою (а.с. 89-90 Т.1).

Необхідність використання вказаних послуг у господарській діяльності позивача підтверджено вищезазначеними договорами з контрагентами та наданими суду первинними документами по взаємовідносинам з ними (а.с. 31-50, 91-93 Т.2).

Крім того, у вказаний період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Лікс Груп».

Так, між ТОВ «Укрметал-Чернігів» (покупець) та ТОВ «Лікс Груп» (продавець) 01.09.2014 за № 38 було укладено договір поставки, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками товариств (а.с. 76-77 Т.1).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначену цим договором продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її (п. 1.1 Договору).

1.2. Найменування продукції, загальна сума, ціна за одиницю, кількість, асортимент, якість та комплектність продукції, гарантійні зобов'язання та інше зазначено у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору складається із загальної вартості продукції, що постачається окремими партіями протягом дії даного договору та зазначається у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець оплачує вартість продукції протягом 30-ти календарних днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок продавця. Фактом оплати є день надходження грошей на рахунок продавця (п. 2.1, 2.2 Договору).

Поставка продукції: за рахунок та транспортом покупця, місце передачі продукції - адреса продавця. Передача (прийом-передача) продукції здійснюється відповідно до терміну зазначеного у замовленні покупця. Право власності та ризиків на продукцію переходить в момент передачі продукції покупцю. Поставка вважається виконаною з моменту надання продукції в розпорядження покупця, згідно дати, яка фіксується в накладній(их) продавця (п. 3.1, 3.2 Договору).

ТОВ «Лікс Груп» позивачу виписано видаткову накладну від 01.09.2014 № 38 та податкову накладну від 01.09.2014 № 6 (а.с. 93, 94 Т.1).

Поставка придбаного товару від контрагента відбувалась автотранспортом ТОВ «Лейтер Плюс», що підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.09.2014 № 4 (а.с. 95 Т.1).

Розрахунки з контрагентом відбувались в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (а.с. 85, 86 Т.1).

Подальша реалізація придбаного у ТОВ «Лікс Груп» товару підтверджується рядом наданих первинних документів (а.с. 136-144 Т.2).

Всі господарські операції відображені ТОВ «Укрметал-Чернігів» в бухгалтерському та складському обліку: оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за вересень 2014 року та картками рахунку за вказаний період (а.с. 78-83 Т.1; 195-215 Т.2); оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за вересень 2014 року (а.с. 84, 87, 88 Т.1).

Зберігання придбаного у контрагентів товару, його розвантаження та відвантаження відбувалась на складах та ділянках позивача. Наявність яких підтверджується договором оренди від 01.01.2014 № 1, укладеним позивачем з ТОВ «Артем», згідно якого ТОВ «Укрметал-Чернігів» отримало у строкове платне користування нежитлове приміщення: складське приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Квітнева, 5-А (а.с. 51 Т.2).

Відповідно до договорів на оренду відкритих територій від 01.01.2011 № 01/11 та від 01.12.2014 № 08/2014, укладених з ВАТ «Чернігівторгбудматеріали», позивач прийняв у тимчасове користування за плату відкриті площадки за адресою: м. Чернігів, вул. Гребінки, 128 (а.с. 52-55, 56-57 Т.2).

Приналежність переданих в оренду позивачу земельних ділянок ВАТ «Чернігівторгбудматеріали» підтверджено копією державного акту на право користування земельною ділянкою за адресою: вул. Гребінки, 128, м. Чернігів та описом орендованої земельної ділянки (а.с. 184-192 Т.2).

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджено право власності ТОВ «Артем» на передане в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Квітнева, 5-А (а.с. 193-194 Т.2).

Про належну правосуб'єктність контрагентів позивач пересвідчився при укладенні договорів.

Так, ТОВ «Лейтер Плюс», у відповідності до вимог чинного законодавства, як на час звернення позивачем до суду, так і при укладенні договору було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 69-73, 78, 80-84 Т.2), Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 79 Т.2), як платник ПДВ (а.с. 78 Т.2) та перебувало на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва.

ТОВ «Лікс Груп» також, у відповідності до вимог чинного законодавства, як на час звернення позивачем до суду, так і при укладенні договору було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 73-76, 85 Т.2), Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 86 Т.2).

Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт надання послуг іншою особою та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В судовому засіданні було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарської операції документів, а саме: акти прийому-передачі робіт (надання послуг), банківські виписки, податкові накладні. В судовому засіданні не встановлено недоліків форми та змісту вказаних первинних бухгалтерських документів. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Тобто, вище перелічені документи повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Укрметал-Чернігів»» та ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Лікс Груп».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і під час судового засідання. Крім того, позивачем надано суду докази того, що його контрагенти мали повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (зокрема, податкових накладних) є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, позивачем до суду було надано товарно-транспортні накладні, копії яких отримані останнім від ТОВ «Лейтер Плюс» після проведення перевірки, оскільки на момент її проведення деякі з них були відсутні у позивача, а в деяких були недоліки у визначенні автомобіля, яким здійснювались перевезення. Щодо недоліків в змісті товарно-транспортні накладні, виписаних ТОВ «Лейтер Плюс», суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач не складав товарно-транспортні накладні, а отримував їх від контрагента, який і допустив помилки в заповненні даних документів.

Крім того, помилки у оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльності мали місце.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захист права власності.

Підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та валові витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Лікс Груп» створили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Укрметал-Чернігів», а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат дотримано вимоги Податкового кодексу України, а відповідачем зроблено неправомірні висновки про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податку на прибуток, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові: від 12.05.2015 № НОМЕР_1, від 12.05.2015 № НОМЕР_2, від 12.05.2015 № НОМЕР_3 - мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 12.05.2015 № НОМЕР_1, від 12.05.2015 № НОМЕР_2, від 12.05.2015 № НОМЕР_3.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39483123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" (код ЄДРПОУ 35686810), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в сумі 5388,43 грн., відповідно до платіжного доручення від 08.09.2015 № 981.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна