Рішення

від 17.02.2010 по справі 2-43-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 2-43-10

2-43-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі :

головуючого судці Смілянець А.П

при секретарі Бондарук О.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної часткової власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної часткової власності, мотивуючи своє звернення тим, що відповідачі в добровільному порядку не бажають вирішити спірне питання.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що він та відповідачі являються співвласниками в рівних долях 2-кімнатної квартири в АДРЕСА_1, вартість якої згідно проведеної експертизи становить 281338 грн. З жовтня 2002 року він не проживає в зазначеній 2-кімнатній квартирі, хоч зареєстрований в ній, так як відповідачі обмежили його право користування, чим змусили відселитися. Без його відому та згоди підселили у квартиру матір ОСОБА_3, сестру та чоловіка сестри, що не дозволяє йому користуватися житловими та службовими приміщеннями. Зважаючи на розмір квартири, знаходження її на 3 поверсі 3-х поверхового будинку, квартира в натурі неділима. Відповідно до ст.358 ч.1 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Оскільки відповідачі тривалий час безперервно порушують вимоги закону, ігноруючи його інтересами, виникла потреба в припиненні права спільної часткової власності. Відповідно до ст.364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки. Отже він має право на отримання грошової компенсації за належну йому 1/3 частини 2-х кімнатної квартири, а відповідачі зобов'язані сплатити грошову компенсацію, тому просить суд припинити його право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, передавши зазначену частину ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у власність у рівних долях та стягнути з них на його користь 93780 грн.

Відповідачка ОСОБА_3, яка представляє інтереси відповідачки ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що спірну квартиру вони отримали під знос. В 1983 році у них народилася донька і позивач став на розширення. В 2001 році йому на роботі повідомили, що він може отримати квартиру, при цьому їм потрібно розлучитися, що вони і зробили. Потім ОСОБА_2 з метою отримання квартири подарував їй свою 1/3 частини спірної квартири. Згодом він заставив її віддарувати назад його частину. Коли вперше судилися за спірну квартиру і в неї були кошти компенсувати позивачу його частку в квартирі він відмовився і суд їй вказав, що вона не може сплатити йому без його згоди. На даний час в них коштів, щоб сплатити ОСОБА_2 не має, вони не заперечують, щоб він жив у квартирі, йому ніхто заважати не буде, тому просить в позові відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на житло від 11 грудня 1996 року належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_3. Згідно ч. 1 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлег домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Оскільки частки сторін не визначено, то с вважає, що вони є рівними у кожного співвласника та відповідають по 1/3. Оскільки дана квартир;. не може бути поділена в натурі між її співвласниками, то позивач ОСОБА_2 звернувся до су- • та просить припинити його право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 • Умані, передавши зазначену частину ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у власність у рівних долях - стягнути з них на його користь вартість 1/3 частини.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи. суд вважає, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Згідно ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому г володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці ч праві спільної часткової власності. За неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі ч.2 ст. 183 ЦК України ) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, що передбачено ч.2 ст.364 ЦК України.

Згідно з технічної характеристики спірна квартира складається з двох кімнат площею 16.-5 кв.м. та 11 кв.м., кухні площею 6,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,5 кв.м., коридору площею 3,5 кв.м., комори 2,1 кв.м., балкона 2,5 кв.м., загальна площа квартири становить 42,9 кв.м. Виділ 1/3 частини квартири позивачу не представляє можливості, через її неподільність без порушення норм та прав усіх співвласників.

Згідно висновку №512/737-БТ експертного будівельно-технічного дослідження від 23.09.2009 року встановлено, що дійсна ( ринкова ) вартість квартири АДРЕСА_4 є м. Умані становить 281338 гривень, тобто частка кожного із співвласника відповідає 93780 грн.

Право співвласника на виділ частки із спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому йо:: праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи. Обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ Оскільки в даному випадку позивач - співвласник 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 сам виявив бажання припинення своєї частки у спірній квартирі з компенсацією його частки, тому суд вважає за необхідне припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частин; квартири АДРЕСА_3, визнавши право власності на зазначену частку в рівних долях за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та стягнути з відповідачів на користь позивача компенсацію за його частку по 46890 гривень з кожної.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 60,70,71 СК України, ст.ст 183,358,364,370 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,209,212, 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_2 Стягнути на 1/3 частину квартири № 24 по ' вул. Горького 7а м. Умані, визнавши право власності на зазначену частку в рівних долях за ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 46890 гривень з кожної.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 469 грн. з кожної.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження Поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: А.П. Смілянець