Рішення

від 27.10.2015 по справі 922/3259/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 922/3259/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ІК Інтерінвест", м. Маріуполь до Extralux Development LLP, м. Лондон про стягнення коштіву сумі 245760,00 доларів США за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "ІК Інтерінвест" - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Extralux Development LLP - про стягнення суми основного боргу в розмірі 245760,00 доларів США.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов контракту № 20/02/15 від 20.02.2015 року щодо оплати вартості поставленого товару.

В судовому засіданні 20.10.2015 р. представник позивача повному вимоги підтримала в повному обсязі, представник відповідача - позов визнала. Сторони пояснили, що різниця в масі проданого товару за актами передачі права власності на товар та митними деклараціями виникла у зв'язку з природними втратами товару. Відповідна нестача (7,373 т, тобто приблизно 0,3%) належить відповідачу на праві власності на підставі актів передачі права власності на товар, що узгоджується з умовами контракту.

В судовому засіданні 20.10.2015 р. було оголошено перерву до 27.10.2015 р.

26 жовтня 2015 року від відповідача супровідним листом (вх.№ 43260) надішли оригінали залізничних накладних.

26 жовтня 2015 року до суду надійшло повідомлення (вх. №1542) про надходження на електронну адресу суду від позивача документів, а саме письмових пояснень та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд не приймає як доказ виявлення процесуальної волі наведені вище письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки відповідні документи не мають необхідних реквізитів (зокрема, електронного цифрового підпису), а отже не можуть вважатися оригіналом або належним чином засвідченою копією, як того вимагає чинне процесуальне законодавство та вимоги діловодства господарських судів.

В судове засідання 27.10.2015 р. сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

20 лютого 2015 року між позивачем (як продавцем) та відповідачем (як покупцем) було укладено контракт № 20/02/15 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов'язується поставити покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити вартість прийнятого товару на умовах, визначених цим контрактом.

Згідно з п. 1.2 контракту право власності на товар передається від продавця до покупця в момент прийняття товару в місці поставки.

В пунктах 2.1-2.4 контракту сторони домовились, що товаром за контрактом є кукурудза 3-го класу, походження з України, врожаю 2014 р. насипом.

Зі змісту пунктів 3.1, 3.2 контракту вбачається, що продажу підлягає 2500 метричних тон товару з допустимим відхиленням +/- 5 відсотків за вибором продавця.

Продаж партіями допускається (п. 3.3 контракту).

Відповідно до п. 3.4 контракту кількість товару, навантаженого на транспортний засіб, має бути зазначена в товарно-транспортній накладній або залізничній накладній.

Пунктом 3.5 контракту сторони домовились, що природні втрати протягом транспортування для поставок залізничними вагонами - не більше ніж 0,5%.

Результати зважування товару при розвантаженні транспортного засобу в місці поставки є остаточними та приймаються сторонами.

Зі змісту п. 10.1 контракту вбачається, що місцем поставки товару є Порт Южний, причал № 16, ТОВ «ТІС-Зерно», Україна та/або Одеський морський торговий порт та/або Іллічівський морський торговельний порт - на вибір покупця, згідно додаткових інструкцій покупця.

В пункті 10.2 контракту сторони визначили, що транспортом є залізничні вагони та/або вантажні автомобілі, за вибором продавця та з урахуванням технічних властивостей зернового терміналу в місці поставки.

Транспортним засобом в п. 10.3 контракту сторони визначили окремий залізничний вагон.

Строк поставки 20.02.2015 р. - 31.12.2015 р. включно. Допускається поставка товару партіями (п. 12.1, 12.3 контракту).

В період з 27.02.2015 р. по 27.03.2015 р. між сторонами було підписано акти передачі права власності на товар на загальну кількість 2457,60 метричних тон (27.02.2015 р. - 194,25 мт; 28.02.2015 р. - 192,65 мт.; 01.03.2015 р. - 130,00 мт; 08.03.2015 р. - 194,00 мт; 12.03.2015 р. - 195,15 мт; 15.03.2015 р. - 197,35 мт; 17.03.2015 р. - 195,75 мт; 19.03.2015 р. - 195,65 мт; 20.03.2015 р. - 187,70 мт; 21.03.2015 р. - 193,50 мт; 22.03.2015 р. - 196,10 мт; 23.03.2015 р. - 193,00 мт; 26.03.2015 р. - 127,60 мт; 27.03.2015 р. - 64,90 мт, акти передачі права власності на товар арк.с. 79-92).

Як свідчать наявні в матеріалах справи митні декларації (т.с. 1 арк. с. 93-103), 11.03.2015 р. - 24.04.2015 р. позивачем було відвантажено 2450,227 мт (11.03.2015 р. - 51,53 мт4; 19.03.2015 р. - 19,34 мт; 07.04.2015 р. - 13,566 мт; 24.04.2015 р. - 38,48 мт).

