Рішення

від 28.10.2015 по справі 905/1935/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2015                     Справа № 905/1935/15                               

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості у розмірі 2359332,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 2359332,43 грн., а саме: 1370654,45 грн. основна заборгованість, 3% річних у розмірі 50470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 788126,31 грн., пені у розмірі 150081,54 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р., додаткові угоди: від 01.01.2011р., від 01.01.2011р., від 01.01.2011р., від 03.01.2012р., від 03.01.2012р., договір відступлення прав вимоги №70572-20/14-7 від 05.06.2014р., повідомлення про здійснення відступлення права вимоги, акт приймання-передачі права вимоги від 05.06.2014р., договір про зарахування зустрічних однорідних вимог №43 від 05.06.2014р., претензія №1 від 07.10.2014р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання від 21.10.2015р., в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (вручено 01.10.2015р. та 08.10.2015р.). Через канцелярію суду надав електронне повідомлення №24 від 26.10.2015р., а якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.10.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (надалі – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг» (надалі – Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №ДФ10/337 (надалі – Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення та інші супутні товари (надалі – Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору (п.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 03.01.2012р.).

Означений договір підписаний та завірений печатками сторін без заперечень.

Умовами п.10.2. Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2010р. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний місяць.

Товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних (п.1.2. Договору).

За умов п.2.2. Договору, постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на протязі 3 робочих днів на умовах CPT або DUU, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 р.). Конкретне місце поставки узгоджується Сторонами на кожну окрему поставку та зазначається у видатковій накладній.

Відповідно до п.2.4. Договору, ціна за одиницю Товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно з узгодженням Сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно п.4.1. Договору, Продавець зобов'язаний при відвантаженні Товару до видаткової накладної додати товаросупровідні документи, згідно до чинного законодавства України.

Умовами п.4.2. Договору визначено, що Покупець зобов'язаний прийняти Товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5-м Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору, Покупець проводить оплату Товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п.5.2. Договору, оплата товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказується в видаткових накладній на поставку товарної партії.

Ціни на товар та розрахунки встановлюються та проводяться у національній валюті України – гривня (п.5.3. Договору).

За умов п.6.1. Договору, Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання Сторонами видаткової накладної на товарну партію.

05.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (надалі – Новий кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (надалі – Первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №70572-20/14-7.

Згідно до п.1.1. Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступає (продає), а Новий кредитор набуває (купує) за 1395225,60 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 60 копійок у порядку та на умовах, визначних Договором, право вимоги за зобов'язанням ТОВ «Донбасс-Фармація-Трейдінг», ідентифікаційний номер 23779606, місцезнаходження: 83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 19, (надалі - Боржник) у суму 1395225,60 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 60 копійок,що випливає з Договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р. (надалі – Договір купівлі-продажу), укладеного між Боржником та Первісним кредитором, в цілому надалі по тексту – «Основне зобов'язання».

Відповідно до п.1.1.1. Договору відступлення права вимоги, право вимоги Первісного кредитора за зобов'язанням Боржника на суму зазначену у п.1.1. Договору, що випливає з Договору купівлі-продажу, підтверджується Випискою з балансового рахунку Боржника (довідка №2003а від 05.06.2014р.).

Умовами п.1.1.2. Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор засвідчує, що заперечень, які можуть бути висунуті Боржником проти вимог Нового кредитора на момент підписання Договору, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання Боржником.

Новий кредитор набуває (купує) права вимоги, що відступається (продається) за Договором після підписання Сторонами цього Договору (п.3.1. Договору відступлення права вимоги).

Згідно п.4.2.1. Договору відступлення права вимоги, обов'язки первісного кредитора передати в день укладання цього договору Новому кредитору за Актом приймання-передачі (Додаток №2), оригінали наступних документів:

-          договір купівлі-продажу із всіма його невід'ємними частинами/додатками/ додатковими угодами, згідно до Додатку №2, який не містить заборони/обмеження на відступлення прав вимоги Новому кредитору з боку Боржника;

Відповідно до п.4.2.2. Договору відступлення права вимоги, обов'язки первісного кредитора передати в строк до 01.07.2014р. Новому кредитору за Актом приймання-передачі (Додаток №3), оригінали наступних документів:

-          акт звірки взаєморозрахунків між Боржником та Первісним кредитором до Договору купівлі-продажу, зазначеному у п.4.2.1 Договору;

-          видаткові накладні, специфікації, інші документи, що підтверджують наявність заборгованості Боржника за Договором купівлі-продажу на всю суму, права вимоги на яку здійснюється відступлення прав за цим Договором.

