Рішення

від 02.11.2015 по справі 903/1001/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2015 р. Справа №903/1001/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» , с.Липляни, Волинської області

до відповідача: приватного підприємства В«Енерго-СвітВ» , м. Луцьк

про стягнення 132610,99 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №0209 від 02.09.2015р.;

від відповідача: н/з

З врахуванням клопотання представника відповідача протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст . 81- 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із забезпеченням повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» звернулося з позовом до приватного підприємства В«Енерго-СвітВ» про 132610,99 грн., з них 95200 грн. - основна заборгованість, 37410,99 грн. - проценти за користування чужими коштами та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на домовленість з відповідачем про виконання підрядних робіт, що підтверджує договорами №19 від 01.06.2011р., №12 від 20.03.2012р., платіжними дорученнями №538 від 08.06.2011р. на суму 2000 грн., №573 від 14.06.2011р. на суму 5000 грн., №606 від 16.06.2011р. на суму 10000 грн., №677 від 23.06.2011р. на суму 54050 грн., №751 від 04.07.2011р. на суму 35000 грн., №796 від 08.07.2011р. на суму 30000 грн., №1063 від 05.08.2011р. на суму 13824,40 грн., №231 від 16.02.2012р. на суму 3000 грн., №23200 від 01.03.2012р. на суму 3200 грн., №954 від 30.03.2012р. на суму 20000 грн., №23494 від 05.04.2012р. на суму 15000 грн., №23626 від 11.04.2012р. на суму 10000 грн., №23935 від 07.05.2012р. на суму 10000 грн., №24394 від 28.05.2012р. на суму 30000 грн., актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011р. №1, 2, 3 від 30.07.2011р., №4 від 31.07.2011, довідками про вартість робіт до них, актом виконаних робіт №2 від 10.03.2012р..

Позивач просить суд стягнути 95200 грн. дебіторської заборгованості, як кошти невикористаного та не повернутого авансу.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.09.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 16.09.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 16.09.2015р. оголошено перерву до 21.09.2015р. для надання відповідачем витребуваних судом документів та надання нових доказів сторонами.

У судовому засіданні 21.09.2015р. оголошено перерву до 30.09.2015р. для мирного врегулювання між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.09.2015р. розгляд справи відкладено на 21.10.2015р. через нез'явлення представника відповідача у судове засідання, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи та надання сторонами нових доказів.

12.10.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли копії договорів №19 від 01.06.2011р., №12 від 20.03.2012р..

У судовому засіданні 21.10.2015р. оголошено перерву до 28.10.2015р. для надання сторонами нових доказів.

22.10.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли розрахунок суми основного боргу по договорам №19 від 01.06.2011р., №12 від 20.03.2012р..

У судовому засіданні 28.10.2015р. представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами.

У судовому засіданні 28.10.2015р. представник відповідача суму основного боргу у розмірі 95200 грн. не заперечив, проте просив застосувати строки позовної давності передбачені ст.257 ЦК України до суми заборгованості 10200 грн.(викладені у відзивах від 21.09.2015р. та 30.09.2015р.).

У судовому засіданні 28.10.2015р. оголошено перерву до 29.10.2015р. для надання сторонами нових доказів.

29.10.2015р. від представника позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 29.10.2015р. представник позивача подав суду копію кошторисного розрахунку вартості будівництва Реконструкція ЗТП 2630/10/0,4 м.Луцьк, вул. Мамсурова складений в поточних цінах станом на 20.03.2012р. та локальний кошторис №4-1-1 на електромонтажні роботи Реконструкція ЗТП складений в поточних цінах станом на 20.03.2012р.. Додатково надав заперечення на відзив відповідача, який був поданий 30.09.2015р..

Суд розглянувши в судовому засіданні 29.10.2015р. заяву представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами(подана 28.10.2015р.), приймає її, з обґрунтуванням наведеним в мотивувальній частині рішення.

Суд розглянувши в судовому засіданні 29.10.2015р. клопотання позивача про повернення суми надміру сплаченого судового збору(клопотання подане 21.09.2015р.), приходить висновку про його задоволення, з обґрунтуванням наведеним в мотивувальній частині рішення.

Клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності передбачених ст.257 ЦК України до суми заборгованості 10200 грн.(викладене у відзиві від 21.09.2015р. та 30.09.2015р.), підлягає до відхилення, з обґрунтуванням наведеним в мотивувальній частині рішення.

В судовому засіданні 29.10.2015р. представник позивача (з врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог) позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

В судовому засіданні 29.10.2015р. представник відповідача не з'явився, проте був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, про що свідчить відмітка представника відповідача ОСОБА_2 на повідомлені про оголошення перерви у судовому засіданні 28.10.2015р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

У червні 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» (далі - Замовник) та приватним підприємством В«Енерго-СвітВ» (далі - Підрядник) було досягнуто домовленості про проведення останнім підрядних робіт.