Згідно даних залізничних накладних (тс. 2 арк.с. 50-62), за результатами зважування маси вантажу, визначеної залізницею, позивач передав відповідачу товар загальною кількістю 2472,60 мт. 06.03.2015 р. - 26.02.2015 р. (06.03.2015 р. - 193,8 мт; 10.03.2015 р. - 195,90 мт; 11.03.2015 р. - 198,05 мт; 13.03.2015 р. - 197,35 мт; 16.03.2015 р. - 196,95 мт; 17.03.2015 р. - 189,00 мт; 18.03.2015 р. - 195,85 мт; 19.03.2015 р. - 196,60 мт; 20.03.2015 р. 194,45 мт; 23.03.2015 р. - 194,08 мт; 24.02.2015 р. - 195,55 мт; 25.02.2015 р. - 194,00 мт; 26.02.2015 р. - 130,429 мт).

Згідно пояснень сторін у судовому засіданні 20.10.2015 р., різниця в масі проданого товару за актами передачі права власності на товар та митними деклараціями виникла у зв'язку з природними втратами товару. Відповідна нестача (7,373 т, тобто приблизно 0,3%) належить відповідачу на праві власності на підставі актів передачі права власності на товар, що узгоджується з наведеними вище умовами контракту.

Згідно з п. 5.1 контракту ціна товару дорівнює 100,00 доларів США за 1 метричну тону (яка дорівнює 1000 кілограм).

Загальна сума контракту складає 250000,00 доларів США +/- 5%.

В пункті 7.1 контракту сторони домовились, що валютою є долар США.

Відповідно до п. 8.1.2 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.03.2015 р.) остаточний розрахунок з урахуванням кількості товару, фактично прийнятого в місці поставки, здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту прийняття товару в місці поставки. Продавець має надати покупцеві завершальні документи: рахунок-фактуру, залізничні накладні, акт передачі права власності на оплачувану кількість товару, реєстр вантажів відправлених та прийнятих згідно інструкції поставки.

Всі платежі за цим контрактом мають бути здійснені протягом 90 днів з моменту виникнення зобов'язання за здійснення таких платежів (п. 8.5 контракту).

Позивач стверджує, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 245760,00 доларів США та зумовило звернення до суду з позовом у даній праві.

Відповідно до п. 23.1 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.03.2015 р.) всі спори, що виникають відповідно до цього контракту, або будь-які претензії щодо тлумачення або виконання цього контракту будуть вирішуватись у Господарському суді Харківської області.

В пункті 22.1 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.03.2015 р.) сторони дійшли згоди, що контракт укладається, набирає сили, підлягає тлумаченню та виконанню відповідно до законодавства України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами винили приватноправові відносини з іноземним елементом.

Статтею 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Контрактом сторони домовились, що спори з приводу виконання контракту врегульовуються в Господарському суді Харківської області відповідно до законодавства України (п. 22.1, 23.1 контракту, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 10.032.2015 р.).

Отже, господарський суд Харківської області є компетентним у розгляді даної справи, а спір підлягає вирішенню відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що в період з 27.02.2015 р. по 27.03.2015 р. позивач продав відповідачу товар на загальну кількість 2457,60 метричних тон, вартістю 245760,00 доларів США (акти передачі права власності на товар т.с. 1 арк.с. 79-92, митні декларації т.с. 1 арк. с. 93-103, залізничні накладні (т.с. 2 арк.с.50-62).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п. 8.1.2 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.03.2015 р.) остаточний розрахунок з урахуванням кількості товару, фактично прийнятого в місці поставки, здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту прийняття товару в місці поставки. Продавець має надати покупцеві завершальні документи: рахунок-фактуру, залізничні накладні, акт передачі права власності на оплачувану кількість товару, реєстр вантажів відправлених та прийнятих згідно інструкції поставки.

Отже, стоном на момент звернення позивача з позовом у даній справі строк оплати обумовленого контрактом товару - настав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 245760,00 доларів США.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі. В судовому засіданні представник відповідача відповідну заборгованість визнав в повному обсязі, наявний в матеріалах справи акт звірки за період 20.02.2015 р. - 12.05.2015 р. (т.с. 1 арк.с. 78), підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, також засвідчує відповідну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за контрактом на суму 245760,00 доларів США., а від так позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 73080,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до Закону України В«Про міжнародне приватне правоВ» , ст.ст. 253-255, 526, 549, 611, 612, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Extralux Development LLP (Лондон, Сьют 16004 43 Бедфорд Стрит № ОС 391718) на користь Приватного підприємства "ІК Інтерінвест" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Адмірала Луніна, буд. 85, оф. 510, код ЄДРПОУ 38264064) суму основного боргу в розмірі 245760,00 доларів США, судовий збір в розмірі 73080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_1