Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа № 2-43/2011
категорія 2-27
30 березня 2011 року Біловодський районний суд Луганської області
у складі: судді Ткаченко О.Д.
секретаря Торби Т.Є.
розглянувши позовну заяву відділу Держкомзему у Біловодському районі Луганської області до відповідача - гр. ОСОБА_1, третьої особи- ПП «Обласний центр провадження «Агроцентрнаука» про визнанням недійсним п.3.1, 3.2. договору підряду , укладеного між ДП «Луганський науково дослідний інститут землеустрою» та субпідрядником гр. ОСОБА_1 в частині зобов'язання відділу Держкомзему у Біловодському районі вчиняти будь - які дії щодо приймання передачі виконаних робіт від субпідрядників ,-
В С Т А Н О В И В :
17 січня 2011 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, яка підтримана представником позивача у справі гр. ОСОБА_2Ю, яка в своїх доводах посилалася на обставини, викладені в позовній заяві, а саме вказала, що між позивачем у справі та ДП «Луганський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» було укладено письмовий договір підряду на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у кількості 2464 штук на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 844 , замовником став позивач, а виконавцем вищевказана юридична особа - державне підприємство «Луганський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» , яке зобов'язалося розробити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів , що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянина України на безоплатній основі. Цим договором не було передбачено заборони на укладення договорів субпідряду. За цих обставин інститут уклав договір субпідряду з відповідачем - громадянином ОСОБА_1. Представник позивача не заперечує, що в цьому випадку між ним та відповідачем самостійних правовідносин не виникає, тому вони не мають права пред'являти один до одного претензії або будь - які інші вимоги. В свою чергу, представник позивач вказав, що було порушено право відділу Деркомзему у Біловодському районі Луганської області на вільне волевиявлення щодо умов договору , яке передбачене ч.1 , ч. 3 ст. 203 ЦК України , оскільки позивач вважає, що вказані ним договори підряду суперечать ЦК України , моральним засадам суспільства , та посилаючись на п.1-3,5,6 ст. 203, ст. 215 ЦК України позивач просить суд просить суд визнати недійсним пункти 3.1., 3.2 договору підряду , укладеного між юридичними особами - позивачем та ДП «Луганський науково- дослідний інститут землеустрою» в частині зобов'язання позивача вчиняти будь - які дії щодо приймання - передачі виконаних робіт від субпідрядників, не зазначивши ні його дату та рік укладення, осіб, які його підписали, та не надавши оригіналу або належним чином завіреної копії цього договору.
Ухвалою суду від 23 березня 2011 року було частково закрито провадження у справі за непідсудністю спору загальному суду між сторонами - юридичними особами та особою - приватним підприємцем, ухвала суду не оскаржувалася і набрала чинності на час винесення рішення у справі.