Дані домовленості були оформлені підписаними між сторонами договором №19 від 01.06.2011р. (далі - Договір-1)(а.с.94-96) та договором №12 від 20.03.2012р. (далі - Договір-2)(а.с.97-99) на виконання підрядних робіт.

Згідно п.1 Договору-1, Підрядник з власних матеріалів та виготовленого проекту погодженого зі всіма службами зобов'язується виконати в повному обсязі підрядні (електромонтажні) роботи по електропостачанню млина в с. Рованці вул. Промислова,5а

- виготовлення проектної документації;

- будівництво ПЛ 10 кВ;

- заміна кабельної вставки

- введення об'єкту в експлуатацію,

та здати Замовнику згідно акту прийому-передачі виконаних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти роботу у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Згідно п.2.1 Договору-1, орієнтовна вартість робіт згідно домовленості складає 182196 грн..

Згідно п.3.2 Договору-1, замовник протягом 5 банківський днів після підписання Договору сплачує Підряднику аванс згідно виставлених рахунків по даному договору.

Згідно п.4.1 Договору-1, термін виконання робіт 40(сорок) робочих днів.

Згідно п.4.3 Договору-1, датою завершення робіт є дата підписання акта приймання робіт.

Згідно розділу 6 Договору-1, здача приймання робіт здійснюється по акту (форми №2 КБ) у відповідності фактичного виконання та довідкою про вартість виконаних робіт (форма №3 КБ). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом робіт оформляється актом відповідності з вимогами ДБН А.З.1-3-94. Підрядник передає Замовнику у термін не пізніше 28 числа акт приймання виконаних робіт (форма № 2 КБ) та довідку (форму №3 КБ). Замовник на протязі 4-х днів перевіряє відповідність поданих документів фактичному виконанню і при відсутності претензій до Підрядника підписує їх.

Згідно п.7.1.1 Договору-1, Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, що визначені в договорі та додатками до нього у повному обсязі та у встановлені строки.

Згідно п.10.2 Договору-1, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі та закінчення гарантійного строку.

Договору-1 підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання п.3.2 Договору-1 позивач перерахував відповідачу аванс на загальну суму 156074,40 грн., що стверджується платіжними дорученнями №538 від 08.06.2011р. на суму 2000 грн., №573 від 14.06.2011р. на суму 5000 грн., №606 від 16.06.2011р. на суму 10000 грн., №677 від 23.06.2011р. на суму 54050 грн., №751 від 04.07.2011р. на суму 35000 грн., №796 від 08.07.2011р. на суму 30000 грн., №1063 від 05.08.2011р. на суму 13824,40 грн., №231 від 16.02.2012р. на суму 3000 грн., №23200 від 01.03.2012р. на суму 3200 грн.(а.с.11-12, 18-24).

Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011р. №1, 2, 3 від 30.07.2011р., №4 від 31.07.2011, довідок про вартість робіт до них, акта виконаних робіт №2 від 10.03.2012р. відповідач виконав роботи на загальну суму 145874,40 грн. та в порушення п.4.1, 7.1.1 інших робіт по вказаному Договорі-1 не виконував.

Отже по Договорі-1 наявна переплата позивача у розмірі 10200 грн.(156074,40 грн. - 145874,40 грн.) за роботу, яка відповідачем не виконанна та дана переплата не повернута позивачу.

Згідно п.1 Договору-2, Підрядник(ПП В«Енерго-СвітВ» ) з власних матеріалів та виготовленого проекту погодженого зі всіма службами зобов'язується виконати в повному обсязі підрядні (електромонтажні) роботи по електропостачанні ЗТП 2х630\10\0,4 та здати Замовнику(ТОВ В«Волинь-зерно-продуктВ» ) згідно акту прийому-передачі виконаних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти роботу у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Згідно п.2.1 Договору-2, орієнтовна вартість робіт згідно договору складає 336190 грн..

Згідно п.3.2 Договору-2, замовник протягом 5 банківський днів після підписання Договору сплачує Підряднику аванс згідно виставлених рахунків по даному договору.

Згідно п.4.1 Договору-2, термін виконання робіт 40(сорок) робочих днів.

Згідно п.4.3 Договору-2, датою завершення робіт є дата підписання акта приймання робіт.

Згідно п.5.1 Договору-2, Підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та будівельних норм та правил, забезпечує своєчасне ведення виконавчої документації.

Згідно розділу 6 Договору-2, здача приймання робіт здійснюється по акту (форми №2 КБ) у відповідності фактичного виконання та довідкою про вартість виконаних робіт (форма №3 КБ). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом робіт оформляється актом відповідності з вимогами ДБН А.З.1-3-94. Підрядник передає Замовнику у термін не пізніше 28 числа акт приймання виконаних робіт (форма № 2 КБ) та довідку (форму №3 КБ). Замовник на протязі 4-х днів перевіряє відповідність поданих документів фактичному виконанню і при відсутності претензій до Підрядника підписує їх.

Згідно п.7.1.1 Договору-2, Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, що визначені в договорі та додатками до нього у повному обсязі та у встановлені строки.

