Постанова

від 06.07.2006 по справі 4/839-19/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/839-19/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

06.07.06                                                                                           Справа№ 4/839-19/124

За позовом: ТзОВ “Агропром”, м.Київ;

до Відповідача: Львівське МКП “Львівводоканал”, м.Львів;

Про стягнення 1345000, 00 грн.

                                                                                                                                                                              Суддя Левицька Н.Г.                            

                                                                                                                                         Секретар судового засідання Вахняк О.Є.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача:            Котур М.В. –предст. (дов. б/№ від 03.04.2006р.);

               Бондаренко О.В. –предст. (дов. б/№ від 03.04.2006р.);

Відповідача:       Сенишин Я.Б. -  предст. (дов. від 01.02.2006р.);

               Пастушин Н.П. –предст. (дов. б/№ від 01.02.2005р.);

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 21, 22 ГПК України,  в тому числі право заявляти відводи.

Представниками Сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Агропром”, м.Київ до Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м.Львів  про стягнення                1345000,00 грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 13.04.2006р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 03.05.2006р.

03.05.2006р., 24.05.2006р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 14.06.2006р.  оголошено перерву до 29.06.2006р.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Позивача вказав, що 10.07.2001р. між Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал”, м. Львів (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромпостач”, м. Київ (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу автотранспортної та сільськогосподарської техніки за №10/07/001. Пунктом 2.3 вказаного Договору передбачено, що оплата за поставлену техніку здійснюється протягом двадцяти днів з часу отримання товару.

Факт отримання Відповідачем техніки за Договором № 10/07/001 на суму 1345000,00 грн. підтверджується складеним та підписаним сторонами Актом приймання-передачі автотранспортної та сільськогосподарської техніки від 20.07.2001р. Тобто, Відповідач повинен був здійснити розрахунки з ТзОВ „Укрпромпостач”, м. Київ до 11.08.2001р.

14.08.2001р. ТзОВ “Укрпромпостач”, м. Київ на адресу Відповідача надіслано лист з вимогою щодо виконання зобов'язання, згідно з Договором № 10/07/001, а саме: проведення оплати за отриману техніку, передану за Актом прийому-передачі від 28.07.2001р., на суму 1345000,00 грн.

Відповідач листом від 28.08.2001р. повідомив, що зважаючи на скрутний фінансовий стан підприємство на даний час не має можливості виконати зазначені зобов'язання, але зобов'язується погасити борг в сумі 1345000,00 грн. до закінчення 2001р.

Позивач зазначив, що на підставі Договору про уступку вимоги від 10.01.2003р., укладеного між ТзОВ „Укрпромпостач”, м.Київ та ТзОВ „Агропром”, м. Київ, останній прийняв на себе право вимагати сплати боргів, які існують у Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м. Львів за поставлену техніку за Договором від 10.07.2001р. Станом на момент подання позову сума заборгованості Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м. Львів далі становить 1 345 000,00 грн. Враховуючи наведене, просить задоволити позовні вимоги та стягнути з Відповідача суму боргу.

Представник Відповідача подав Заперечення проти позову (вх. №13840 від 24.05.2006р.), де визнав вимоги Позивача безпідставними та необгрунтованими. Львівське МКП “Льввіводоканал”, м. Львів зазначає відсутність зобов'язання, внаслідок недотримання спеціальної вимоги до Договору купівлі-продажу та вважає, що до обов'язку продавця належало перенесення на покупця права власності на відчужуване майно. Договірне зобов'язання буде виконано, якщо відбудеться одночасно передача речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплата обумовленої договором суми покупцем і прийняття цієї суми продавцем.

Відповідач зазначив, що транспортні засоби, які є предметом цивільно-правової угоди, підлягають спеціальній реєстрації з метою належного обліку у відповідності до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388.

На думку Львівського МКП “Льввіводоканал”, право власності на транспортні засоби повинно виникнути в момент завершення повної процедури купівлі-продажу, тобто після передачі та реєстрації транспортних засобів в органах ДАІ.

Крім того, Відповідач зазначив, що Позивач у встановлений ст.256 Цивільного кодексу України строк не вчинив позову до суду про захист порушеного права, а тому вважає, що вимоги ТзОВ “Агропром”, м. Київ не підлягають задоволенню, у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Заслухавши пояснення Сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали первинних документів та оцінивши докази, що знаходяться в матеріалах справи,  судом встановлено наступне:

10.01.2003р. між  ТзОВ „Укрпромпостач”, м. Київ та ТзОВ „Агропром”, м. Київ було укладено  Договір про уступку вимог, на підставі якого до Позивача перейшло право вимоги виконання Відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу автотранспортної та сільськогосподарської техніки за № 10/07/001 від 10.07.2001р.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору купівлі-продажу, Продавець зобов'язується організувати передачу, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти автотранспортну та сільськогосподарську техніку (товар). Додатковою угодою № 1 до Договору від 10.07.2001р. визначено найменування та ціну товару, що поставляється Відповідачу.