Відповідач гр. ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та вказав, що він працює на посаді головного інженера проекту по землеустрою в ПП «Обласний центр провадження «Агроцентрнаука»»,що підтвердив відповідними записами у трудовій книжці, і в його безпосередні обов'язки входить виготовлення технічної документації щодо договорів оренди землі та державних актів, які виготовляються суб'єктам звернення за плату - як платні послуги на підставі інших постанов та законодавчих актів, які виконуються підприємством, де він працює, адже на території Біловодського району він є єдиним спеціалістом. Також в 2009 та 2010 році він в вільний від основної роботи час на підставі договорів субпідряду виконував роботи на замовлення ДП «Луганський науково дослідний інститут землеустрою», зробивши 264 обміри та креслення на магнітних носіях для виготовлення безоплатних державних актів на землю - з вказівкою даних фізичних осіб, в яких він проводив дослідження з обмірювальних робіт , та передавав їх в відділ Держкомзему в Біловодському районі, за якими після розгляду питання на сесії магнітні носії передавалися в Державне земельне кадастрове бюро та в ДП «Луганський науково-дослідний інститут землеустрою» - для включення підготовленої ним інформації до державних актів, тобто до виготовлення та підписання яких безпосереднього відповідач відношення він взагалі не мав, бо саме названі ним державні органи мали відповідну ліцензію. Ніяких договорів підряду з позивачем відповідач не підписував, також ніяких актів прийому - передачі вказаної на магнітних носіях інформації ніколи між сторонами у справі оформлено не було, не ставив ніде свої підписів відповідач і в селищній Раді, в відділі земельних ресурсів, але від свого підрядника в собі інституту він за кожний таким чином виготовлений носій інформації отримав офіційно по 30 гривень за кожний з них -за відомістю . Відповідачу тільки з усних даних відомо, що організація, на замовлення якої він як підрядник відносно до неї на підставі договору, складеного в одному екземплярі , виготовив магнітні носії з обміру меж та розмірів земельних ділянок , має ліцензію на видачу державних актів на землю. Таким чином, офіційно не існує жодного як договору підряду, так і субпідряду у відповідача перед позивачем у цій справі, але має бути договір підряду його, як простого громадянина та ДП «Луганський науково - дослідний інститут землеустрою», текстом якого він не володіє і не може його подати суду для огляду в судовому засіданні. В судових дебатах відповідач просить суд винести рішення на розсуд суду.
Залучена до участі у справі третя особа в судове засідання не прибула, надіслала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПП» Обласний центр провадження «Агроцентрнаука».
Вислухавши учасників процесу, оглянувши надані сторонами та іншими учасниками процесу письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не може бути задоволеним з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень , суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 131 ЦПК України сторони повинні подати суду докази до початку розгляду справи по суті, а докази, подані в порушення вищевказаних вимог , не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Оспорюючи договір підряду між державним підприємством «Луганський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» та гр. ОСОБА_1 і вимагаючи визнати недійсними його п.3.1 та п.3.2. , позивач без поважних не надав вказаного ним у позові договору підряду , який є предметом спору, а запитуваний в процесі підготовки справи до слухання договір підряду за клопотанням представника позивача також судом не був отриманий , і можливе знаходження примірника договору в матеріалах кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_3Г.(а.с.157), ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не свідчить про кримінальне переслідування відповідача у цій справі, тому не наведені причини, які б заважали б подати цей доказ до суду позивачем або відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України.
З самого ж предмета позову вбачається, що підставою спору відділу Деркомзему в Біловодському районі та гр. ОСОБА_1 став вказаний саме як укладений договір між держаним підприємством «Луганський науково- дослідний інститут землеустрою» та гр. ОСОБА_1 , але на думку суду, відділ Держкомзему в Біловодському районі є неналежним позивачем щодо цього оспорюваного договору, навіть за його дійсної наявності, та щодо до якого позивач суду не довів про свою пряму причетність до його укладення як підрядника чи навіть субпідрядник, але й не навів мотивів та доказів , за якими такий договір повинен бути визнаний недійсним, які прямо передбачені в ст.203, 215 ЦК України, або відповідно до роз'яснень , наданих постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Виходячи з вищенаведених мотивів, позовні вимоги є безпідставними і не можуть бути задоволеними.
Керуючись ст. 10, 11, 88 , 213- 215,218 ч.1 ЦПК України, ст. ст. 202,203,837,838,849,853 ЦК України , суд -
В И Р І Ш И В :
Відділу Держкомзему у Біловодському районі Луганської області відмовити в задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю заявлених позовних вимог.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 31 березня 2011 року в 16 годин дня.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд 1-ї інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів зі дня його оголошення.
Суддя: О.Д.Ткаченко.
Суд | Біловодський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2011 |
Оприлюднено | 04.11.2015 |
Номер документу | 53039884 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Смілянець Андрій Павлович
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Смілянець Андрій Павлович
Цивільне
Біловодський районний суд Луганської області
Ткаченко О. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні