Постанова

від 18.05.2010 по справі 2а-1194/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 2a-1194/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дущак С.М,

прокурор: не з'явився,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Прокурора м. Яремче в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Яремча

до МК НСБ "Авангард"

про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 39758,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Яремче в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Яремче звернувся в суд з адміністративним позовом до Майнового комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази „АвангардВ» Ради профспілок Івано-Франківської області (надалі -відповідач) з вимогою стягнути заборгованість по податку на землю в сумі 39758,24грн., за рахунок активів відповідача, мотивуючи, що відповідно до Закону України „Про плату за землюВ» останній самостійно обчислив суму земельного податку та 28.01.2009р. подав до ДПІ в м.Яремче податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, згідно з яким загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягала сплаті становила 37934,76грн., проте суму нарахованого земельного податку сплатив частково, допустивши заборгованість в розмірі 24909,70грн., внаслідок чого відповідачу було нарахована пеня в сумі 1061,79грн. та застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату земельного податку в розмірі 13786,75грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, пояснивши, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2006р. №30 „Про затвердження надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та параолімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статусВ» відповідачу надано статус бази олімпійської підготовки, а тому, у зв'язку із змінами до статті 12 Закону України „Про плату за землюВ» від 05.03.2009 року він звільнений від сплати земельного податку. Звертав увагу суду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010р. про „Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спортуВ» відповідача включено в перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі обставини у справі, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, виданим виконавчим комітетом Яремчанської міської ради від 29.12.1994р., та взятий на податковий облік в ДПІ м.Яремче 30.12.1994р. за №2251 (а.с.15,16).

Відповідно до ч.3 ст.126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Так, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002348 від 04.07.1995р., відповідачу надано в постійне користування земельну ділянку площею 6,76га. з призначенням для використання під спортивні споруди бази.

26 січня 2009 року, відповідно до вимог ст.14 Закону України „Про плату за землюВ» відповідачем поданий до ДПІ м. Яремче податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, згідно з яким, податкові зобов'язання на поточний рік становили 37934,76 грн., з розрахунку 3161,23грн. в місяць. За даними облікової картки за 2009 рік, в цілому, відповідачем не сплачено 24909,70грн. нарахованого земельного податку.

За несвоєчасну сплату земельного податку до відповідача були застосовані штрафні санкції в розмірі 13786,75грн. та нарахована пеня 1061,79грн. Крім цього, за несплату у встановлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання відповідачу направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога від 03.04.2009р. за №1/26 на суму 2635,22грн., та друга податкова вимога від 06.05.2009р. №2/38 на суму 6203,48грн., які відповідачем не оскаржувались. Відповідач надав суду письмову кореспонденцію про наявність листування з питань звільнення його від земельного податку, а також уточнений розрахунок земельного податку на 2008 рік від 25.03.2010р., на 2009рік від 12.05.2010р., на 2010 рік від 12.05.2010р., для проведення перерахунку земельного податку, пред'явив суду супровідний лист на підтвердження направлення вказаних уточнених звітів позивачу, пояснив, що позивач відмовлявся отримати уточнені податкові декларації.

Суд не приймає до уваги дані твердження відповідача з наступних підстав: згідно з абзацом третім п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закон), платник податків наділений правом надати уточнюючий розрахунок у випадку самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації. Абзацом четвертим пункту передбачено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Крім цього, порядок подання податкової декларації закріплений в статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так відповідно до п.п.4.1.2. п.4.1. статті прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує вказані норми платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень до закінчення граничного строку подання декларації, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи процедуру уточнення податкових зобов'язань із сплати земельного податку відповідач розпочав з часу розгляду даної справи в суді.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землюВ» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

В статті 96 Земельного кодексу України закріплений обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п.6.2.1.п.6.2.ст.6 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2006р. №30 „Про затвердження Порядку надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та параолімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статусВ» відповідачу надано статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки.

У відповідності до Закону України „Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про плату за землюВ» , який набрав чинності 20.03.2009р., пункт 4, частини першої статті 12 Закону викладено в новій редакції, згідно з абзацом другим якого, від земельного податку звільняються підприємства , установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку визначеними Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевказаної статті Закону випливає, що умовою звільнення від плати за землю є спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту напрямок і порядок використання яких буде визначений Урядом, тобто безумовною обставиною реалізації вказаних змін до Закону було прийняття відповідного нормативного правового акту Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010р. про „Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спортуВ» , яка набрала чинності 19.03.2010р., відповідача включено в перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, а також встановлений порядок та механізм спрямування сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Сам механізм звільнення від земельного податку, закріплений у вказаній Постанові передбачає обов'язок суб'єктів господарювання щороку, станом на 1 січня обчислювати суму земельного податку і подавати до 1 лютого поточного року органові державної податкової служби за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою ДПА формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями з наступним щомісячним внесенням задекларованих сум податку на окремий рахунок, відкритий в органі Державного казначейства для їх цільового використання на розвиток спорту.

З вищенаведеного випливає, що законодавчо, процедура звільнення від сплати земельного податку впроваджена з 20.03.20010 року, тобто з набранням чинності вищевказаної Постанови КМУ, а отже, виходячи із конституційних принципів дії закону в часі не може бути застосована до правовідносин (в даному розумінні-податкових зобов'язань), які мали місце (виникли) до моменту набрання її чинності. Крім цього, відповідно до ст.12 Закону України „Про плату за землюВ» якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. Отже, відповідач звільняється від сплати земельного податку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з 01.04.2010 року.

Наявність заборгованості у відповідача по сплаті земельному податку за 2009 рік, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій підтверджується довідкою про податковий борг від 11.02.2010р., обліковими картками, іншими матеріалами справи.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів МК НСБ "Авангард" (ЄДРПОУ 04718711) в доход державного бюджету - 39758 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 24 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Тимощук О.Л.

Постанова в повному обсязі складена 25.05.2010 року.