На виконання умов Договору, ТзОВ “Укрпромпостач”, м. Київ було передано Львівському МКП “Львівводоканал”, м. Львів автотранспортну та сільськогосподарську техніку  на загальну суму 1345000,00 грн., що підтверджується  Актом прийому-передачі від 20.07.2001р.

Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., що був чинним на момент укладення Договору купівлі-продажу, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Не дивлячись на те, що п. 2.3 Договору передбачено обов'язок Покупця повністю оплатити отриманий товар  на протязі двадцяти днів з моменту його одержання, у встановлені строки розрахунок Відповідачем не проведено.

Відповідач листом від 28.08.2001р. повідомив, що зважаючи на скрутний фінансовий стан підприємство на даний час не має можливості виконати зазначені зобов'язання, але зобов'язується погасити борг в сумі 1 345 000,00 грн. до закінчення 2001р. На момент розгляду справи факт непроведення розрахунків Відповідачем не заперечується та не спростовується, відповідно, заборгованість за одержаний товар становить 1 345 000,00 грн.

Суд вважає безпідставними посилання Відповідача на недійсність угоди та невиконання Продавцем обов'язків за договором в частині перереєстрації транспортних засобів, як підставу не проведення розрахунків.

Згідно з ст.204 Цивільного кодексу України,  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що Відповідачем не доведено наявність щодо  Договору купівлі-продажу від 20.07.2001р. обставин, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину та не надано доказів визнання його недійсним в судовому порядку,- відповідно, дана угода є правомірною і підлягає обов'язковому виконанню.

Долучена Відповідачем до матеріалів справи Відповідь Начальника реєстраційно-екзаменаційного відділення 1-го МВ ДАІ при УМВС у Львівській області, згідно з якою за період з 10.07.2001р. по 31.12.2001р. транспортні засоби, придбані за Договором купівлі-продажу №10/07/01-01-109 від 10.07.2001р. не реєструвались,- не може бути прийнята судом, як доказ невиконання Продавцем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до  “Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”, затверджених Потановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388,  встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів.

Згідно з п.7 вказаного нормативно-правового акту, саме власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення.

Відповідно до  ч.1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., що був чинним на момент передачі автотехніки, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки Договором від 10.07.2001р. не встановлено іншого, ніж передбачено вказаною нормою,- момент переходу права власності до  Покупця, відповідно право власності на транспортні засоби виник у Відповідача в момент їх передачі за Актом від 20.07.2001р. Тому на протязі 10 днів з моменту передачі, у відповідності до вищенаведених Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, саме Відповідач як власник придбаної автотехніки був зобов'язаний провести їх реєстрацію в органах ДАІ.

У зв'язку з наведеним, надана МВ ДАІ довідка про відсутність реєстрації придбаних Львівським МКП “Львівводоканал”, м. Львів транспортних засобів за Договором купівлі-продажу від 10.07.2001р. може вказувати лише на недотримання вимог закону самим Відповідачем, а не підтверджувати невиконання умов Договору з боку Позивача.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, строк позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлено тривалістю 3 роки.  

Згідно з п.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України,- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В Запереченні на позовну заяву (вх. №13840 від 24.05.2006р.) Відповідач зазначив, що розрахунок за Договором купівлі-продажу від 10.07.2001р. мав бути проведений до 10.08.2001р., а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі спливу строку позовної давності.

14.06.2006р. Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку позовної давності, у зв'язку із наявністю поважних причин щодо його пропуску. Зокрема, Позивач зазначив, що усі первинні документи ТзОВ “Агропром”, м. Київ в процесі розслідування кримінальної справи були вилучені слідчою групою Генеральної прокуратури України в листопаді 2003р. Відповідно до Листа Слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, станом на 17.03.2005р. усі вилучені документи знаходяться в матеріалах кримінальної справи і Позивачу не повертались. Провадження у даній справі  стосовно директора ТзОВ “Агропром” закрито лише  22.07.2005р. Станом на сьогоднішній день процес повернення документів Генеральною прокуратурою не завершено. ТзОВ “Агропром”, м. Київ зазначає, що у зв'язку із вказаними обставинами,  через відсутність первинних документів, було позбавлено можливості довести обґрунтованість своїх вимог в суді, внаслідок чого строк позовної давності було пропущено з поважних причин.

Відповідно до п.5 ст.261 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Розглянувши подане Позивачем клопотання та враховуючи долучені до матеріалів справи докази, зокрема протоколи обшуку з додатками, згідно з якими було проведено вилучення документів,- суд вважає причини пропуску позовної давності поважними, а тому порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з рахунку Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” (р/р №26004620013670 в Обласній дирекції АКБ Укрсоцбанук м.Львова, МФО  325019, код ЄДРПОУ 03348471) 1 345 000 грн. на користь Товариства р обмеженою відповідальністю “Агропром” (р/р №26003014149121 в Мінському відділенні КМФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 31451534).

3.          Судові витрати покласти на Відповідача.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII  ГПК України.

Суддя                                                                                                       Левицька Н.Г.