Постанова

від 28.10.2015 по справі 922/1107/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 922/1107/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Міловське", с. Мілова, Харківська обл. на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі господарського суду Харківської області за позовомПриватного підприємства "Міловське", с. Мілова, Харківська обл. доТовариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", м. Балаклія, Харківська обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Савинський елеватор", смт. Савинці, Харківська обл. провизнання права власності

за участю представників

позивача: Крижановський М.В., Янжула Ю.О.

відповідача: Караван Р.В.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Міловське" (далі за текстом - ПП "Міловське") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (далі за текстом - ТОВ "Успіх Слобожанщини") про визнання права власності на соняшник в кількості 72 540 кг, який знаходиться у сховищі філії публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Савинський елеватор" (далі за текстом - філія ПАТ "ДПЗКУ "Савинський елеватор") за адресою: Харківська обл., Балаклійській район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Філію ПАТ "ДПЗКУ "Савинський елеватор".

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2015 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищезазначені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог, з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження його права власності на предмет спору, а в матеріалах справи відсутній як відповідний вирок суду, так і докази того, що майно, яке знаходиться у сховищі Філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор", є тим самим майном, яке належить позивачу та з приводу викрадення якого ведеться розслідування компетентними органами.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПП "Міловське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "Успіх Слобожанщини" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні позивач просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а відповідач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Третю особу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Міловською сільською радою Балаклійського району Харківської області на вимогу ст.сл. СВ Балаклійського РВ ГУ МВС України у Харківській області капітана міліції ОСОБА_8 було надано повідомлення вих. № 457 від 23.09.2014 року про те, що в 2014 році на земельній ділянці частки (паї) контур № 37 площею 40,00 га ПП "Міловське" було посіяно соняшник. Володільцями земельних часток (паїв), які входять до земельної ділянки контур № 37, є: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Відділом Держземагентства у Балаклійському районі було розглянуто вимоги ст.сл. СВ Балаклійського РВ ГУ МВС України у Харківській області капітана міліції ОСОБА_8 про надання інформації та завірених копій документів на земельні ділянки, які розташовані на території контуру 37 Міловської сільської ради та за її результатами листом від 15.09.2014 року № 01-15-03/1292 повідомлено, що згідно програмного забезпечення НКС, на території контуру 37 Міловської сільської ради знаходяться в тимчасовому користуванні на умовах оренди у ПП "Міловське" наступні земельні ділянки таких власників: ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17 (2 земельні ділянки), ОСОБА_16 (2 земельні ділянки), ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (2 земельні ділянки), ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (2 земельні ділянки), ОСОБА_27, ОСОБА_28 (2 земельні ділянки), ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11; на території контуру 37 Міловської сільської ради знаходяться наступні земельні ділянки, але відомості про оренду в Державному земельному кадастрі відсутні: НОМЕР_1 власник гр. ОСОБА_10, НОМЕР_4 власник гр. ОСОБА_14, НОМЕР_3 власник гр. ОСОБА_13,НОМЕР_2 власник гр. ОСОБА_12

Управлінням агропромислового розвитку Балаклійської РДА Харківської області за вих. № 01-1-04/13/1228 від 29.12.2014 року було повідомлено ст.сл. СУ МВС України в Харківській області майора міліції Мар’єнко О.А. про те, що у 2014 році на території Міловської сільської ради земельна ділянка контуру № 37 загальною площею 108, 10 га, яка розташована за межами населених пунктів, була в обробітку ПП "Міловське". На площі 40 га був посіяний соняшник, на площі 68,1 га - ярий ячмінь.

