Ухвала

від 22.04.2010 по справі 2а-160/08

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р. Справа № 70261/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Ніколіна В.В.

Суддів Любашевського В.П. , Заверухи О.Б.

при секретарі судового засідання <працівник >

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання здійснити розрахунок та виплатити заборгованість за продовольче забезпечення.

У поданій позовній заяві позивач покликається на те, що у період з 1988 року і по теперішній час проходить дійсну військову службу у Збройних Силах України та перебуває на всіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .

В період по 10 березня 2000 року він забезпечувався, через військові частини, у яких проходив службу, щомісячно продовольчим пайком відповідно до „Норм забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань...", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року або грошовою компенсацією взамін продовольчого пайка. Однак, з 11 березня 2000 року держава в особі військової частини НОМЕР_1 , безпідставно припинила щомісячну видачу продовольчого пайка та грошової компенсації замість нього.

Вважає, що дії командування військової частини НОМЕР_1 неправомірні і такі, що суперечать чинному законодавству.

Військовослужбовцям норми харчування видаються через їдальні або замість установлених норм виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Вважає, що порушено його законне, гарантоване державою, право на одержання продовольчого забезпечення за рахунок держави.

Таким чином, загальна сума заборгованості за не отримане продовольче забезпечення з урахуванням компенсації втрати доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати та трьох процентів річних від простроченої суми складає 64951,80 грн.

Просив суд стягнути з відповідача - військової частини НОМЕР_1 належну йому грошову компенсацію замість продовольчого пайка з врахуванням втрати частини її доходів починаючи з 11 березня 2000 року по 20 травня 2008 року в сумі 64951,80 грн. із р/р НОМЕР_2 в УДК у Чернівецькій області МФО 856135 ідентифікаційний код 07903260 по КЕКВ -1112 (грошового забезпечення військовослужбовців).

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.06.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за продовольчий пайок з 11.03.2000 року по 20.05.2008 року в сумі 64951 грн. 80 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 24.06.2009 року, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 покликається на те, що Закон України «Про Збройні Сили України» від 5.10.2000 р. № 2019, на який посилається позивач, передбачає, що «військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави продовольчого та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України та враховують характер та умови службової діяльності». Згідно наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 р. № 402 право на безкоштовне харчування мають військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які забезпечуються за рахунок держави за нормою № 2 (льотна), а також ті, які проходять службу на надводних кораблях та підводних човнах і суднах забезпечення, жодної із цих категорій позивач не відноситься, а тому права на отримання продовольчого, пайка або грошової компенсації замість нього немає.

На сьогоднішній день відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», яка врегульовує це питання, видача військовослужбовцям продовольчого пайка не передбачена.

Суд стягнув з відповідача суму продовольчого пайка разом з компенсацією втрати частини доходів, що суперечить чинному законодавству. Згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 25.04.1999 р. індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що, здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне; страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Таким чином, продовольчий пайок не підлягає індексації згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Про винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 2 ст. 17 Конституції України «Держава забезпечує соціальний захист громадян України, що знаходяться па службі в Збройних Силах України н інших військових формуваннях., а також членів їх сімей".

Частиною 2 статті 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" гарантує, що "військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або за їх бажанням, грошову компенсацію".

Відповідно до ч. 4 ст. 9 вищезазначеного Закону, „Порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, компенсації замість речового майна та продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів".

Механізм реалізацій вищезазначених законів визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 03.1996 року №316 „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних сил України й інших військових формувань,..." Відповідно до вищезазначеної Постанови до 11.03.2000 року він забезпечувався продовольчим пайком за нормі №1.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту" була скасована Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 № 316 „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних сил України й інших військовим формувань» та затвердженні нові норми харчування військовослужбовців та інших військових формувань".

З 11.03.2000 року Законом України „Про деякі заходи економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, була призупинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців...» у частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, який діє до цього часу.

У той же час цим Законом не скасовувалась ч. 1 ст. 9 Закону України правовий захист військовослужбовців, і членів їх сімей", військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах заінтересованість громадян України у військовій службі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа, щодо пільг, компенсацій і гарантій): „Конституційний Суд вважає що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації І гарантії, право на яке передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який принаймні немає бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. З сг.46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів , або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 та пункту 19 статті 92 Конституції України, надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України)". У рішенні за цією справою зазначено:

Визнано таким що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 58 Закону України; «Про державний бюджет України на 2001 рік» що до зупинення дії положення законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсації і гарантії, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів".

Виходячи з вищевказаного, ніхто не має права обмежувати військовослужбовця і членів їх родин у правах і свободах, встановлених законодавством. Отже у зв`язку з тим, ще дія норми № 7, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України була припинена, позивачу повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. А так як найменшу вартість з усіх діючих норм продовольчого забезпечення має норм № і (загальновійськова), то його повинні були забезпечити саме цією нормою.

У ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» у редакції від 05.10.2000 року зазначено, що „військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, становлять заінтересованість громадян України у військовій службі». Це положення в черговий раз підтверджує гарантоване державою право на забезпечення мене продовольчим та іншими видами забезпечення". Даний нормативно-правовий є пізнішим щодо Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», і у зв`язку з тим, що між цими актами виникає суперечність, то повинен застосовуватися той, що прийнятий пізніше.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законодавством України.

Також, в травні 2007 року Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був виданий у новій редакції. В «новій» редакції продовольче забезпечення визначається статтею 9-2 Закону. Разом з тим, починаючи з травня 2007 року відпала потреба у Законі України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», який починаючи з цього часу є суто деютративним.

Крім того, у відповідності до наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 „Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» забезпечення військовослужбовців продовольством здійснюється за рахунок держави за нормами харчування, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 29.03.2002р. № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань".

Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і є помилковими, оскільки дія норми ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012 від 20 грудня 1991 року, якою передбачалося право військовослужбовців на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, у спірний період була призупинена ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-III від 17 лютого 2000 року.

Враховуючи те, що даний закон набув чинності та неконституційним у встановленому порядку не визнавався, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь грошової компенсації взамін продовольчих пайків за 2000-2008 рр.

Покликання суду першої інстанції на норми ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою гарантовано матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців, положень ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» не спростовують, а тому до уваги колегією суддів не приймаються.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 193, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.06.2009 року у справі № 2а-160/08 скасувати, та прийняти нову постанову якою в позові ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В.Ніколін

Судді В.П. Любашевський

О.Б. Заверуха

.

Головуючий суддя <Суддя >

Судді <Суддя >

<Текст >