Постанова

від 21.12.2015 по справі 903/1001/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. Справа № 903/1001/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "Енерго-світ" на рішення господарського суду Волинської області від 29.10.15 р.

у справі № 903/1001/15 (суддя Вороняк Андрій Сергійович )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт"

відповідач ОСОБА_2 підприємство "Енерго-світ"

про стягнення 132 610, 99 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність №0209 від 02.09.2015р.);

відповідача - не з'явився.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.10.2015 року у справі №903/1001/15 позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" до Приватного підприємства "Енерго-світ" про стягнення 132 610, 99 грн. задоволено частково. Провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" до приватного підприємства "Енерго-Світ" про стягнення 37410,99 грн. - процентів за користування чужими коштами - припинено. Присуджено до стягнення з приватного підприємства "Енерго-Світ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" 95 200,00 грн. та 1 428,00 грн. сплаченого позивачем судового збору. Зобов'язано Управління державної казначейської служби України у Волинській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" з Державного бюджету 663,06 грн. надміру сплаченого судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №6239 від 31.08.2015р..

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні важає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.6 ухвали апеляційного суду від 25.11.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 червня 2011 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (замовник/позивач) та ОСОБА_2 підприємством "Енерго-світ" (підрядник/відповідач) був укладений договір №19 на виконання підрядних робіт (далі - договір №19, а.с.94-96), згідно п.1 якого підрядник з власних матеріалів та виготовленого проекту погодженого зі всіма службами зобов'язувався виконати в повному обсязі підрядні (електромонтажні) роботи по електропостачанню млина в с. Рованці вул. Промислова, 5а: виготовлення проектної документації; будівництво ПЛ 10 кВ; заміна кабельної вставки; введення об'єкту в експлуатацію та здати замовнику згідно акту прийому-передачі виконаних робіт, а замовник зобов'язувався прийняти роботу у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Орієнтовна вартість робіт згідно домовленості складає 182196 грн. (п.2 договору №19).

Крім того, 20 березня 2012 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (замовник/позивач) та ОСОБА_2 підприємством "Енерго-світ" (підрядник/відповідач) був укладений договір №12 на виконання підрядних робіт (далі - договір №12, а.с.97-99), згідно п.1 якого підрядник з власних матеріалів та виготовленого проекту погодженого зі всіма службами зобов'язується виконати в повному обсязі підрядні (електромонтажні) роботи по електропостачанні ЗТП 2х630\10\0,4 та здати замовнику (ТОВ "Волинь-зерно-продукт") згідно акту прийому-передачі виконаних робіт, а замовник зобов'язується прийняти роботу у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

Вартість робіт згідно договору №12 складає 336190 грн. (п. 2.1 договору №12).

Замовник протягом 5 банківський днів після підписання договору сплачує підряднику аванс згідно виставлених рахунків по даному договору (п.3.2 договорів).

Згідно п.п. 4.1, 4.3 договорів, термін виконання робіт 40 (сорок) робочих днів. Датою завершення робіт є дата підписання акта приймання робіт.

Підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та будівельних норм та правил, забезпечує своєчасне ведення виконавчої документації (п.5.1 договорів).

Згідно розділу 6 договорів, здача приймання робіт здійснюється по акту (форми №2 КБ) у відповідності фактичного виконання та довідкою про вартість виконаних робіт (форма №3 КБ). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом робіт оформляється актом відповідності з вимогами ДБН А.З.1-3-94. Підрядник передає замовнику у термін не пізніше 28 числа акт приймання виконаних робіт (форма № 2 КБ) та довідку (форму №3 КБ). Замовник на протязі 4-х днів перевіряє відповідність поданих документів фактичному виконанню і при відсутності претензій до підрядника підписує їх.

Відповідно до п.7.1.1 договорів, підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, що визначені в договорі та додатками до нього у повному обсязі та у встановлені строки.

Ці договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до виконання сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі та закінчення гарантійного строку (п.10.2 договорів).

Як встановлено судами обох інстанцій, позивач на виконання п.3.2 договору №19 перерахував відповідачу аванс на загальну суму 156 074,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.11-12, 18-24).

Натомість, відповідач в порушення умов договору №19 та взятих на себе зобов'язань виконав роботи на загальну суму 145 874,40 грн., що в свою чергу підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011р. № 1, 2, 3 від 30.07.2011р., №4 від 31.07.2011р., довідками про вартість робіт, актом виконаних робіт №2 від 10.03.2012р.

Крім того, на виконання п.3.2 договору №12 позивач перерахував відповідачу аванс на загальну суму 85 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №954 від 30.03.2012р. на суму 20000 грн. (призначення платежу за щит), №23494 від 05.04.2012р. на суму 15000 грн. (призначення платежу за щит), №23626 від 11.04.2012р. на суму 10000 грн. (призначення платежу за щит), №23935 від 07.05.2012р. на суму 10000 грн. (призначення платежу за щит), №24394 від 28.05.2012р. на суму 30000 грн. (призначення платежу за трансформатор ТМ630) (а.с.13-17).

При цьому, витрати на дані щити та трансформатор були передбачені в проектно-кошторисній документації до договору №12 (а.с.110-116), який розроблений відповідачем та погоджений позивачем.

Натомість, відповідач в порушення умов договору №12 та взятих на себе зобов'язань підрядних робіт не виконав, матеріали, за які було сплачено аванс не передав.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 95200,00 грн. (10200,00 грн. - по договору №19 (156074,40 грн. - 145874,40 грн.) + 85000,00 грн. (аванс) - по договору №12), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 по 27.09.2012р. (а.с.87) та станом на 30.03.2015р. (а.с.47).

На претензію від 10.08.2015 року №768 з вимогою про повернення коштів (авансу) (а.с.48-49), відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с.11-12).

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 95200,00 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 693, 837, 839, 844 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 37410,99 грн. процентів за користування чужими коштами, оскільки позивачем подана заява про відмову від позовних вимог в цій частині (а.с.105).

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності передбачених ст.257 ЦК України до суми заборгованості 10200,00 грн. (викладених у відзивах від 21.09.2015р. та 30.09.2015р.), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст.264 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно п.4.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (далі - Постанова) у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Згідно п.4.4.1. Постанови у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1ст.264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Враховуючи підписання відповідачем акту звіряння розрахунків станом на 27.09.2012р. (а.с.87) на суму 95 200,00 грн. (тоді як позов подано 02.09.2015), суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності, оскільки відбулося переривання строку позовної давності, з огляду на що перебіг позовної давності після підписання акту звіряння почався заново.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Енерго-світ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 29.10.2015 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.