Постанова

від 05.07.2007 по справі 4/839-19/124

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/839-19/124

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 липня 2007 р.                                                                                   № 4/839-19/124  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка ,Є.Борденюк, В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Агропром"

на постановувід 14.03.2007 року

Львівського апеляційного господарського суду  

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 4/839-19/124

за позовом ТОВ "Агропром"

доЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

простягнення 1 345 000,00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаБондаренко О.В. (дов. від 01.07.2007 року т

відповідачаОприска З.Л. (дов. від 04.07.2007 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року ТОВ "Агропром" звернулося до суду з позовом  про стягнення з Львівського комунального підприємства "Львівводоканал" боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються  наступним.

10.07.2001 року між ТОВ "Укрпромпостач" та ЛМКП "Львівводоканал" укладений договір купівлі-продажу автотранспортної та сільськогосподарської техніки за № 10/07/001. Додатковою угодою № 1 до договору зазначено найменування продукції та зазначена її ціна. Оплата за поставлену техніку здійснюється протягом двадцяти днів з часу отримання товару (п. 2. 3. договору ).

20.07.2001 року сторонами підписаний акт приймання-передачі техніки. Оплата покупцем продукції протягом 20 днів не здійснена.

Пунктом 2.4. договору визначено, що у випадку неоплати поставленої техніки у строки, визначені п.2.3 договору, оплата здійснюється за письмовим повідомленням продавця. 14.08.2001 року ТОВ "Укрпромпостач" надіслав відповідачу лист з вимогою про оплату техніки.

28.08.2001 року відповідач листом повідомив продавця про виконання ним грошового зобов'язання до закінчення 2001 року через скрутний фінансовий стан.

10.01.2003 року між ТОВ "Укрпромпостач" та ТОВ "Агропром" укладений договір про уступку вимоги за договором від 10.07.2001 року на загальну суму      1 345 000,00 грн., про що повідомлений відповідач.

На час звернення  позивача до суду з позовом, заборгованість відповідачем не погашена.

Позивач подав до суду клопотання про відновлення пропущеного строку  позовної давності, визнавши причини пропуску поважними. При цьому  позивач посилається на те, що слідчою групою Генеральної прокуратури України у листопаді 2003 року у процесі розслідування кримінальної справи вилучені усі первинні документи, що підтверджується протоколами обліку, копії яких додані до клопотання. Провадження по кримінальній справі закрите 22.07.2005 року, однак процес повернення документів Генеральною прокуратурою не завершений.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2006 року                   (суддя Н.Левицька), визнавши причини пропуску позовної давності поважними, позовні вимоги задоволені.

Господарський суд визнав безпідставними посилання відповідача на недійсність угоди та невиконання продавцем обов'язків за договором у частині  перереєстрації транспортних засобів, як підставу непроведення розрахунків.

Відповідно до п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а отже самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, саме власник транспортних засобів –юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 (колегія суддів : М. Юркевич , М. Городечна, В.Кузь ) рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.

Постанова суду мотивована  тим, що при відчуженні транспортних засобів, сторони договору купівлі-продажу зобов'язані дотримуватися Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів  України № 1385 від 07.09.1998, зокрема, щодо правомірності їх відчуження. Так як ТОВ "Укрпромпостач", яке було продавцем за договором, станом на 15.11.2006 року вилучено з ЄДРПОУ, доказування правомірності та факту  реалізації договору купівлі-продажу транспортних засобів та іншого майна лежить на позивачеві. При відчуженні автотранспортних засобів повинні бути зазначені технічні та індивідуальні характеристики, зокрема, серія, номер, тип, марка, модель транспортного засобу, колір, номер шасі, номер кузова, номер двигуна, дата виготовлення, номерні знаки та інші ідентифікуючі ознаки.

Відповідно до п.8 Правил правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами.

Зазначені докази  позивачем до суду не  подані.

Позивачем ніяким чином не доведено, що саме документи по даній справі були вилучені правоохоронними органами, а тому підстав для  визнання причин пропуску строку позовної давності не було.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом при ухваленні оскаржуваної постанови норм права. Зокрема, позов про стягнення боргу заявлений у межах укладеного договору купівлі-продажу, на виконання якого про передачу предметів відчуження підписаний акт приймання-передачі. Борг визнаний покупцем листом. А тому сторонами узгоджені ідентифікуючі ознаки предметів відчуження, необхідні для виконання ними зобов'язань за договором. Правочин є правомірним, якщо недійсність його прямо не встановлена законом, або  якщо він визнаний судом недійсним. Оцінка судом апеляційної інстанції причин пропуску  позовної давності є  визнанням  наявності зобов'язання.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку,  що підстав  для   задоволення   касаційної  скарги не вбачається, виходячи  з такого.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про власність"  власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" держава регулює діяльність автомобільного транспорту, функціями якого є  зокрема, нормативно-правове  регулювання з питань автомобільного транспорту, стандартизація і сертифікація. Нормативно-правові акти  центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України. Автомобільні  транспортні засоби  та запасні частини до них підлягають обов'язковій сертифікації та повинні відповідати вимогам нормативної та конструкторської документації і мати маркування для їх ідентифікації.

Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється з метою контролю за відповідністю конструкції  та технічного стану  транспортних засобів  вимогам  стандартів, правил і нормативів ( п. 3 Правил державної реалізації та обліку автомобілів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок). Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, перелік яких зазначений у п. 8 Правил.

Відчуження, передача власником придбаних  транспортних засобів, не зареєстрованих  в підрозділах ДАІ, не проводиться.

А тому недотримання вимог нормативно-правових актів щодо порядку відчуження та ідентифікації транспортних засобів, є порушенням  закону та оцінюється як протиправні дії.

Вимога, яка базується на протиправній дії, про виконання обов'язку іншою стороною, захисту не підлягає (стаття 13 Цивільного кодексу  України).

А тому господарський суд апеляційної інстанції  дійшовши висновку про відмову позивачу у захисті його права, помилково оцінював  межі позовної давності та причини їх пропуску. Однак, зазначена обставина не вплинула на результат ухваленої постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Агропром" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року у справі № 4/839-19/124 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                         В. Харченко