Згідно п.10.2 Договору-2, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі та закінчення гарантійного строку.

Договору-2 підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання п.3.2 Договору-2 позивач перерахував відповідачу аванс на загальну суму 85000 грн., що стверджується платіжними дорученнями №954 від 30.03.2012р. на суму 20000 грн.(призначення платежу за щит), №23494 від 05.04.2012р. на суму 15000 грн. (призначення платежу за щит), №23626 від 11.04.2012р. на суму 10000 грн.(призначення платежу за щит), №23935 від 07.05.2012р. на суму 10000 грн.(призначення платежу за щит), №24394 від 28.05.2012р. на суму 30000 грн.(призначення платежу за трансформатор ТМ630)(а.с.13-17).

Витрати на дані щити та трансформатор були передбачені в проектно-кошторисній документації до Договору-2(а.с.110-116), який розроблений відповідачем та погоджений позивачем.

В порушення умов Договору-2 відповідач жодних робіт не виконав, матеріали за які було сплачено аванс не передав, сам аванс у розмірі 85000 грн. позивачу не повернув.

10.08.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №768 від 10.08.2015р. про повернення коштів(авансу)(а.с.48). Дана претензія отримана відповідачем 12.08.2015р., що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.49), проте була залишена останнім без відповіді та виконання.

Отже на час розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 95200 грн. (10200 грн.(по Договору-1) + 85000 грн. (по Договору-2)) авансу, який не повернутий позивачу. Дану заборгованість представник відповідача не заперечив. Також дана заборгованість підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2012 по 27.09.2012р.(а.с.87) та станом на 30.03.2015р.(а.с.47).

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як унормовано ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладені між останніми Договори №19 від 01.06.2011р. та №12 від 20.03.2012р. предметом судових розглядів не виступали, недійсним судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договорів, сплата позивачем на виконання їх умов відповідачу авансу в сумі 95200 грн., отримання авансу відповідачем, не проведення всіх робіт, не використання зазначених матеріалів та не повернення його у визначений вимогою строк, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення сплаченого авансу у розмірі 95200 грн..

Щодо заяви представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами(подана 28.10.2015р.), суд зазначає таке.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно ч.1-2 ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Отже, право відмови від позову - процесуальне право позивача, передбачене законодавством України. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В даному випадку дії представника позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, судом перевірено повноваження представника позивача та роз'яснено наслідки відмови від позову в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами.

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Отже провадження у справі в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами слід припинити.

З приводу заяв представника відповідача про застосування строків позовної давності передбачених ст.257 ЦК України до суми заборгованості 10200 грн.(викладених у відзивах від 21.09.2015р. та 30.09.2015р.), суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно п.4.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Згідно п.4.4.1. вищезазначеної Постанови у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Враховуючи підписання відповідачем акту звіряння розрахунків станом на 27.09.2012р.(а.с.87) на суму 95200 грн.(позов подано 02.09.2015), заяви представника відповідача про застосування позовної давності підлягають відхиленню, як необґрунтовані, оскільки строк позовної давності після зазначеного підписання акту звіряння переривання почався заново.

Щодо заявленого клопотання позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 663,06 грн.(подане 21.09.2015р.), суд зазначає таке.

При звернені до суду 02.09.2015р. позивач сплатив судовий збір в розмірі 2652,22 грн.(згідно платіжного доручення №6239 від 31.08.2015р.).

Згідно пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.09.2015р. ) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивач у позовній заяві заявив вимогу майнового характеру в сумі 132610,99 грн., отже мав сплати судовий збір в розмірі 1989,16 грн.(1,5 відсотка ціни позову).

Згідно п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин клопотання позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 663,06 грн.(2652,22 грн. - 1989,16 грн.) підлягає задоволенню, оскільки ця сума є надміру сплачена при поданні позовної заяви.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансу в сумі 95200 грн. підлягають до задоволення, в частині стягнення 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами підлягають припиненню у зв'язку з відмовою позивача.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1428 грн. судового збору, в іншій частині (561,16грн.) сплата судового збору покладається на позивача, через відмову останнього від частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» до приватного підприємства В«Енерго-СвітВ» про стягнення 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами - припинити .

3. Стягнути з приватного підприємства В«Енерго-СвітВ» (43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, буд.4Б, код ЄДРПОУ 36112269) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» (45240, Волинська область, Ківецівський район, с. Липляни, вул. Червоноармійська, буд.22, код ЄДРПОУ 31496816) 95200 (дев'яносто п'ять тисяч двісті гривень) грн. та 1428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.

4. Управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю В«Волинь-зерно-продуктВ» (45240, Волинська область, Ківецівський район, с. Липляни, вул. Червоноармійська, буд.22, код ЄДРПОУ 31496816) з Державного бюджету 663,06 (шістсот шістдесят три гривні шість копійок) грн. надміру сплаченого судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №6239 від 31.08.2015р..

Повний текст рішення складено

02.11.2015

Суддя А. С. Вороняк