Міловською сільською радою Балаклійського району Харківської області на запит ст.сл. СУ МВС України в Харківській області майора міліції Мар’єнко О.А. було надано повідомлення вих. № 598 від 24.12.2014 року про те, що в 2014 році земельна ділянка контуру № 37, частки (паї), загальною площею - 108,10 га, які розташовані за межами населених пунктів, були в обробітку ПП "Міловське", в тому числі на 40,0 га ріллі був посіяний соняшник, володільці земельних часток (паїв) які входять до земельної ділянки контуру № 37 є: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_33 та ОСОБА_12

Крім того, у вказаному повідомленні зазначено, що на земельній ділянці площею - 68,1 га був посіяний ячмінь, володільцями земельних часток (паїв) які входять до контуру № 37 є: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 та ОСОБА_21

Також, до даного повідомлення було надано копію викопіювання контуру № 37.

Позивач при зверненні до господарського суду з позовом зазначав, що між позивачем та власниками земельних ділянок були укладені відповідні договори оренди земельних ділянок. Дані земельні ділянки складають єдиний масив та законно орендовано позивачем і складають площу 40, 00 га. В підтвердження цього позивачем були надані судам копії договорів оренди земельних ділянок, укладені між позивачем та власниками земельних ділянок, з додатками до них.

Також, позивач вказував, що крім цих ділянок на контурі 37 Міловської сільської ради позивач орендує земельні ділянки загальною площею 108, 10 га. Навесні 2014 року на вищевказаній площі 40 ,00 га контуру № 37, що розташований на землях Міловської сільської ради Балаклійського районну (ділянки № № 179, 177, 174, 176, 172, 173,175, 186, 185) позивач засіяв соняшник. В подальшому, коли настав час його збирати, позивач не зміг зібрати врожай, оскільки в ніч з 13 на 14 вересня 2014 року на полі контуру № 37, що знаходиться на території Міловської сільської ради Балаклійського р-ну Харківської області, яке перебуває в оренді ПП "Міловське", було здійснено крадіжку врожаю насіння соняшнику на площі 40 га та скошено і намолочено 72 тонни насіння соняшнику. При цьому, позивач зазначав, що 14.09.2014 року слідчо-оперативною групою Балаклійського РВ ГУМВС встановлено, що скошене насіння соняшнику у кількості 72 540 кг зберігається на ПАТ ДПЗКУ "Савинський елеватор". За таких обставин позивач вказував, що саме позивачу належать 72 540 кг соняшника та вони знаходяться у сховищі Філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" за адресою: Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50.

Господарськими судами попередніх інстанцій було досліджено протокол аналізу від 30.01.2015 року № 02_15-ДС та встановлено, що в ньому вказувалося про дослідження зразку гібрида соняшнику, оціненого за SSR-маркерами, який відповідає стандартному зразку гібрида соняшнику Ясон.

Також в матеріалах справи міститься лист Управління агропромислового розвитку Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області № 01-1-03/04/70 від 11.02.2015 року про вартість соняшнику на 05.09.2014 року, протокол допиту свідка від 06.10.2014 року, акт № 3 витрат на насіння і садивного матеріалу за травень 2014 року сільгосппідприємства ТОВ "Успіх Слобожанщини", відповідно якого був висіяний соняшник.

Крім того, позивач зазначав , що на даний час кримінальне провадження № 12014220190001359 передано для проведення досудового розслідування до слідчого управління ГУМВС України в Харківській області та знаходиться у провадженні старшого слідчого майора міліції Мар'єнко О.А.

В ході вказаного кримінального провадження з ХНДІСЕ та НДЕКЦ надійшли повідомлення про відсутність можливостей провести дослідження щодо дійсності висадженого садивного матеріалу.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на приписи вищезазначеної норми процесуального закону преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 Господарського процесуального кодексу України стосовно преюдиційності фактів. При цьому, не мають преюдиціального значення факти, викладені в матеріалах органів досудового розслідування.

Враховуючи вищезазначене, господарськими судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що інформація, на яку посилається позивач у якості доказів і яка була отримана правоохоронними органами в ході проведення досудового розслідування, не є обставинами, які не потребують доказування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій заперечував проти задоволення позову та вказував, що вся інформація, яка надавалася позивачу Міловською сільською радою протягом 2014 року базувалася на усних доказах директора позивача, що підтверджується відповіддю Міловської сільської ради на адвокатський запит № 129 а від 12.03.2015 року.