Умовами п.7.1. Договору відступлення права вимоги, за цим договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті коштів Боржником у сумі, яка зазначена в п.1.1. цього Договору.

Згідно до акту приймання-передачі від 05.06.2014р. до Договору відступлення права вимоги від 05.06.2014р., Первісний кредитор зняв з балансу, а Новий кредитор взяв на баланс дебіторську заборгованість в сумі 1395225,60 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 60 копійок

Стаття 514 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними на суму 1395225,60 грн.

Відповідно до додатку №1 до розрахунку суми заборгованості станом на 28.08.2015р. вказані видаткові накладні, дати видаткових накладних, суми видаткових накладних та дата сплати (відповідно до накладних) (арк. справи 12-23).

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковими накладними позивачем на його адресу була вручена претензія №1 від 07.10.2014р. з сплатити заборгованості.

На претензію відповідачем не було надано відповіді.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 1370654,45 грн.

Відповідач існуючий борг в сумі 1370654,45 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 150081,54 грн., розраховані по кожній накладній, відповідно до п.7.2. Договору відступлення права вимоги та 7.2. Договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.7.2. Договору відступлення права вимоги, крім права вимоги, Новий кредитор набуває право на стягення з Боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором купівлі-продажу.

Умовами п.7.2. Договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р., у разі порушення Покупцем п.5.2., він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Таким чином, умовами договору, сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобов'язання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

У п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» касаційним судом викладено позицію, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позовну заяву або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. Суддя не повинен з власної ініціативи зазначити про сплив позовної давності. Якщо ж зацікавлена сторона посилається на сплив такої давності, суддя вправі запропонувати кожній із сторін подати відповідні докази з даного питання, в тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем, за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або мав дізнатись про порушення свого права.

При зверненні з позовними вимогами щодо стягнення пені та наданого розрахунку пені (арк. справи 6-7) вбачається, що позивач здійснював нарахування з пропущенням строку позовної давності.

Згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не звертався до суду ані з усною, ані з письмовою заявою про застосування строків позовної давності в порядку статті 267 ЦК України, тому спеціальний строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу господарським судом не застосовується.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 150081,54 грн., розрахована за кожною накладною, відповідно до п.7.2. Договору відступлення права вимоги та 7.2. Договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних за період з 06.06.2014р. по 27.08.2015р. у розмірі 50470,13 грн., інфляційні нарахування за період з 06.06.2014р. по 31.07.2015р. у розмірі 788126,31 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розмір 3% річних за період з 06.06.2014р. по 27.08.2015р. у розмірі 50470,13 грн., розраховані за накладними, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заявлені до стягнення розмір інфляційних нарахувань за період з 06.06.2014р. по 31.07.2015р. у розмірі 788126,31 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних нарахувань становить 787695,15 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 431,16 грн. задоволенню не підлягають.

До матеріалів справи позивачем надані копії документів, які свідчать про перебування його в стані ліквідації. Відповідно до постанови Правління Національного банку України №460 від 16.08.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №138 від 17.07.2015р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 514, 516, 526, 530, 625, 655, 692 , п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 2359332,43 грн., а саме: 1370654,45 грн. основна заборгованість, 3% річних у розмірі 50470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 788126,31 грн., пені у розмірі 150081,54 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, б.39; код ЄДРПОУ 23779606) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11а; код ЄДРПОУ 24214088) заборгованість у розмірі 2358901,27 грн., а саме: 1370654,45 грн. основна заборгованість, 3% річних у розмірі 50470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 787695,15 грн., пені у розмірі 150081,54 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Фармація-Трейдінг» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, б.39; код ЄДРПОУ 23779606) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 47134,74 грн.

В вимогах в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 431,16 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99