При цьому, відповідачем зазначено про те, що підприємство відповідача користується земельними ділянками на спірному 37 контурі на підставі договорів оренди, які були укладені між власниками земельних ділянок та відповідачем, що підтверджується копіями договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачем та власниками земельних ділянок.

У зв'язку з тим, що ці земельні ділянки не складають єдиний масив на контурі 37 відповідач згідно претензії № 136 від 10.12.2013 року просив позивача виділити в обробку земельну ділянку єдиним масивом, площею орієнтовно 32 га.

Крім того, відповідач вказував, що позивач добровільно виділив земельну ділянку, у зв'язку з чим ТОВ "Успіх Слобожанщини" 15.05.2014 року на контурі 37 Міловської сільської ради на площі 32 га на земельних ділянках № № 172, 173.1, 173.2, 174.1, 174.2, 175, 176, 177, 178, 185 провело культивацію за допомогою трактора Т150-К та причіпного пристрою КПС 8, про що свідчить дорожній листок трактора № 159 від 15.05.2014 року, табель обліку використання робочого часу, відомість з виплати заробітної плати, платіжне доручення банку про сплату податків з заробітної плати. 16.05.2014 року ТОВ "Успіх Слобожанщини" на контурі 37 Міловської сільської ради на площі 32 га проводився посів насіння соняшнику "Форвард" за допомогою трактора МТЗ 920 та причіпного пристрою "Веста 8", про що свідчить дорожній листок трактора № 168 від 16.05.2014 року (форма № 85), в якому в графі "виконано завдання" прописано, що проводився саме посів, а у таблиці "Завдання трактористу" написано, що цей посів проводився саме на контурі 37 Міловської сільської ради, договір купівлі-продажу насіння гібриду соняшника "Форвард" від 29.02.2012 року, видаткова накладна № 05/05 від 05.03.2012 року, свідоцтво на гібридне насіння № 05/03, акт № 3 витрати насіння і садивного матеріалу за травень 2014 року, табель обліку використання робочого часу, відомість з виплати заробітної плати, платіжне доручення банку про сплату податків з заробітної плати. 02.09.2014 року відповідачем було розпочате збирання соняшника на орендованих полях. Пряме комбайнування соняшника здійснювали комбайнери ФОП ОСОБА_41 згідно договору № 04/07-1 від 04.07.2014 року. На контурі 37 Міловської сільської ради збирання соняшника відбувалося відповідачем з 13.09.2014 року по 14.09.2014 року, про що свідчить акт виконаних робіт від 16.09.2014 року до договору № 04/07-1 по збиранню соняшника від 04.07.2014 року. Зібраний соняшник на контурі 37 Міловської сільської ради був завантажений в машину перевізника ФОП ОСОБА_42, який надавав послуги з перевезення соняшника згідно договору № 12 від 27.08.2014 року. Кількість зібраного та перевезеного соняшника з поля контуру 37 склала 25 330 кг, про що свідчить акт виконаних робіт від 18.09.2014 року.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на соняшник, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Як вірно відзначено судами, для визнання права власності на врожай необхідно довести як законне право користування земельною ділянкою, так і підтвердити ведення господарської діяльності на даній земельній ділянці.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано господарським судам попередніх інстанцій як первинних документів, які б відображали господарські операції щодо посіву соняшнику, його вирощування, тобто документів в підтвердження того, що саме позивач створив дане майно (фінансових звітів, договорів, тощо), так і документів, які б свідчили про придбання відповідного посівного матеріалу та його засівання саме на спірних земельних ділянках контуру 37.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження його права власності на предмет спору, а в матеріалах справи відсутній як відповідний вирок суду, так і докази того, що майно, яке знаходиться у сховищі Філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор", є тим самим майном, яке належить позивачу та з приводу викрадення якого ведеться розслідування компетентними органами.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПП "Міловське", викладені в касаційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів і не спростовують законних та обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі № 922/1107/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіТ.Ф. Костенко О.М. Сибіга